- Категорія
- Статті
- Дата публікації
- Кількість переглядів
- 1249
Трактор — не танк: працювати на полях деокупованих територій Донеччини небезпечно
Не на всіх землях Краматорського району цього року можна було сіяти-орати. Десятки тисяч гектарів сільськогосподарських угідь Донеччини усіяні вибухонебезпечними предметами: мінами, снарядами, що не розірвалися, уламками бомб. Вистачає й «розтяжок», які окупанти зазвичай встановлювали біля лісопосадок. Однак деякі фермерські господарства у прифронтових громадах все-таки обробляли свої гектари. Як це відбувалося, дізнавався журналіст Карачуна
Сільськогосподарські землі не можуть довго «гуляти» без догляду. Без належного обробітку вони швидко заростають бур’янами, які подекуди піднімаються вгору до двох метрів. Таких — «покинутих» — полів у прифронтових громадах Донецької області сьогодні чимало. Скільки їх? Точні цифри місцева влада не оприлюднює (а, може, й не рахує).
На такі поля боляче дивитися! Проїжджаєш повз ці «плантації бур’янів», яких чимало, зокрема, у Святогірській громаді, і душа плаче. Такі сумні картини викликають біль навіть у городян, а що вже казати про сільських трудівників, які звикли вчасно сіяти-орати!
Перший сезон вимушеного простою сільськогосподарських земель двох громад Донецької області — Святогірської і Лиманської — стався торік. Поля тоді не оброблялися через активні бойові дії. По них тоді їздили не трактори, а танки.
Проте і після звільнення населених пунктів цих громад від окупантів, більшість сільськогосподарських земель не обробляються, вони продовжують заростати бур’янами. Але тепер з іншої причини: поля густо «засіяні» снарядами і мінами.
«У нас не вистачає саперів»
Як розповіла заступниця директора департаменту агропромислового розвитку та земельних відносин Донецької обласної військової адміністрації Олена Рибакова під час брифінгу у ДонОВА, розмінування земель сільськогосподарського призначення у Святогірській та Лиманській громадах ще не починали. Причина — нестача демінерів (людей, які займаються пошуком вибухонебезпечних предметів) та спеціалістів з розмінування.
Фахові спеціалісти з розмінування є у Державній службі з надзвичайних ситуацій, але професійні вибухотехніки та сапери ДСНС нині вирішують інші актуальні проблеми: займаються розмінуванням територій звільнених від ворога сіл Донеччини. Адже у першу чергу треба убезпечити життя селян.
Щодо інших (сертифікованих) операторів протимінної діяльності, то вони поки що не працюють на Донеччині, оскільки виконують свою роботу на більш безпечних деокупованих територіях Чернігівської і Харківської областей.
Проте, як визнала Олена Рибакова, частина сільськогосподарських земель у Святогірській та Лиманській громадах все ж таки обробляються фермерами. Це землі, вільні від вибухонебезпечних предметів (якщо достеменно відомо, що ці землі не були заміновані).
«Я сам обстежив кожен метр поля»
Звісно, чиновниця оприлюднила офіційну інформацію. Але реальне життя більш прозаїчне. І ця реальність не завжди збігається зі звітами посадовців.
Про відновлення роботи на землях неподалік деокупованого Святогірська, журналісту Карачуна розповів начальник транспортного відділу сільгосппідприємства «ФОП Наталія Стукало» Едуард Стукало.
Сільськогосподарські угіддя цього підприємства розташовані на землях Маяківського старостату. Села цього старостату хоч і не були окуповані, але ворог наробив тут багато лиха. Поля навколо сіл торік густо «засівалися» касетними засобами ураження. Тому їздити по них на тракторі було вкрай небезпечно.
Фермерам Краматорського району добре відомі трагічні випадки, коли трактористи сусіднього Ізюмського району підривалися в полі під час сільгоспробіт. Тому бездумно ризикувати ніхто не хоче.
Відомі нашим землякам й інші трагічні випадки (у селі Сидорове, селищі Райгородок), коли селяни підривалися на розтяжках та нездетонованих касетах. Щоправда, це сталося через нехтування попередженнями працівників ДСНС.
Отож найпершим завданням для аграріїв підприємства «ФОП Наталія Стукало» було перевірити свої гектари на наявність вибухонебезпечних предметів.
— Я сам ходив по полях. Ретельно обстежував кожен метр. Я знав, що під час активних бойових дій ворог сильно обстрілював нас касетними засобами ураження, маю уявлення, як вони виглядають, — розповідає Карачуну Едуард Стукало.
— Але ж це ризиковане заняття. Можна було самому підірватися!
— Звісно, певний ризик був. А хіба наші хлопці на фронті не ризикують?! , — парирував Едуард Олексійович. І навів такий аргумент:
— Не було сил дивитися, як поля заростають бур’янами. У нас, у селян, ментальність така, що поля мають бути доглянутими, давати врожаї. Тому й вирішили, що треба й самим щось робити. Звісно, потім сапери ДСНС допомогли нам: знешкодили усі вибухонебезпечні предмети.
Після цього фермери засіяли сільськогосподарськими культурами сотні гектарів «чистих» полів. А цієї осені земля віддячила хорошим урожаєм насіння соняшника: середня урожайність — 20 центнерів з гектара.
Це невеличка компенсація аграріям «ФОП Наталія Стукало»: торік під час бойових дій у них дотла згоріли в полі 140 гектарів ранніх зернових. Збитки становили понад мільйон гривень.
… Життя у звільнених громадах Донеччини поступово налагоджується. В селах відкриваються магазини та заклади соціальної сфери. Приміром, у Маяківському старостаті відновила роботу амбулаторія. У Святогірську стаціонарно працюють амбулаторія, відділення Ощадбанку, Укрпошти, Нової пошти. Поновили роботу більшість продовольчих магазинів.
Найгірша ситуація нині у селах Долинського старостату, де досі не відновлено енергопостачання. Але там майже ніхто не живе: усі села розбиті вщент.