Як живе «полунична столиця» Слов’янщини

У Краматорському районі немає селища, кращого за Райгородок. Тут є все для комфортного життя людей: чудова природа, ліси, крейдяні гори, розвинена інфраструктура.

На околицях селища «зустрічаються» дві річки — Казенний Торець і Сіверський Донець. Тут бере початок канал «Сіверський Донець — Донбас», який до трагічних подій 2014 року постачав питну воду для майже усіх міст Донецької області.

На території селища є озеро Маяцьке, куди на свято Івана Купала приходили не тільки райгородокці, а й приїздили чимало жителів Слов’янська.

Ще одна перевага Райгородка — зручне транспортне сполучення: до сусідніх міст — Слов’янська та Лиману — хоч залізницею, хоч автобусом.

Жителі Райгородка ніколи не мали проблем з працевлаштуванням: на території селищної ради працювали кілька підприємств: «Комунальник», дільниця «Вода Донбасу», розсолопромисел, крейдяний кар’єр. Є школа, клуб, лікарня, церква. До листопада 2025 року у селищі працювали 16 магазинів. Ще один плюс селища — централізоване водопостачання.

А ще Райгородок — полуничний рай! Тут ідеальний грунт для вирощування полуниць, тому чимало жителів селища завжди вирощували ці солодкі ароматні ягоди для себе й на продаж.

До великої війни у Райгородку проживали понад три тисячі людей.

Сьогодні — 665.

Перша хвиля евакуації жителів Райгородка відбулася влітку 2022 року. Тоді фронт підійшов мало не впритул до околиць селища. Просунутися далі росіянам не дозволили Сили оборони України і Сіверський Донець, який біля Райгородка досить широкий.

Тоді від обстрілів постраждали близько двох сотень будинків жителів селища. Сьогодні частина Райгородка являє собою сумну картину: будинки без даху, вікон, частково зруйновані або повністю знищені.

З кожним днем людей у селищі стає все менше: регулярні обстріли і близькість фронту (за вісім кілометрів — сіра зона) примушують жителів селища погоджуватися на евакуацію. Зазначимо, що з 14 січні 2026 року населені пункти Райгородокського старостату (крім села Селезнівка) офіційно перебувають у зоні активних бойових дій.

— У селищі велика кількість пошкоджених чи зруйнованих будинків, — розповідає журналісту Карачуна староста Райгородокського старостинського округу Вікторія Дегтярьова. — Райгородок перебуває під постійними обстрілами. В селищі немає мобільного інтернету, майже відсутній мобільний зв’язок. Добре, що хоч є електрика (за це окрема подяка працівникам РЕМу). А от питну воду зараз подаємо лише на верхній водогін. На двох інших вийшли з ладу (погоріли) насоси.

Через небезпеку припинено і вивезення сміття. Наразі працівники КП «Комунальник» займаються підготовкою майна до евакуації.

За словами старости, раз на місяць благодійна організація ADRA Ukraine привозить у селище гуманітарну допомогу.

— У квітні отримали гуманітарку усі населені пункти старостату. Що буде у травні — невідомо, адже безпекова ситуація погіршується, — зазначає староста.

Поки що у Райгородку працюють кілька продуктових та господарський магазини, аптека, відділення «Нової пошти».

А от в селищній амбулаторії наразі залишилося тільки три працівниці: дві медсестри і сестра-господарка. Лікарі — в онлайні…

Електрика поки що є в усіх населених пунктах старостату. Туди, де немає магазинів (село Селезнівка), благодійники ADRA Ukraine щотижня привозять хліб.

У селищі Донецький нині залишаються 149 жителів, у Карпівці — 139, у Селезнівці — 58.

Цей матеріал став можливим за підтримки програми «Голоси України» / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. «Голоси України» / SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.