Порошенко по-новому, или Что стоит за "обновлением" БПП

П'ять останніх років президент Петро Порошенко послідовно вибудовував свою владну вертикаль. Але не минуло і п'яти тижнів після президентських виборів, як вона завалилась.

Для лідерів попередньої владної верхівки не так страшно, що Порошенко програв вибори, як те, що досі незрозуміло – кому він їх програв?

Програй Порошенко вибори Юлії Тимошенко, Юрію Бойку чи хоч би й Анатолію Гриценку, то зараз би всі партійні вожді знали, що робити. Ці персонажі більш-менш зрозумілі. Знаючи їхні позиції і принципи, інші політичні сили могли б якось позиціонувати і себе. Коли ти розумієш противника, то знаєш, як поводитись самому.

Однак перемога дісталась несподіваному кандидату. Джерело – Українська правда.

Хто такий в очах Порошенка цей Володимир Зеленський? Хто ці люди, яких він призначає на посади? Когось Порошенко виганяв з уряду, хтось – знімав йому ролики на форумах. Але чи може колишній президент-мільярдер насправді розуміти колишніх сценаристів-продюсерів-юристів? Чи здатен він передбачити, чого від них можна чекати?

Як показав з'їзд оновленого БПП, який тепер називається "Європейською солідарністю", відповіді на ці питання ні у Петра Порошенка, ні у рештків його команди поки що немає.

Для збереження політичного впливу і якоїсь пристойної фракції у Раді Порошенку доводиться одночасно займатися двома взаємозаперечними речами: ставати "новим" і залишатись "старим".

Стати новим Порошенком

У понеділок після другого туру виборів, 22 квітня, Україна прокинулась у новій реальності.

Було зрозуміло, що після такої перемоги нового президента, усе життя країни почне змінюватись. Правда, як і коли це відбудеться, тоді ще було незрозуміло. Насправді, незрозуміло і досі, хоч від того дня уже минуло шість тижнів!

Українці з цікавістю спостерігають за тим, що саме робитиме новообраний президент. Натомість уся політична еліта намагається зрозуміти, що робити їй.

Як поводитись щодо Зеленського? Він – це добро чи зло? Критикувати його і стати йому ворогом? Чи підтримувати і дати йому поглинути твої рейтинги і електорат в надії на те, що і тобі самому знайдеться місце в Зе!команді?

У "старому" політикумі поки відсутнє розуміння реальних наслідків перемоги Зеленського, як, врешті, і причин його тріумфу.

дина істина, яка очевидно повисла у повітрі після президентських виборів, це те, що майбутні парламентській вибори пройдуть під гаслом "оновлюйся або помри".

Тож усім вчорашнім "лідерам" партійних перегонів не лишається нічого, як перевзуватись у повітрі. Хоч часом вони хапають змінку явно не свого розміру.

Із усієї постмайданної коаліції найшвидше зорієнтувався Петро Порошенко. Він єдиний був позбавлений будь-якого шансу на перевзування, тому вирішив піти "своїм шляхом".

Результат переорієнтування Порошенка виявився дуже болісним для десятків і сотень нинішніх його соратників. До якого б близького оточення ти не належав, місця у партійному списку оновленого БПП не отримаєш.

Саме тому Березенко лишився керувати штабом, махнувши рукою на округ. Кононенко віддав усі партійні посади, а Грановський вийшов із партії Порошенка і плавно мігрує в бік партії Кернеса-Труханова.

Як переказують штабісти Порошенка, своїм старим соратникам Петро Олексійович запропонував жити далі за формулою "страждаю я, то і ви постраждайте". Якщо хтось хоче в Раду, нехай іде і спробує сили на окрузі, у списку людям із хоч трішечки підмоченою репутацією місця не буде.

"Це буде відсотків 80% зовсім нових людей. От побачите. Я сам сидів у штабі і писав свою програму для праймеріз. Зараз чекаю, чи підтримають мене", – зізнається під час з'їзду в розмові з УП глава фракції БПП у парламенті Артур Герасимов.

"Якщо ви думаєте, що Порошенко сказав "праймеріз", але це тільки слова, то ви помиляєтесь. Все насправді дуже серйозно", – додає він чи то з утомою, чи то з безнадією в голосі.

Як розповідають інші штабісти Порошенка, екс-президент особисто відповідає за формування списку, сам веде усі переговори. Якщо якийсь список партії наразі і є, то про його вміст знає тільки Петро Олексійович.

Врешті, у нього немає вибору. Максимум, на який за партійними списками з розрахунку на нинішні 8-10% рейтингу може розраховувати БПП-ЄС – це людей 25-30. І якщо це будуть не кришталево чисті люди, то є високий ризик, що їх там не буде взагалі.

При цьому, за даними УП, Петро Порошенко очолить список своєї оновленої партії, але майже на 100% депутатом не стане. Оточенню Петра Олексійовича начебто таки вдалося переконати його, що після президентської висоти натискання кнопочки в парламенті – це не його рівень.

"Порошенко очолить партію, але має стати не депутатом, а батьком нації. Щось типу Качинського у Польщі, який ніяких посад не займає, але насправді має найбільший авторитет і вплив", – пояснюють в оточенні Порошенка.

Лишитись старим Порошенком

Усьому є межа, навіть оновленню Порошенка.

Петро Олексійович вимушено чи за покликом серця змінює "візуальний ряд" своєї партії. Починаючи з назви і закінчуючи людьми у перших лавах.

31 травня на з'їзді партії "ЄС" перші два ряди були заповнені або першою десяткою парткерівництва, як Ірина Геращенко чи Марія Іонова, або "молодою кров'ю", як то Віталій Гайдукевич, голос львівського Євромайдану Софія Федина чи лідерка "Солідарної молоді" Дінара Габібуллаєва.

Вдаючись до візуального оновлення, Порошенко не може дозволити собі змінити сутнісне, ідеологічне наповнення своєї сили.

Соціологія останніх тижнів, як публічна, так і закрита штабна, показує партії Петра Олексійовича підтримку у 8-10%. Це підтримка не "оновленого" Порошенка, а ще "старого".

Ці 8-10% – це показник, якому у реальному світі дорівнюють символічні "25%" другого туру, які приходили на Банкову сказати "Дякую" Порошенку.

Це не хіпстерські, спраглі до хайпу і вірусного Зе!контенту 10%. Це частина українців, яку можна досить умовно окреслити як проєвропейські християни-консерватори.

Це люди, які за останні місяці стали дуже емоційно зарядженими, які пройшли з Порошенком і його президентство, і виборчу кампанію.

Фактично – це ті люди, яких політологи і політтехнологи називають електоральним ядром. Яке не зрадить політика, якщо він не зрадить їх.

Саме тому, якщо порівняти виступ Порошенка на з'їзді партії "ЄС" та на форумі, де він висувався у президенти, то виявиться, що це майже ідентичні у своїй суті промови.

Хіба що займенник "я" було замінено на "ми", а словосполучення "президент Порошенко" вживалося у реченнях минулого часу.

 Розчистити орбіту

Минуле Порошенка – це не тільки сам Порошенко. Планета президента за останні п'ять років встигла зібрати навколо себе масу супутників різного розміру та рівня штучності.

Тепер, перед походом у Раду, Порошенку слід визначити, які з колишніх попутників залишаться в його гравітаційному полі, а які вирвуться на власні орбіти.

Частину БПП, як ми писали вище, екс-президент уже благословив, щоб не казати послав, на округи. Інша, дуже невелика, частина чинних депутатів – потраплять у список ЄС.

У складі БПП були не лише самостійні депутати, але і кілька політичних груп, які зараз намагаються стати повноцінними, самостійними проектами.

Перш за все варто згадати про наміри прем'єра Володимира Гройсмана. УП уже детально писала про його бажання стартувати на цих парламентських виборах з власною партією "Українська стратегія".

На з'їзді Порошенка Гройсмана не було, хоч до останнього часу він не раз бував у прозорому офісі БПП на Лаврській – там тепер денно і нічно засідає Петро Олексійович.

Востаннє Гройсман приїжджав до Порошенка у стилі кежуал домовлятись про спільний похід на вибори – акурат перед виступами на ТВ про те, які ж вони "різні люди".

Судячи з того, що презентація партії Гройсмана вже запланована – попередньо на 7 червня, домовитись "вінницькі" таки не змогли.

Можливо, через амбіції Гройсмана стати окремою політичною одиницею. Можливо, через зміну його "відсоткової ваги".

В оточенні Порошенка якийсь час називали Гройсмана "Вова 25%" – після одного із засідань "стратегічної сімки", де прем'єр начебто попросив собі 25% списку "єдиної партії влади".

Нещодавно, за даними УП, в прозорому офісі Порошенка відбулась презентація закритої штабної соціології, яку провела компанія Ігоря Гриніва. Він відійшов від справ стратега у Порошенка, але продовжує постачати до штабу свіжі соцдослідження.

Після цього зібрання неформальне прізвисько Гройсмана мало б змінитись із "Вови 25%" на "Вову 1,5%".

Іншим поки що соратником Порошенка з такою ж електоральною вагою є мер Києва Віталій Кличко.

Лінія його партії "УДАР" змінювалась не один раз за останній час. Кличко вагається: йти на вибори самостійно, поставивши на чолі партії брата Володимира, таки об'єднатись із Порошенком чи взагалі пропустити ці вибори.

Сам Віталій Кличко в розмові з УП пообіцяв скоро розповісти про остаточне рішення і попросив "набратись терпіння".

На заваді самостійному походу стоять розруха у партійній структурі і вагання Володимира Кличка, який більше схиляється до того, щоб залишитись у спорті.

"Володя ще думає, чи воно йому треба. І в нього там є певні юридичні труднощі з бізнесом. Він може не встигнути їх залагодити до цих виборів", – розповідає один зі штабістів Кличка.

Тобто відкривати мости в Києві Кличко-молодший може, а щодо партійного списку – питання.

Як переконують УП в оточенні Порошенка, Петро Олексійович пропонував включити Володимира у першу п'ятірку оновленої партії. Але Віталій Кличко мав дещо більший апетит.

"Він просив мінімум 13 людей з Палатним разом. А 13 людей, треба розуміти, це у нас буде половина фракції", – переконує один із найближчих соратників Порошенка.

"Петро йому каже, що, дивись, от у мене 10% рейтингу мого. Все, що ти додаси зверху – твоє", – додає інший штабіст ЄС.

Зараз не варто виключати варіанту, що "УДАР" взагалі не піде на парламентські вибори.

По-перше, похід з Порошенком – це похід у жорстку опозицію. В умовах, коли гендиректор "1+1" Олександр Ткаченко мітить у крісло глави КМДА, а Дмитро Гордон обдумує варіант балотуватись у мери Києва, варіант опозиційності "УДАРу" у спайці з Порошенком може зіграти проти інтересів самого Кличка.

По-друге, спільне висування з Порошенком означатиме і дальшу політичну залежність від нього. А до самостійного висування "УДАР" в умовах урізаної в часі кампанії просто може не встигнути підготуватись.

Питання часу, точніше його відсутності, варте окремої уваги.

Саме в раптовості дострокових виборів у Раду слід шукати головну причину, чому їх досі не заблокували і вони таки відбуваються.

Відсутність часу – це неможливість розгорнути на повну силу власні проекти таким людям, як Кличко і Гройсман, це неможливість провести капітальний ребрендинг такій партії, як "Народний фронт", врешті це мінімізація можливості для партії Святослава Вакарчука захопити все протестне електоральне поле заходу і центру країни.

Головний і, фактично, останній бенефіціар описаного вище – Петро Порошенко. Він єдиний зі старої влади отримає на дострокових виборах більше, ніж на строкових. Його штаб і не згортався, його канали уже працюють, його команди на місцях досі заряджені після поразки.

Найточніше цю ситуацію описав усе той же Ігор Гринів на згаданій зустрічі у штабі Порошенка. Як переказують очевидці, після презентації цифр Ігор Олексійович начебто обернувся до Гройсмана і запитав:

"Розумієш, Володю... Який батько чекатиме, що виростуть чужі діти?"