- Категорія
- Статті
- Дата публікації
- Кількість переглядів
- 3438
Путівник для жителів Слов’янська: яке місто чи регіон обрати для життя в евакуації
Гетьманська
Перш ніж почати пакувати валізи, жителі прифронтових міст і сіл Донеччини, які вирішили евакуюватися, шукають відповідь на одне з головних питань: куди — в яке місто чи село їхати, в якому регіоні їм буде найбільш комфортно жити? Журналістка Карачуна зібрала для наших читачів відгуки українців про міста і регіони України.
— Мені страшно їхати в нікуди! Навіть страшніше, ніж залишатися тут… — написала в групі «Слов’янськ і райони» жителька міста Тетяна, яка розуміє, що, можливо, скоро їй доведеться залишити рідну домівку.
Їхати організовано, чи самостійно?
Приблизно половина жителів Слов’янська, які нині виїжджають з міста, евакуюються організовано: реєструються у міській військовій адміністрації, затим у призначений час їх везуть до транзитного центру у місті Лозова. Тут наші земляки (майбутні ВПО) отримують фінансову, гуманітарну допомогу. Потім їх везуть (безкоштовно) на розселення у нові громади. Куди саме, в який регіон України — залежить від наявності місць для розселення.
Решта слов’янців виїжджають самостійно. Це переважно ті наші земляки, у яких є власний автомобіль, гроші, або родичі у відносно безпечних регіонах України. У нових громадах вони винаймають житло, орієнтуючись на товщину свого гаманця.
Але і для них актуальним є питання: куди поїхати, де жити до закінчення війни? Донеччани розуміють: може так статися, що нова громада, яка дасть прихисток вимушеним переселенцям з Донеччини, може стати для них рідною на довгі роки. Бо, як відомо, нічого не буває більш постійним, ніж тимчасове…
Тому наші земляки ретельно обирають міста і регіони для життя в евакуації: щоб і безпечно було жити, і екологія хороша, і за донецький суржик щоб не дорікали, і були можливості для працевлаштування, навчання дітей. Ну, і, звісно, бажано, щоб хоч якийсь мінімальний комфорт був на новому місці.
Чи можливо, аби ці умови були в наявності в одному місці?
Де в Україні жити краще
Журналістка Карачуна занурилася у простори інтернету, аби зібрати для наших читачів відгуки українців про міста і регіони України.
Чимало відгуків написали вимушені переселенці, які живуть у нових громадах. Для певної частини ВПО, нові громади вже стали рідними, адже багато хто живе в них з початку війни Росії проти України.
Є також чимало вимушених переселенців, які вже кілька років «кочують» по Україні у пошуках найбільш прийнятного для них місця проживання.
Звісно, кожен відгук суб’єктивний. Але від того думки українців ще більш цікаві. Читайте!
Живу у Києві три роки, дуже подобається. Але останні півроку було дуже страшно. Обстріли постійні, зима — без опалення, світла. Тяжко виживати з дитиною. У садочку поїсти та спати не можливо, діти постійно бігають у підвал через тривогу. Питання до переселенців: куди переїхати по Україні? Щоб було комфортно та більш-менш безпечно. Для мене це, щоб не було, як мінімум, балістики. На інше є час дійти до укриття. Що порадите?
Вся Україна чудова! Я з Запоріжжя. Зараз проживаю у Львівській області, в Богом забутому селі. Природа чудова. Тиша. Спокій. Але кожна людина потребує своїх умов/середовища. Навіть менталітету. Мені важко тут. Я розмовляю літературною українською мовою, але я не завжди розумію місцевих. Я втомилася чути у свій бік «ааа, ну чути, що ви не місцева».
Черкаси. Жодного разу не пожалкував з 2022 року. Сам з Донеччини.
Я б порадив Хмельниччину. Люди доброзичливі, привітні. Ми за майже чотири роки жодного разу не пожалкували. Таке враження, що все життя поряд прожили. Дякую Богу, що зустріли на своєму шляху цих людей. Так Бог управив, що ми опинилися серед цих чудових людей, які ніколи не залишають сам на сам зі своїми думками, бідою. Дякуємо навіть за те цим людям, що, знаючи про те, що ми допомоги не потребуємо, її пропонують.
Две подруги переехали в Полтавскую область с детьми из Харькова. Им все очень нравится. Единственное, что их раздражало, так это то, что в декабре–январе было много отключений света. Но они в частных домах живут, тепло — в зависимости от электричества (хоть и зарядные станции были). В остальном их все устраивает.
Ковель. Волинь. Прилітає раз в рік, і то — на Паску, як то кажуть. Прекрасне невелике місто, де є все для комфортного життя. Мінус — ціни. За оренду квартир деруть безбожно. Але це, думаю, скрізь так, де тихо.
На сході — балістика, в Києві страшно, на півночі — білоруси, які от-от «попруть», на півдні — шахеди. А захід не підходить через школи. Тоді тільки «закопатися» вниз залишається. Я з того самого заходу, хз, що тут не так. В школі якщо когось і «щимлять», то точно не за російську мову, скоріше, за не такий телефон і просто так. Шукайте свою бульбашку там, де живете і працюєте, дитину можна і на домашнє навчання вивести.
Тернопіль. Обирали довго, зважено. Для нас вирішальним чинником були садочки/школи. Та й в цілому приваблює, що можна жити більш-менш звичайне життя, а не жахатись від будь-якого шуму навколо. Всюди є до чого приколупатись, бо кращого міста, ніж власне — немає, особливо, якщо вдома було добре.
Вінниця, маленьке затишне місто. Багато інфраструктури для відпочинку з дітьми.
Кіровогр.обл. Олександрія. Продаються квартири, будинки.
Ужгород
Вся Україна небезпечна, але все-таки західна частина країни більш-менш спокійно… Я — з Дніпра і переїжджаю в Дрогобич на постійне проживання.
Днепродзержинск, 40 км до Днепра. За 5 лет всего пару прилетов. Никаких уроков религиозных, никаких буллингов по поводу языка.
Буча. Мені тут кайф!
Кропивницький, жодного разу не була в укритті.
Черкаси. Плюси: тихо, зелено, затишно, не булять за мову. Мінуси: важко знайти роботу, низькі зарплати, дороге житло. Люблю своє місто капець як.
В Ужгород
Наразі в Україні комфортного та безпечного міста просто не існує.
Вінниця. Я була тут всього кілька днів і закохалася в це місто.
Вінниця маленька (порівняно з Харковом, наприклад) і дуже вже переповнена людьми та машинами. Ціни на оренду квартир неадекватні.
Франківськ
Івано-Франківська або Львівська обл, районні центри.
Краще Чернігіва немає міста!
Запрошую до мене в Берегівський район, будинок у селі. Угорська та рос мова в основному, українською теж говорять
По Україні — нікуди.
Я з Харкова. Так комфортно і затишно, як на Прикарпатті, мені буває тільки вдома.
Львів — чудове місто для життя, для дитини є величезні можливості для навчання та розвитку
При виборі міста чи регіону багато що залежить від того, чим людина займається, як працює: в якому форматі — віддалено, чи потрібно їздити на роботу. Треба чітко визначити для себе, що потрібно від міста — інфраструктура, зручності, медицина. Раджу спочатку скласти список того, без чого ви точно не зможете, це дасть розуміння, чи вам буде ок в райцентрі на 15 тисяч населення, чи треба велике місто. Я так обирала — не помилилася.
Мій вибір — Житомир.
Не розумію, чому люди обирають виключно західні регіони України? Є он Вінниця, Черкаси, Житомир. Є купа містечок (не обласних центрів), але також розвинутих у тих областях, які вам ближчі за менталітетом. Але чомусь всі хочуть у Київ, Львів чи Івано-Франківськ!
Мені дуже сподобалася Черкаська область! Привітні люди, гарний клімат, більш-менш безпечно та подалі від кордонів, і, що не менш важливо, нагадує рідну Харківщину. Планую туди на пмж після закінчення служби.
Горішні Плавні Полтавська область. Чудове місто
Їдьте в Черкаську область, тут спокійно.
Для мене таким містом стали Черкаси. Приїдьте сюди спочатку, як на екскурсію, спробуйте пожити кілька днів та визначитися
Плюсую за Черкаси. Ще може бути Вінниця, Умань. Або районні центри (Переяслав, Кам’янець-Подільський), де + — все є, але не дороге життя.
Приїжджайте в Черкаси. Комфортне місто, Дніпро, ліси, краса!
Я б порадила Черкаси. Гарні школи, багато гуртків, дитяча художня школа, декілька музичних. Компактно все розташовано. Гарна транспортна система. Природа. Пляжі. Ніяких навʼязувань мови, віросповідання, тощо. Ніхто ні до кого не чипляється, люди живуть своїм життям, і дають жити іншим.
Я бы с удовольствием остановилась на Черкассах. И рядом. По климату класс! Природа — супер!
Если есть возможность, поедьте туда дня на три, четыре, неделю. Как бы в отпуск. Вы поймёте, ваш ли это город, ваша энергия с ним на одной волне?
Київ. Тільки район треба підібрати правильно.
У нас в Умані дуже багато переселенців. Мабуть, їм подобається. Близько до Києва, Вінниці, Черкас.
От за Черкаси я також хороші відгуки про місто чула, за інші не чула.
Черкаси. Дійсно, класне місто, добрі люди, насправді безпечно, високі зарплати, я була здивована, думала такі зарплати тільки в Києві.
Одеська обл ІЗМАЇЛ. Вже п’ятий рік після Маріуполя, дуже гарне місто.
Кропивницький. Люди добрі.
Винница и/или окрестности. Мне понравился город очень. Безопасности на 100% нет нигде.
Рекомендую Черкаська область.
Черкаси подобаються. Тут вас не впізнають, з якого ви місця. Всі люди розмовляють, як їм зручно: і українська, і суржик. І школу діти відвідують.
В Чернівцях до мене дуже добре ставилися, жодних проблем не було жодного разу. Місто не дуже велике, але затишне й приємне. Й кордон поруч.
Велком у Черкаси. Що вас зразу здивує, так це м’якіший клімат, ніж на Донеччині. В місті розвинута інфраструктура, є Дніпро, гарні пляжі, гарні парки, чудовий зоопарк.
В Одессе баллистика не такой частый гость. Но шахеды! Если б не обстрелы, Одесса — лучший город в мире!
Я з Донецька, переїхала в Харків у 2014 році і прожила там до 2022 року. Жила у Києві та Львові. Зараз би переїхала в Одесу. Вона мені здається максимально близькою та адекватною.
Живу на Закарпатті з 21-го року. До повномасштабного вторгнення я тут себе відчувала, як вдома, але трохи і як за кордоном (бо мова трошки інша, мені так здавалося). А потім почалася велика війна. Я з Сумщини, і там, вдома, мої земляки говорять не українською, тому і у мене не було чистої української. Спочатку розмовляла, як могла, наче мене тут підтримували і розуміли. Але після 22-го багато що змінилося… Дуже важко тим, хто приїхав зі східних регіонів.
Умань, якщо вам ок невелике місто Базова інфраструктура для життя є + найчистіше повітря в Україні + є розкішний дендропарк для прогулянок. Не думала ніколи, що дорослою житиму в маленькому місті, але в нинішніх умовах — те, що треба для моєї менталки.
Черкаси — дуже зелене і квітуче, невелике компактне місто, інфраструктури тут достатньо, місто на Дніпрі — краса! Звичайно, як і всюди, свої нюанси, але за чотири роки звикла. Єдине, що через нас частенько літає далі, і бувало прилітало. Але не порівняти з Києвом чи Харковом.
Я втратив все в Іловайську у 2014 році. Переїхав у північне передмістя Києва у 2018 і там живу досі. Не прям безпечний напрямок. Всі мої друзі переїхали або у Черкаську або Хмельницьку області. У них безпечніше.
Да и в Николаеве неплохо. Мне вообще больше нравится в Одессе. Но приезжих там также не сильно празднуют, как и на западной. И цены на жилье не очень.
Житомир — отличный город! Я когда с Днепра приезжаю пожить пару месяцев, просто отдыхаю душой и телом, шикарная природа. Да вообще Житомир — это место силы в Украине!
Вінниця, Немирів, Вінницька область, Умань.
Я живу у Франківську, у мене тут дуже багато друзів з Донеччини, з Луганщини, з Києва, з Харкова, і в нас все окей.
Цей матеріал став можливим за підтримки програми “Голоси України” / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. “Голоси України” / SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
