Розворот у зерновій угоді або як упіймати на блефі Володимира Путіна – the Guardian

Зіткнувшись із необхідністю блокувати судна із зерном з України або мовчазно визнати, що його погрози були блефом, кремлівський лідер вирішив не розпалювати світову продовольчу кризу. На батьківщині Путіна угода щодо зерна викликала гнів серед прихильників війни, які відкинули "письмові гарантії" і в деяких випадках звинуватили уряд у зраді, пише Guardian. Джерело – ZN.UA.

"Їм начхати на цю війну! Головне — гроші", — написали адміністратори одного популярного акаунту в Telegram, який займається краудсорсингом засобів та обладнання для російських військових. — Ось як гадають політики. А щодо наших солдатів, які мало не загинули в Севастопольській бухті, то їм начхати".

Прокремлівські блогери та репортери також глузливо відгукнулися про угоду. "Карт-шарп дав письмові гарантії не використовувати мічені карти", – написав Олександр Коц, репортер прокремлівської "Комсомольської правди".

Полковник Кассад, аккаунт із більш ніж 800 000 передплатників, сказав: "Щодо довіри до цих "українських гарантій"... начебто мало було восьми років осквернення Мінських угод чи формули Штайнмайєра".

Вихід Росії з угоди, яка дає змогу експортувати зерно з України через Чорне море, готувався кілька тижнів. Росія погрожувала зробити це після вибуху на Кримському мосту у жовтні, а також після атаки безпілотника на її чорноморський флот минулого тижня.

Але як тільки Росія, нарешті, призупинила угоду, стало ясно, що Москва не має жодного плану подальших дій. Коли Путін здійснив принизливий розворот після консультацій з турецьким лідером Реджепом Тайіпом Ердоганом, єдиними поступками, на які він міг претендувати, були «письмові гарантії» з боку Києва.

"Кремль просто сам потрапив у пастку, з якої не знав, як вибратися", – пише Тетяна Станова, голова аналітичної фірми R.Politik. – Угода [з зерна] була припинена, але незрозуміло, як зупинити експорт зерна. Ніяк. Тільки військовим шляхом, що не входило до їхніх планів».

Можливо, Росії було надано приватні обіцянки, включаючи гарантії, які б допомогти їй експортувати власні сільськогосподарські товари. Проте відступ Кремля в основному показує, що Путіна можна змусити відступити, коли він зустрічає опір та непокору. Він «знає, як відступити у разі потреби», – сказала Станова.