Як будуть розміновувати Святогірськ та села Богородичне і Долина

Деокуповані населені пункти Донецької області будуть розміновувати за тією ж схемою, яка діяла при розмінуванні Чернігівщини, — заявив журналісту Карачуна перший заступник начальника Головного управління ДСНС України у Чернігівській області Дмитро Бескостий. Він також розповів Карачуну про те, як відбувається розмінування на забруднених вибухонебезпечними предметами територіях.

— З якими вибухонебезпечними предметами стикаються сапери ДСНС?

— Перелік довгий. Це снаряди, що не розірвалися, бомби, міни, фугаси, гранати, набої, міни-пастки, розтяжки тощо. Як відомо, після бойових дій в землі залишається чимало неприємних «сюрпризів». Знешкодити їх — наше завдання.

— Зрозуміло, що в першу чергу працівники ДСНС Чернігівської області розміновували населені пункти, які були під окупацією росіян. А коли дійде черга до очищення лісових масивів від снарядів та мін?

— По-перше, у нас немає можливості провести суцільне обстеження усіх лісів (територія Чернігівської області на 70 відсотків вкрита лісами). По-друге, всю інформацію про забруднення вибухонебезпечними предметами ми отримуємо від населення. Звісно, у нас є інформація про те, куди були прильоти та де відбувалися активні бойові дії. Цим територіям — окрема увага. А в лісових масивах ми в першу чергу звертаємо увагу на місця дислокації ворога: де були у росіян опорні пункти, штаби тощо. Дуже часто вони залишали там якісь вибухонебезпечні «сюрпризи». Тому я не втомлююся повторювати: не можна ходити в ліси, лісопосадки, неподалік яких точилися бої! Це пряма загроза життю мирних людей.

Небезпечними є і грунтові дороги. Маємо вже чимало випадків підриву транспорту саме на грунтових дорогах. В тому числі і на тих, де раніше вже безпечно проїжджали автомобілі, і навіть сільгосптехніка.

Чому так відбувається? Тому що земля має властивість «виштовхувати» снаряди і міни. З цієї причини ми досі знаходимо боєприпаси часів Другої світової війни.

Тому наші піротехніки використовують і метало детектори з глибиною пошуку 3-6 метрів. Наприклад, снаряд від «Урагана», або «Града», якщо він вертикально втикається в землю і не детонує, може входити на глибину до 6 метрів.

— Співробітники ДСНС Донецької області попереджають і про небезпеку купатися у водоймах неподалік звільнених територій. Яку мінну небезпеку можуть приховувати водойми? Адже у випадку потрапляння в річку або озеро, міна чи снаряд занурюються в мул. І, якщо вони лежать на якійсь глибині, плавець їх не зачепить!

— Це не зовсім так. Можуть бути різні ситуації. Наприклад, у водоймі може різко впасти рівень води (особливо у річках). І тоді плавець може торкатися дна там, де нещодавно вільно плавав. А ще ж є любителі пірнати у воду.

Крім цього підірватися на міні можуть рибаки, які зі своїх човнів зазвичай кидають у воду якір. Чи впевнені вони, що той якір не натрапить на міну? До того ж течія може зносити човен з якорем — якраз на вибуховий предмет.

Тому ми радимо відкласти відвідини водойм та рибальство до кращих часів. Бо це — рулетка…

На мінах іноді підриваються навіть наші піротехніки! На Чернігівщині за минулий рік було два таких випадки.

— Я нещодавно був у деокупованому селі Богородичне, спілкувався з його жителями, які повернулися додому з евакуації. Серед інших проблем жителі Богородичного називають таку: мовляв зробили заявку до місцевої ДСНС на мінну перевірку своїх садиб. А коли приїхали піротехніки, одразу сказали: під завалами і на городах не працюємо. Піротехніків, звичайно, можна зрозуміти, адже бур’яни на тих городах — під два метри. Але й жителям села не позаздриш! Як їм бути?

— Наша служба більше року готується до виконання завдань з розмінування. Тому й збільшено штатну чисельність піротехнічних підрозділів. Тепер є й підрозділ, який буде займатися розмінуванням завалів. Думаю, що у вас, на Донеччині, все буде так само.

Після деокупації ряду населених пунктів Чернігівщини, люди поверталися додому, але боялися зайти в свої домівки. Вони робили нам заявки на розмінування. Ми виїжджали на місце, обстежували оселі. А якщо була інформація, що в якомусь будинку дислокувалися ворожі підрозділи, то цей будинок підлягав дуже ретельному обстеженню. Тому що росіяни залишали після себе дуже багато мін-пасток. Вони мінували навіть посуд! Є у росіян улюблена забава: взяти гранату Ф-1, висмикнути чеку і вставити у склянку…

Отож тільки після ретельного обстеження будівлі, господарям дозволялося заходити в дім та займатися якимись роботами на подвір’ї.

Але це не стосується частково або повністю зруйнованих будинків. Бо розмінування завалів — процес надто складний, тривалий у часі. Він потребує спеціальної техніки. На Донеччині ця робота — на майбутнє.

Війна триває, і ворог щодня обстрілює прифронтові та прикордонні території. Тому про повне розмінування територій не можна буде вести мову ще довго.

— Скільки часу, за вашими оцінками, буде потрібно для суцільного розмінування та очищення української землі від російського мінного бруду?

— Відповіді на це запитання не знає ніхто. По-перше, є різні ступені забруднення територій. Не можна порівнювати забруднення територій у Чернігівській і Донецькій, Луганській областях. У вас там справжній жах!

Скільки років минуло після закінчення Другої світової війни? А ми й досі знаходимо і знешкоджуємо міни, снаряди, бомби.