- Категорія
- Статті
- Дата публікації
- Кількість переглядів
- 695
Яким буде Святогірськ після війни: є шанс
Святогірськ до війни нерідко опинявся у центрі уваги різних медіа. Окрім гострих питань щодо можливого видобутку газу на території громади, найчастіше городян та представників бізнесу цікавило питання: яким містом буде Святогірськ — містом-дачників та кіосків, чи справжнім цивілізованим туристичним центром?
Питання перспектив міста часто загострювалися під час пленарних засідань Святогірської міської ради — коли виділялися/роздавалися перспективні земельні ділянки. Причому земля, бувало, опинялася у власності не пересічних городян, а наприклад, у руках бізнес-партнерів (або їхніх родичів) Святогірського міського голови Володимира Бандури (екс-мер зараз підозрюється у держзраді та розтраті бюджетних грошей). Начебто ця земля йшла в приватні руки за законом, але часто — через конфлікт інтересів.
Роздавалася земля в різних місцях: майже на березі Сіверського Донця (район пляжу Тайм-аут) під дачі, у самому центрі міста — під тимчасові споруди, де в результаті з’являлися різношерстні торгові павільйони.
З таким підходом до виділення земельних ділянок Святогірськ у найближчій перспективі міг опинитися без земель для стратегічного розвитку міста. Наприклад, без місця під сучасний аквапарк, розважальний комплекс чи солідний ресторан.
Читайте також
Рішення міської ради показували недалекоглядність мислення керівництва, або ця «недалекоглядність» заохочувалася «подяками» за потрібні рішення.
В останні п’ять років центральна вулиця у Святогірську (Івана Мазепи) фактично перетворилася на ринковий ряд — тут виросло досить багато павільйонів — «все по три», «ремонт телефонів», «ковбасний магазин», «алкоголь і сигарети», «живе пиво», «овочевий», «одяг», «госптовари», «лаваші/гриль» та інші торгові точки з’являлися буквально через кожні кілька метрів, а іноді зовсім без відступу одна від одної.
Відразу обмовимося, що автор цієї статті далекий від думки, що все перераховане вище не потрібно в курортному місті, що не потрібні ці робочі місця. Все це, безумовно, має бути. Щоправда, реалізовано воно має бути не абияк, а згідно з цивілізованим планом архітектурної забудови.
Читайте також
-
- Дата публікації
Приміром, на цій же вулиці у Святогірську восени 2018 року було закінчено будівництво приміщень, де відкрилися кафе BOUCHEE та винний магазин WINE.
На суб’єктивну думку автора статті, саме так мають виглядати будівлі в самому центрі курортного Святогірська. Для тих, у кого немає можливості привести у належний естетичний вид свої будівлі, можуть розташовувати точки в інших місяцях — на ринку, але не у самісінькому центрі.
В архіві Карачуна збереглися фотографії, зроблені на вулиці Івана Мазепи у грудні 2015 року. Тоді у Святогірську розпочали будівництво/благоустрій тротуарів у центральній частині міста.
На цих фотографіях, крім процесу укладання тротуарної плитки, видно первозданний вигляд вулиці: тротуар вздовж соснового бору — без будь-яких «всі по три» та інших будівель НЕкурортного формату. Крім тротуару, можна було б зайнятися і благоустроєм: лавочки, ліхтарі та інші ілюмінації. Можна лише уявити красу цієї «променадної» алеї, якби вона з’явилася.
Під час російського наступу та окупації Святогірська частина цих споруд на вулиці Івана Мазепи суттєво постраждали.
Можливо, після закінчення війни необхідно буде переглянути план розвитку Святогірська та дати шанс місту розвиватися, як туристичному центру — може, навіть не лише Донбасу.
Зазначимо, що земля під бізнес, згідно з законодавством, має виділятися через аукціон. Таких у Святогірську по цим ділянкам не проводилося. Тобто ці торгові павільйони не є об’єктом нерухомості, а тимчасові споруди мають бути демонтовані після закінчення строку договору на їх розміщення.
Можливо, ці терміни вже спливли. Тож є шанс!