Чому патова ситуація в Україні, ймовірно, триватиме ще рік — TIME

У світі глобальної нестабільності час грає не на руку Україні. Що може запропонувати нашій державі Захід, щоб переконати почати переговори з Росією, яка продовжує свою агресивну війну, розповідається у статті видання TIME.

«Для Владіміра Путіна справи йдуть вгору. Широко розрекламований контрнаступ України не досягнув значного прогресу на місцях, що посилює побоювання на Заході, що американські та європейські платники податків фінансують дедалі дорожчу патову ситуацію. Російські контратаки мало чого досягли, але здатність добре укріплених російських військ поглинати українські удари, не згинаючись, залишає Кремль з контролем близько 18 відсотків території України. Цього року Росія розширила свої ракетні удари до найвищого рівня і збільшила внутрішнє виробництво ракет і боєприпасів. Допомагає значна матеріальна підтримка з боку Північної Кореї і більше безпілотників з Ірану», — йдеться в матеріалі.

У виданні також зазначають, що російський президент може святкувати наслідки війни Ізраїлю з ХАМАСом. США і Європа сильно відволікаються на бійню в Газі, яка розхитує їхню внутрішню політику. Західна допомога, яка могла б піти в Україну, зараз розподілена між підтримкою Ізраїлю та гуманітарною допомогою палестинському цивільному населенню, яке опинилося в пастці. Що ще гірше, Вашингтон і європейські уряди не мають єдиної думки щодо цієї битви, як і щодо України, а розбіжності між західними урядами ще більше посилюють напругу.

«Війна в Газі також допомагає Росії стверджувати, що Америкою керують неоколоніалістичні лицеміри, які виголошують праведні промови про права людини в Україні, водночас даючи зелене світло нападу Ізраїлю на палестинців, які не можуть втекти, як українці», — стверджують у TIME.

Тихо західні лідери попереджають президента України Володимира Зеленського, що час не на боці його країни. Незважаючи на суперечки у Вашингтоні щодо фінансування України, американська допомога, ймовірно, збільшиться. Президент Байден все ще може отримати пристойну частину з 60 мільярдів доларів на військову підтримку, яку він запросив у Конгресу. Але невизначеність щодо майбутнього американської підтримки набирає обертів.

Проте зусилля Заходу, спрямовані на те, щоб підштовхнути Зеленського до переговорів з Путіним, за словами журналіста, поки що ні до чого не призводять.

«Президент України не в тому становищі, щоб пропонувати захоплену українську землю, за яку загинули десятки тисяч його солдатів. Це особливо актуально в той час, коли інші голоси знаходять прихильність української громадськості, наприклад, нещодавні публічні коментарі Валерія Залужного, головного військового командира України, а також коли на нього чиниться зростаючий тиск, щоб він відмовився від своїх заперечень проти проведення виборів у воєнний час у 2024 році», — додають у матеріалі.

Що Захід міг би запропонувати Зеленському в обмін на його готовність почати торгуватися з Путіним? З економічного боку, Захід міг би пообіцяти профінансувати повне відновлення країни — в тому числі за рахунок арешту заморожених російських активів. Європейський Союз міг би пообіцяти (в перспективі) членство. З точки зору безпеки, НАТО могло б запропонувати повноправне членство з гарантіями захисту, які з нього випливають. Але члени Альянсу по обидва боки Атлантики ухилятимуться від перекидання великої кількості військ і озброєнь в Україну і від вступу у війну з Росією, якщо ракетні удари по країні продовжуватимуться. США можуть надіслати Україні більш сучасні системи озброєнь у 2024 році, а лідери НАТО можуть використати 75-й ювілейний саміт у липні наступного року, щоб взяти на себе певні зобов’язання щодо майбутнього членства України в Альянсі. Але що станеться, якщо Дональд Трамп переможе в Білому домі? Що це означатиме для зобов’язань НАТО — або для майбутнього самого НАТО? Ніхто не може з упевненістю відповісти на ці питання.

«Знаючи все це, Путін не зацікавлений в тому, щоб запропонувати будь-яку реальну поступку, яку Зеленський, на його думку, міг би собі дозволити прийняти. Для російського президента занадто просто призвати більше новобранців у кількості, з якою Україна не може зрівнятися, навіть якщо це лише для того, щоб підкинути їх у вогонь. Він також може почекати і подивитися, що станеться з підтримкою Заходу протягом наступного року і що вирішать американські виборці в листопаді наступного року. Усвідомлюючи все це, Зеленський не має жодних стимулів пропонувати щось, що, як він знає, Путін сприйме лише як ознаку слабкості», — наголошується у статті.