Як діяти жителям Слов’янська, коли до них наближається FPV-дрон

 — Стандартна ситуація: людина йде по вулиці і чує звук FPV-дрона, що наближається, або гудіння дронів типу Шахед, Молнія, Італмас — як діяти, аби максимально знизити ризик ураження дроном?

— Щоб убезпечити себе, зберегти життя і здоров’я, жителям варто обмежити пересування містом та старатися не перебувати у місцях скупчення людей. Якщо ж виникає нагальна потреба вийти на вулицю, намагайтеся спланувати свій маршрут під антидроновими сітками та уважно стежте за сповіщеннями про повітряну тривогу.

Також важливо розуміти, як по звуку відрізнити FPV-дрон від, скажімо, «Шахеда».

FPV-дрони — це маленькі, надзвичайно маневрені та швидкі безпілотники, які оператор скеровує у реальному часі. Їхній звук схожий на дуже гучне, настирливе дзижчання великого джмеля, оси або бензопили на високих обертах. Через малі розміри такий дрон часто помічають візуально вже тоді, коли він підлітає майже упритул.

«Шахед» у більшості випадків летить за заздалегідь запрограмованими координатами. Звук дрона дуже гучний, його чути здалеку. Він чітко нагадує роботу двигуна мопеда, старого мотоцикла або бензопили, що працює без зупину.

Також ви можете ознайомитися з нашою статтею у Фейсбуці про правила безпеки під час атак дронів-камікадзе.

Але слід пам’ятати, що ці поради не гарантують безпеку на 100%. Найдієвіший спосіб захистити себе та своїх близьких — евакуація до більш безпечних регіонів України. Якщо вам потрібна допомога з евакуацією, ви завжди можете звернутися до поліції за номерами 102 або 112.

— Чи можна вважати надійним укриттям підвали панельних чи цегляних будинків?

— Оцінка надійності підвальних приміщень багатоквартирних будинків, як укриттів, не належить до компетенції патрульної поліції. Ця функція покладена на спеціальні комісії за участю ДСНС та органів місцевого самоврядування.

— Чи є сенс пересічним жителям прифронтових міст і сіл завжди носити з собою турнікет?

— Сенс у цьому є. У наших містах і селах головними чинниками поранень є обстріли з РСЗВ, удари КАБами, атаки FPV-дронів та інших безпілотників. У разі критичної кровотечі, є лише 2–3 хвилини для накладання турнікету на поранену кінцівку. Ми завжди намагаємось якнайшвидше прибути на допомогу постраждалим, але ви маєте памʼятати: масивна кровотеча — це лічені хвилини на порятунок.

Проте, просто купити турнікет та кинути його на дно сумки — недостатньо.

Тому варто пройти хоча б короткий тренінг з домедичної допомоги (Stop the Bleed), аби ви змогли врятувати життя собі або тим, хто поряд.

Щодо самого турнікета, то він має бути якісним, оригінальним. На ринку нині безліч дешевих підробок, у яких під час навантаження ламається пластиковий вороток (паличка) або рветься стропа. Купувати варто лише сертифіковані турнікети, рекомендовані CoTCCC або МОЗ України. Спроба зекономити тут може коштувати життя.

Тож носити турнікет у прифронтовій зоні — це не паніка, а свідома та зріла культура безпеки. Це той інструмент, який краще мати і ніколи не використати, ніж коли він знадобиться в критичну секунду, а його не буде під рукою.

— Пересічні жителі міст і сіл зазвичай приходять на місце прильоту, аби на власні очі побачити наслідки обстрілу, зробити фото чи відео для соціальних мереж. Через який час можна безпечно приходити на місце прильоту, скільки часу має пройти, перш ніж можна буде викладати ці фото/відео в інтернеті?

— Приходити на місце влучання («прильоту») заради цікавості чи контенту для соцмереж — це величезна помилка, яка регулярно коштує людям життя і здоров’я.

З точки зору безпеки, найкраща порада — не приходити туди взагалі, якщо ви не є рятувальником, поліцейським чи медиком. Якщо ж постраждав ваш будинок, чи вам вкрай необхідно туди потрапити, варто чітко знати часові рамки та суворі правила безпеки й оприлюднення (публікації фото/відео).

— І все-таки, через який час безпечно приходити на місце влучання?

— Мінімум — після офіційного повідомлення від ДСНС або місцевої влади про завершення рятувальних робіт та зачищення території (це може зайняти від кількох годин до кількох діб).

— Через скільки часу можна викладати фото чи відео в інтернет?

— Офіційне правило безпеки: публiкування кадрiв з мiсця подiй цивiльним особам не можна доти, доки інформацію та фото не оприлюднять офіційні джерела (ДСНС, ОВА, МВС чи Повітряні сили).

— Який алгоритм дій громадян, коли в результаті обстрілу пошкоджено або знищено цивільний автомобіль?

— Ми наголошуємо: у такій ситуації вкрай важливо діяти виважено, не піддаватися паніці та чітко дотримуватися правил.

Безпека — першочергово!

Найголовніше правило — не бігти до автомобіля під час обстрілу, або одразу після нього. Адже існує висока вірогідність повторних ударів. Переконайтеся, що небезпека минула, що навколо немає нерозірваних боєприпасів. Ваші життя та здоров’я — завжди в пріоритеті.

Викликаючи екстрені служби, також не нехтуйте своєю безпекою. Перебувайте в укритті або в інших безпечних місцях.

Якщо автомобіль палає, негайно викликайте ДСНС.

Після того, як ви викличите поліцію, до вас приїде екіпаж патрульної поліції, який забезпечить охорону місця події до приїзду слідчо-оперативної групи. Надалі саме слідчо-оперативно група зафіксує пошкодження майна.

Викликати екстрені служби ви можете за короткими номерами 101,102 або 112.

Цей матеріал став можливим за підтримки програми «Голоси України» / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. «Голоси України» / SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.