Вірять в ЗСУ, але сподіваються на Трампа: як воно, жити за вісім кілометрів від війни

Малинівський старостинський округ, що входить до складу Миколаївської громади, нині перебуває у безпосередній близькості до лінії фронту. Окремі села (Тихонівка, Малинівка) розташовані на відстані сім-вісім кілометрів від війни: практично «під боком» у них Оріхово-Василівка, Часів Яр, де точаться запеклі бої з ворогом.

Здавалося б, давно пора виїхати у більш безпечні регіони. Але ж ні! Жителі прифронтових громад вперто випробують долю. Як розповів журналісту Карачуна староста Малинівського старостинського округу Ігор Денисенко, сьогодні на території старостату проживають 440 людей. Хоч дітей евакуювали.

Певна частина жителів Малинівського старостату вже мають досвід евакуації: свого часу виїхали, скуштували гіркого хліба вимушених переселенців. І … знову повернулися. Є селяни, які цей шлях долали двічі: виїжджали і знову поверталися додому.

Для когось дорога в евакуацію була дальньою (виїжджали в тилові регіони України), хтось евакуювався «по-домашньому»: до родичів у Слов’янськ, Краматорськ.

Але «у гостях» довго не витримували, бо, як і більшість вимушених переселенців, дуже швидко стикнулися з тотальним безгрошів’ям. «Кому ми без грошей потрібні…», — не втомлюються повторювати люди.

А вдома все-таки допомагає виживати своє господарство: кури-гуси, корівка, кролі. Вирощують якусь городину. Ну, і плюс гуманітарна допомога: раз на місяць приїздять волонтери благодійного фонду «Янголи Спасіння», щотижня в села старостату доставляють хліб працівники Миколаївської міської військової адміністрації.

Тепер, коли активізувалися розмови про можливе перемир’я (а, може, й закінчення війни), жителі громади не хочуть навіть чути про якусь там евакуацію. Звісно, вони вірять в ЗСУ, але нині ще й сподіваються на нового американського президента.

Головне фото - Суспільне.