Глобальне потепління вдарить по запасах продовольства у світі раніше, ніж очікувалося — The Guardian

Світ, ймовірно, зіштовхнеться із серйозними перебоями в постачанні продовольства задовго до того, як глобальна температура підвищиться до 1,5°C, попередив президент конференції ООН з питань опустелювання, оскільки наслідки кліматичної кризи в поєднанні з дефіцитом води і поганими методами землеробства загрожують світовому сільському господарству. Про це повідомляє The Guardian.

Колишній міністр оборони Кот-д’Івуару, який очолював минулорічний саміт ООН з питань опустелювання Ален-Рішар Донвахі сказав, що наслідки посухи проявляються швидше, ніж очікувалося.

«Зміна клімату — це пандемія, з якою ми повинні швидко боротися. Подивіться, як швидко відбувається деградація клімату — я думаю, що вона відбувається навіть швидше, ніж ми прогнозували», — сказав він.

«Всі зациклені на 1,5°C [вище доіндустріального рівня], і це дуже важлива мета. Але насправді, деякі дуже погані речі можуть статися, з точки зору деградації ґрунтів, дефіциту води та опустелювання, набагато раніше досягнення 1,5°C», — додав він.

За словами Донвахі, проблеми підвищення температури, спеки та більш інтенсивних посух і повеней ставлять під загрозу продовольчу безпеку в багатьох регіонах.

«[Подивіться] на вплив посухи на продовольчу безпеку, на міграцію населення, на інфляцію. Ми можемо мати прискорення негативних наслідків, окрім температури», — попередив він.

За його словами, погана практика ведення сільського господарства погіршує ситуацію. «Деградація ґрунту відбувається через шкідливі звички, і те, як ми ведемо сільське господарство, призведе до деградації земель. Коли страждає ґрунт, страждає врожайність», — пояснив він.

Донвахі закликав інвесторів приватного сектору долучитися і скористатися можливостями для отримання прибутку.

«Приватний сектор зацікавлений у сільському господарстві та кращому використанні ґрунту. Ми говоримо про [підвищення] врожайності. Ми говоримо про агролісомеліорацію, яка є ще одним способом для приватного сектору отримати прибуток від інвестицій. Ми повинні бути інноваційними, знаходити нові способи фінансування», — сказав він.

Уряди всього світу підписали договір про боротьбу з опустелюванням у 1992 році, разом з Рамковою конвенцією ООН про зміну клімату, яка є базовим договором для Паризької кліматичної угоди 2015 року, та Конвенцією ООН про біорізноманіття, яка спрямована на збереження видового різноманіття.

Але договір про боротьбу з опустелюванням привертає найменше уваги, і минулорічна кліматична конференція Cop15 щодо опустелювання залишилася майже непоміченою порівняно з кліматичною Cop27 і Cop15 щодо біорізноманіття, які відбулися в грудні минулого року. Конференції з опустелювання проводяться рідше, ніж кліматичні саміти: наступна конференція з опустелювання відбудеться в Ер-Ріяді в грудні 2024 року, тоді як наступний кліматичний саміт, Cop28, відбудеться в Дубаї наприкінці листопада.

Донвахі сказав, що світ не може дозволити собі ігнорувати опустелювання.

«Ми повинні вирішувати всі проблеми разом. Опустелювання та посуха призводить до зміни клімату, до втрати біорізноманіття. А коли є зміна клімату, то є посухи, повені, шторми. Справа не тільки в бідних країнах, всі знаходяться в одному човні [щодо продовольчої безпеки]. Зміна клімату, посухи, шторми, повені не знають кордонів, їм не потрібна віза, щоб потрапити в країну», — наголосив він.

Донвахі додав, що багаті країни повинні шукати рішення кліматичної кризи в Африці. Африка має багато природних ресурсів — від мінералів, необхідних для технологій відновлюваної енергетики, до лісів, сонця і величезних запасів підземних вод — необхідних для скорочення викидів парникових газів, поліпшення продовольчої безпеки і збереження біорізноманіття.

«Африка — це континент рішень. Це континент, де ви маєте найбільше природних ресурсів. Люди, які мають фінанси, повинні допомагати людям, які мають природні ресурси. Це безпрограшна ситуація, ситуація партнерства», — пояснив він.

Донвахі також закликав Африку скористатися цими можливостями.

Вчені стверджують, що зміна клімату, спричинена використанням викопного палива, збільшує частоту та інтенсивність екстремальних погодних явищ, і вже давно попереджають, що потрібно скоротити шкідливі викиди, щоб запобігти кліматичній катастрофі.