NYT: Герасімов під тиском почати новий наступ проти України навесні

Генерал Валерій Герасімов – архітектор російського вторгнення в Україну – взяв в свої руки щоденне управління воєнними зусиллями Росії, переконавши Владіміра Путіна, що його попередник був надто пасивним. Про це кажуть американські і європейські чиновники.

Але саме турбостратегія генерала Герасімова стала причиною російських проблем. І в Москви досі немає військ, боєприпасів чи техніки, необхідної для нового масивного наступу, обіцяного військовим командуванням країни, – пише New York Times.

Відколи Герасімов замінив генерала Сєргєя Суровікіна, який командував російською війною проти України три місяці, військове керівництво Росії зосередилося на тактичних проблемах. Вирішувалися питання, чи повинні солдати пересуватися на цивільних машинах і користуватися мобільними телефонами. Але хоч ці питання можуть справді турбувати військових, немає жодних доказів того, що армія Росії почала вирішувати свої фундаментальні проблеми, такі як дефіцит боєприпасів і добре підготовлених солдатів, незважаючи на гру в «гарячий стілець» для генералів.

У Вашингтоні, коли військові і чиновники в сфері оборони заходять в зали Пентагону зі дедалі довшим списком російських генералів, звільнених за 11 місяців війни (поки таких було 9), останнє призначення «головного» розглядається як частина драми з постійно змінюваним складом дійових осіб, які не виконали завдання.

«Це схоже на телевізійне реаліті-шоу. Думаю, це вказує на те, що росіяни досі не вирішили, як вони збираються командувати битвою. На мою думку, дисфункція російських командирів досить глибока», – сказав заступник міністра оборони США з політичних питань Колін Каль.

Вже втретє змінивши головного командира війною проти України, Путін мало чого досяг. Російські війська не змогли окупувати Київ, президент Володимир Зеленський досі при владі, відносини України з Заходом тісні, як ніколи. І попри те, що певні тріщини проявилися, НАТО лишається об’єднаним. Навіть російська скромніша мета захопити весь Донбас лишається ілюзорною. Щоб виправити ситуацію, Путін знову звернувся саме до генерала Герасімова.

Впродовж 10 років вважалося, що Герасімов працює над модернізацією російської армії, обіймаючи посаду начальника Генштабу. Він вивчав американські невдачі в Афганістані, Іраку, Сирії, Лівії і на території колишньої Югославії з метою використати їх в плануванні. Але докази, які б підтверджували існування цих зусиль, поки що ніхто не бачив на полі битви в Україні.

«67-річному Герасімову притаманні протиріччя, характерні для високопоставлених російських лідерів: його колеги на Заході говорять про його особисту компетентність, але він просуває брехню свого уряду. На початку минулого року він сказав західним чиновникам, що Росія не збирається вторгатися в Україну. Через кілька тижнів після того російські війська перейшли кордон. Він також лишається близьким до Путіна, який поставив його на чолі армії більше десятиліття тому. В своїх рідкісних публічних коментарях, повторюючи путінську пропаганду, генерал Герасімов називає Росію жертвою західної агресії, не пояснюючи при цьому свою стратегію для нейтралізації цієї уявної загрози», – йдеться в статті.

Намагаючись перебудувати російську армію, генерал Герасімов посилив застосування іррегулярних тактик, помилково вважаючи, що американці саме їх і ведуть. Він не звернув увагу на те, в чому США справді вправні – на ведення боїв об’єднаними силами, сполучаючи разом різні військові можливості, щоб створити переважаючу силу. Про це виданню сказав експерт з національної безпеки Сет Джонс. В результаті російська армія здобула досвід у втіленні підривних і підпільних тактик. Наприклад, Москва відправила загони «спецназу» без розпізнавальних знаків в Крим перед анексією півострова в 2014 році. Але війна проти України вимагає іншого типу маневрування. Потрібно вести наступальні кампанії за допомогою великої кількості сухопутних сил в різних районах з метою захопити територію. І в цьому генерал Герасімов показав свою неефективність. Війська, які відправили в напрямку Києва на початку війни, не були забезпечені базовими речами і дуже скоро зупинилися на околицях міста. Герасімов не покращував здатність російської армії перекидати значні сили на суходолі, в морі і авіаційними засобами. Хоча його план вторгнення сильно залежав від таких можливостей.

Російські сили загрузли, а потім були винищені в північних українських містах. Сам Герасімов мало не став жертвою свого поганого військового планування, коли в кінці квітня ледве не загинув від українського удару під час свого візиту на передову. Десятки росіян тоді були вбиті. Після того Москва скоротила візити лідерів на фронт.

«Це пов’язано з серйозним дефіцитом підготовки і оперативного досвіду в російському Міноборони. Коли йдеш на справжню війну на зразок тієї, яка триває в Україні, всі недоліки одразу опиняються на поверхні», – сказав колишній командувач Армії США в Європі генерал Бен Ходжес.

Результат цих недоліків був виставлений на показ минулого листопада в ефірі російського державного телебачення. Стоячи перед мапою і російським прапором, генерал Суровікін оголосив про вихід армії Росії з Херсона на південь від міста, назвавши це «складним» рішенням. Тоді на добре відрепетируваній зустрічі перед телевізійними камерами не було Путіна. Чиновники США і НАТО вважають, що це говорило про бажання російського президента триматися подалі від будь-якої військової невдачі. Лише за місяць до відступу з Херсона генерал Суровікін був призначений командиром окупаційних сил в Україні, замінивши на цій посаді генерала Алєксандра Дворнікова.

New York Times з посиланням на американських військових і чиновників адміністрації Байдена пише, що Суровікін зміцнив хиткі російські позиції в Україні, зокрема, на півдні. Він просував відступ з Херсона, що дозволило мінімізувати російські втрати. Після цього він зосередився на тому, що американські військові називають «глибокою обороною», будуючи другу лінію траншей.

У Вашингтоні через це виникли занепокоєння, що так Росія може витримати український наступ. Але російські військові блогери відреагували по-іншому. Вони стали впливовими голосами, які критикували військове командування Росії за відступ з Херсона. Путіну не подобався цей план. І спочатку від відкинув рекомендації Суровікіна щодо виведення військ з міста. В США вважають, що Герасімов і Шойгу використати скептичне ставлення Путіна до оборонної позиції проти Суровікіна.

«В грудні американські чиновники прогнозували, що генерал Герасімов і Шойгу спробують відновити свій контроль над армією на тлі запеклої боротьби за увагу Путіна. В січні вони зробили свій крок вперед, організувавши пониження генерала Суровікіна. Чиновники кажуть, що Герасімов і Шойгу атакували оборонну позицію Суровікіна і запропонували повернутися до «гіпернаступу» з потенційною метою захопити Краматорськ», – йдеться в статті.

Інша ознака широких перестановок стало вірогідне звільнення генерала Міхаіла Теплінського, який, згідно з даними британської розвідки, був одним з ключових російських оперативних командирів в Україні. Теплінський був офіцером, відповідальним за відносно успішне виведення військ з правого берега Дніпра в листопаді 2022 року. В Росії його хвалили як здібного і прагматичного командира. Військові США і інших країн Заходу вважають, що підвищення Герасімова повинно було скоротити критику військових блогерів і зупинити підйом Євгєнія Прігожина, власника ПВК «Вагнер», найманці якої влаштували кривавий наступ на Бахмут. Прігожин також був великим прихильником Суровікіна.

«Нещодавні перестановки серед командування війною, схоже, були результатом політичних чвар і кумівства», – вважає старший політичний дослідник аналітичного центру RAND Дара Массікот.

Путін все ще наполягає на тому, що Росія захопить Донбас і навіть Київ. Тому зростають очікування, що генерал Герасімов буде під надзвичайним тиском вимог провести успішний наступ навесні, – кажуть військові чиновники і аналітики.

«Тепер це його відповідальність. І я підозрюю, що Путін знову має нереалістичні очікування», – написав на Twitter експерт з питань Росії Марк Галеотті, назвавши підвищення Герасімова «найбільш отруйною з чаш».