Чому і які онлайн-ресурси мають неабияку популярність у жителів Слов’янська

Ринок засобів масової інформації в Україні розвивається шаленими темпами. Вже навіть не віриться, що ще два-три десятиліття тому про місцеві новини наші земляки дізнавалися виключно з газет і телебачення. 

Після газет і ТБ почалася «ера сайтів». Славгород, 06262, Карачун, Славдело, Славінфо – це не повний перелік слов’янських локальних медіа, які тривалий час задовольняли інформаційні потреби жителів міста і району. Зазначу принагідно, що за інформацію в місцевих медіа споживачі ніколи не платили. Не платять і сьогодні, хоча інформація, як відомо, теж товар.

Певний час були популярними (деякі залишаються такими і сьогодні) місцеві групи у Фейсбук («Родной Славянск», «Славянск любимый город», «Слов’янськ: новини, об’яви» тощо). 

Телеграм-канали – лідери в оперативності інформаційних повідомлень

Аж раптом в український інформаційний простір увірвалися телеграм- канали. Їх власники (засновники) осідлали головного і найбільш важливого для споживача «коника»: оперативність. Будь-яка важлива подія миттєво потрапляла (і потрапляє) в інформаційну стрічку Телеграм. І хоч чимало повідомлень пишуться в Телеграм поспіхом, вирізняються кострубатою, часто безграмотною, мовою, споживачі готові багато чого пробачати їх авторам. Бо вони хочуть якомога швидше прочитати новину: сьогодні і зараз, а не тоді, коли про подію красиво і правильно напишуть журналісти солідних сайтів. 

Доки професійні журналісти посміхалися з безграмотних повідомлень телеграм-каналів, медіа майданчики Телеграм набирали популярність. На сьогодні, приміром, усім відома «Труха Україна» має більш як три мільйона підписників. Її регіональні «доньки» – по 200-300 тисяч підписників. Інший популярний телеграм-канал «Лачен пише» налічує майже мільйон шістсот підписників.

Наші земляки також дуже швидко «обжилися» в інформаційному просторі Телеграм. У північній частині Донеччини лідерство захопив телеграм-канал «Славянск/Краматорск» (понад 118 тисяч підписників). 

«Хто ви? Я вас не знаю…» 

Найбільша проблема майже усіх телеграм-каналів – їх анонімність. Згадані тут «Труха» і «Лачен пише» офіційно не зареєстровані у Нацраді з питань телебачення і радіомовлення України. Хоча станом на жовтень поточного року, в Україні офіційну реєстрацію пройшли 86 телеграм-каналів. 

Реєстрація онлайн медіа поки що добровільна. Але чимдалі, тим все більше власників телеграм-каналів прагнуть працювати (і заробляти) цілком легально. Тим більше, що, відповідно до Закону України «Про медіа», телеграм-канали є онлайн медіа. 

Анонімним є і телеграм-канал «Славянск/Краматорск».

Хоча ця анонімність – лише для пересічних українців. А от ті, кому за посадою належить «знати все», володіють повною інформацією про власників найбільш популярних телеграм-каналів. Про це журналіст Карачуна дізнався під час недавньої зустрічі зі спеціалістами кібердепартаменту СБУ.  

Обмежити, заборонити, чи не чіпати телеграм?

Телеграм періодично потрапляє під гостру критику законодавців, а також певних політичних кіл в Україні. Дискусії щодо подальшої долі Телеграм йдуть давно. Маятник пропозицій коливається від розсудливого «не чіпати» і компромісного «треба обмежити» до категоричного «треба заборонити телеграм». 

Але поки що все дискусіями і обмежується. З цього можна зробити висновок, що навіть затяті українські критики сервісу Телеграм розуміють, що не варто поспішати махати шаблею.         

- Сам по собі Телеграм є ні злом, ні добром. Як і будь-яку соціальну мережу, його можна використовувати для добра, чи для зла, - вважає голова парламентського Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин. - Проблема Телеграму і багатьох телеграм-каналів - у їх анонімності.  Через це виникає чимало серйозних проблем, пов’язаних з безпекою. Наведу кілька аргументів.

Поширення наркотиків перейшло повністю в Телеграм. Ця мережа також використовується для поширення  дитячої порнографії, вимагання грошей, вербування українців ворогом тощо. 

Якщо ми сприймаємо це, як загрозу національній безпеці (як свого часу було з пропагандистськими ресурсами «Однокласскики» та «ВКонтакте»), то по Телеграм в Україні має бути політична воля і рішення, яких, на жаль, немає.  

Треба визнати, що впоратися з цим ми поки що не можемо, тому маємо таку своєрідну «дірку» у національній безпеці. 

Не забуваймо, що частина співробітників Телеграм перебуває у Росії. А, значить, як і будь-хто в Росії, вони є заручниками режиму.

Ми маємо найпопулярнішу мережу, яка точно має зв’язки з країною агресором. І це велика наша безпечність. 

Між безпечним і зручним люди завжди обирають зручне. І в цьому є велика проблема. Тому для українців вкрай важлива медіа грамотність і кіберосвіта.   

Ми – країна у війні. І при цьому маємо «дірку» в інформаційній безпеці. Але майже нічого не робимо. Намагаємося вирішувати проблему якимись «обхідними маневрами» (приміром, через рішення РНБО), але не завжди вони дають бажаний результат. 

Особисто я не користуюсь Телеграм, але мій помічник з комунікацій веде телеграм-канал з двох причин. Перша: що б я не написав у Фейсбуці, це не потрапляє в медіа. А якщо допис передрукований у Телеграм, його швидко підхоплюють медіа. Друга: нам уже тричі створювали фейковий Телеграм канал. Звісно, за нашими зверненнями вони швидко блокувалися.

Враховуючи усі ці та інші проблеми, пов’язані з Телеграм, існують два варіанти: регулювати (обмежити) або заборонити в Україні Телеграм. 

За логікою демократичного суспільства, нам би краще мати дієву регуляцію цього інформаційного ресурсу. 

Звісно, чимало українців будуть не задоволені будь-якими обмеженнями. Але згадаймо, скільки невдоволених було, коли закривали «Одноклассники» та «ВКонтакте». Проте, душе швидко українці зрозуміли правильність такого кроку, і почали свідомо відмовлятися від інформаційних ресурсів, які працюють проти нашої держави.

Viber – майданчик для комунікації

У месенжері Viber тривалий час існує група «Славянск и районы». Нині вона налічує майже 21 тисячу учасників. 

Ця група – відмінний комунікатор для багатьох слов’янців. 

Тут є багато чого, що цікавить жителів міста і району: оперативна інформація про важливі місцеві події (прильоти, робота комунальних служб, графіки руху транспорту тощо). 

А ще «Славянск и районы» - це своєрідне «довідкове бюро», де його учасники діляться різноманітною інформацією довідкового характеру (графік роботи місцевих організацій, номера телефонів комунальних підприємств, вокзалів і таке інше).

Проте, склад цієї групи має певну плинність. Приміром, вдумливих і вихованих її учасників не влаштовують сварки та образи, які періодично виникають між учасниками. Тому чимало слов’янців з цієї причини залишають групу. 

Добре, що в соціальних мережах існує можливість миттєвого зворотного зв’язку. Але багато-хто цим зловживає. Як наслідок, з’явився влучний вислів: «Соціальні мережі придумали для того, аби видно було дурість кожного дописувача».