Українцям заборонять продавати квартири, отримані як компенсацію за зруйноване житло

Українцям, які втратили свої будинки через війну, надаватимуть компенсацію за зруйноване житло, при цьому нерухомість, придбану за ці гроші, не можна буде продати невизначений час. Це витікає із роз'яснень голови партії "Слуга народу" Олена Шуляк. Джерело – Дзеркало тижня.

За її словами, держава має намір їм компенсувати втрати не лише новими квартирами, але й грошима, еквівалентними вартості втраченого житла. Уряд підготував відповідний законопроєкт, у якому містяться положення щодо створення Фонду ліквідації наслідків збройної агресії.

"Законопроєкт уже пройшов перше читання і тепер його шліфують до другого читання в парламенті", – зазначила Шуляк.

Водночас, як випливає зі слів депутатки, "шліфування" не передбачає виключення із законопроєкту норми, якою фактично хочуть заборонити людям розпоряджатися своєю власністю на невизначений період.

"Йдеться про надання цільових грошей, еквівалентних вартості зруйнованого житла. Їх можна буде використовувати для придбання квадратних метрів житла. Будиночок або квартиру, яка буде придбана за ці гроші, не можна буде продавати певний час", – пояснила Олена Шуляк.

При цьому українська влада розраховує, що до формування цього фонду активно підключатимуться міжнародні донори.

"Коли на законодавчому рівні буде ухвалено прозорий механізм надання такої компенсації, наші міжнародні партнери зможуть приєднатися до допомоги", – висловила сподівання нардеп.

За словами нардепа, чекати на репарації від Росії можна ще довго, а людям ніде жити вже зараз. Тому в Україні створено цільовий фонд, до якого надходитимуть гроші саме на компенсацію за зруйноване житло. А зміни, які містить законопроєкт, стосуються основних правил функціонування цього фонду.

Зокрема, законопроєкт передбачає такі моменти:

Створення Фонду ліквідації наслідків збройної агресії.

Кошти до цього Фонду надходитимуть із різних джерел, зокрема і з активів, які вилучено в РФ.

Громадянам, які втратили своє житло, надаватимуть із цього фонду кошти, еквівалентні вартості зруйнованого житла.

Житло за ці кошти можна буде купувати в будь-якому регіоні України без прив'язки до місцевості.

Житло можна буде придбати як з первинного, так і зі вторинного ринку нерухомості.

Квартиру чи будинок, придбані за ці гроші, кілька років не можна буде продати.

Нагадаємо, стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Право володіння передбачає також право розпорядження цим майном.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика Європейського суду з прав людини є обов’язковою для застосування судами України як джерела права.

Згідно з позицією Верховного Суду, втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону, нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним щодо застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу, за наявності об’єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Критерій пропорційності передбачає, що втручання в право власності буде розглядатися як порушення ст. 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов’язаними із втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що ставиться для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».

При цьому ЄСПЛ у питаннях оцінки пропорційності, як і в питаннях наявності суспільного, публічного інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.

Тож для розкриття критерію пропорційності вагоме значення має визначення судами добросовісності / недобросовісності набувача майна.