Жнива під Святогірськом: спека без дощів вганяє фермерів у збитки

Фермери прифронтових сіл Донеччини цього річ страждають двічі: від обстрілів і від спеки. І якщо, скажімо, у північній частині Донецької області ситуація з обстрілами не така критична, як у безпосередній близькості до лінії фронту, то нескінченна шалена спека знищила більше половини врожаю ранніх зернових культур.

Який врожай пшениці вдалося зібрати сільгосппідприємству «ФОП Наталія Стукало», журналісту Карачуна розповів начальник транспортного цеху підприємства Едуард Стукало:

— Погода у цьому році наче знущається з фермерів Донеччини: не тільки була весна без дощів, а й червень. Жодної краплі вологи!

А сонце смалить нещадно зранку до вечора. Хіба могли за такої погоди колоски пшениці наливатися зерном?! В результаті посіви «горіли» просто на очах, тому наприкінці червня наше господарство почало збирання пшениці.

Минулої осені ми посіяли сто гектарів озимої пшениці. Звісно, сподівалися отримати хороший урожай. А коли побачили, зерно якого класу і якої кількості йде від комбайна, наші плани і надії згасли. Урожай пшениці дуже слабенький.

— Дуже слабенький — це скільки?

— Близько двадцяти центнерів з гектара. Хороший урожай пшениці — це не менше 50 ц\га. Навіть 40 ц/га — це вже за межею рентабельності. А 20 — то взагалі ні про що.

Це робота навіть не в нуль, це суцільні збитки. Щоб було більш зрозумілим, поясню: зарили в землю (посіяли) зерно на півтора мільйона гривень, а продамо зерна менше, ніж на мільйон. Отакий у цьому році фермерський «бізнес». Донеччина скривджена не тільки війною, а й погодними умовами.

Але, правду кажучи, у нашому господарстві ще й не найгірший варіант по раннім зерновим. Бо у деяких колег пшениця, ячмінь повимерзали повністю. Є фермерські господарства у нашому районі, де, скажімо, на тисячу гектарах полів, засіяних ранніми зерновими, двісті га стоять порожніми — без колоса! Або майже без колоса. Які будуть врожаї на таких полях? У кращому випадку, може, 5 ц/га.

— Чи означає це, що під кінець року в Україні можуть бути проблеми з хлібом?

— Складна ситуація з погодою, на щастя, не всюди в України. Приміром, у Полтавській області фермери отримують хороші врожаї ранніх зернових: по 60-70 ц/га.

— Яка класність вашої пшениці?

— У цьому році навряд чи в кого з фермерів Донеччини буде продовольча пшениця. Реально це буде пшениця 4-5-6 класу — фуражне зерно. Але, думаю, з огляду на складні погодні умови, покупці зерна дещо знизять вимоги до класності пшениці.

До речі, в Європі наше фуражне зерно вважається продовольчим. Тому часто буває так, що те зерно, яке у нас скуповується, як фуражне, за кордоном продається, як продовольче — за відповідну ціну.

— Чи є нині проблеми з реалізацією збіжжя?

— Я не поспішаю продавати пшеницю. У нас є ангар, де можна зберігати зерно. Отож, буду чекати прийнятних цін на пшеницю. Хоча б за рахунок нормальних цін будемо старатися наблизитися до того, аби вийти зі збитковості.

— Коли ціни на зерно можуть вийти на прийнятний рівень?

— Десь на початку наступного року. Може, трохи раніше. Але плануємо почати продавати зерно у жовтні-листопаді.

Мені часто телефонують перекупники. Пропонують купити пшеницю по 4 гривні за кілограм. Але як можна продавати пшеницю по 4 гривні, якщо навіть за умови реалізації по 5 гривень/кг, все-одно навіть в нуль не вийдеш. Рентабельність починається десь від 7 гривень/кг.

— Ваше господарство, якщо я не помиляюся, весною посіяло й соняшник. Як переживають спеку соняшникові поля?

— Соняшником у нас засіяно 50 гектарів. Нині він на полях не росте, а просто …знаходиться. І поволі засихає. Якщо й далі не буде дощів, про вражай соняшника годі буде й думати.

— Якби минулої осені ви знали про складні погодні умови цього року, в яку сільськогосподарську культуру треба було б «вкладатися»?

— Однозначно, в озимі. Бо озима хоч щось дала, хоч якийсь результат. А от соняшник… Невідомо, чи буде з нього щось взагалі. Такого несприятливого року для сільгоспвиробників, такої засухи, як нині, я не пригадую, хоч займаюся сільгоспвиробництвом понад десять років.

Донеччина, як відомо, зона ризикованого землеробства. Але ж не настільки!