- Категорія
- Статті
- Дата публікації
- Кількість переглядів
- 44
Доставити у Слов’янськ за добу: шлях посилок Нової пошти
Аби уявити собі справжні масштаби діяльності української логістичної компанії «Нова пошта», треба побувати в її найбільшому сортувальному підрозділі — Київському інноваційному терміналі. Таку можливість нещодавно отримав журналіст Карачуна.
Послугами Нової пошти регулярно користуються мільйони українців. Вони добре знають адресу та графік роботи «свого» (найближчого) відділення або поштомату «НП». Більшість клієнтів «Нової» давно забули дорогу до відділень «Укрпошти», хоча за певними показниками (приміром, по вартості деяких поштових відправлень) «Укрпошта» успішно конкурує з «Новою». Вершки з цієї конкуренції, як і належить, знімають клієнти обох поштових гігантів.
Між «Новою» та «Укрпоштою» є багато відмінностей. Але одна з них одразу кидається в очі: «Нова» у 2001 році створена з нуля, тоді як «Укрпошта» отримала у спадок від Пошти СРСР грандіозні матеріальні активи. Тому майже 12 тисяч відділень та 15,5 тисяч поштоматів «Нової пошти» сприймаються, як безперечний успіх компанії з експрес-доставки посилок і вантажів. А регулярне скорочення поштових відділень «Укрпошти» — як поступки у конкурентній боротьбі.
Друга суттєва відмінність: термін доставки поштових відправлень. Як розповів Карачуну технічний директор Київського інноваційного терміналу Богдан Коваленко, середній термін доставки по Україні — 24 години. Максимальний — дві доби.
Як компанія змогла досягти такого вражаючого результату? Відповідь на це запитання журналіст Карачуна отримав, коли відвідав найбільший у Європі сортувальний майданчик: Київський інноваційний термінал.
Автомати замінили людей
У «Нової пошти» наразі діють понад 130 сортувальних терміналів та депо в усіх регіонах України. Кожен з них максимально автоматизований. Крім економії на персоналі, автоматизація дозволяє надавати клієнтам швидкий сервіс. Найбільші термінали працюють у семи обласних центрах: Харкові, Львові, Хмельницькому, Запоріжжі, Дніпрі, Одесі, Києві.
Київський інноваційний термінал (КІТ) — серце і гордість компанії. Тут зосереджені усі найбільш сучасні напрацювання у сфері логістики. КІТ — це понад двадцять тисяч квадратних метрів території під одним дахом, три поверхи будівель, 190 воріт для обслуговування автомобілів.
Термінал «нафаршований» автоматикою настільки, що на виробничих майданчиках майже немає працівників. Але чітко працює все сортувальне обладнання, їдуть по конвеєрах вантажі, розвантажуються-завантажуються автомобілі.
Кожна з чотирьох черг терміналу сортує у середньому 8 тисяч накладних (поштових відправлень) за годину. А пропускна його здатність — 45 тисяч відправлень за годину. Термінал працює щодня без вихідних і свят у цілодобовому режимі.
Посилки тут ніхто не завантажує/розвантажує вручну. Цю роботу виконують телескопічні транспортери, які подаються просто у кузов автомобіля.
Найбільш ефектно виглядають автомати подачі посилок, які зовні нагадують атракціони аквапарку.
Зараз на терміналах і у відділеннях Нової пошти — «високий сезон», який зазвичай триває з вересня до січня. Періоди напередодні свят — час найбільшого навантаження на поштовиків: українці полюбляють надсилати подарунки рідним і друзям. Влітку — відносне затишшя. А ще січень і лютий — місяці відчутного «просідання» замовлень.
А ще у цьому терміналі розташований музей «Нової пошти», в якому представлена 23-х річна історія компанії.
«Нова пошта» заснована 2001 року. Про перші кроки компанії нагадує автомобіль-експонат «Славута», який свого часу розвозив перші посилки. Нині він назавжди «припаркований» біля входу до київського терміналу.
— Які наразі найбільш гострі проблеми у «Нової пошти»? , — запитую у Богдана Коваленка.
— Як і у багатьох українських компаній — це проблеми з персоналом. Не вистачає чоловіків. Вже є три населених пункти, де у відділеннях «Нової пошти» працюють тільки дівчата.
— Чи може «загубитися» якась посилка у терміналі?
— Це не можливо. Подібні випадки вимірюються тисячною частиною відсотка. Бува, правда, що певну кількість посилок ми утилізуємо. Це, наприклад, коли і відправник, і адресат з певних причин відмовляються від посилки.