- Категорія
- Новини України
- Дата публікації
- Кількість переглядів
- 154
Скромні результати, але початок діалогу — це вже добре. Три висновки із зустрічі Сі Цзіньпіна і Джо Байдена від Politico та The Economist
У Каліфорнії у середу, 15 листопада, відбулася довгоочікувана зустріч американського президента Джо Байдена і президента Китаю Сі Цзіньпіна. Розмова двох лідерів відбулася в рамках саміту Азійсько-Тихоокеанської економічної співпраці, який зібрав очільник Білого дому. Politico і The Economist висвітлюють результати зустрічі президентів, чиї країни донедавна перебували у помітно напружених відносинах. Forbes переказує головне з матеріалу.
The Economist у своєму матеріалі зазначає, що в листопаді було помічено зміну риторики пропаганди Комуністичної партії Китаю. Замість того, щоб скаржитися на «нову холодну війну», в ЗМІ почали прославляти спільну боротьбу американців і китайців проти Японії у Другій світовій. А одне державне видання згадало прихильність президента Сі до пари із штату Айова, яка у 1985-му прийняла його у себе в гостях.
Такий же «дух послаблення напруги» між двома країнами привіз із собою китайський лідер на саміт Азійсько-Тихоокеанської економічної співпраці, що його влаштував президент США Джо Байден у Каліфорнії у середу, 15 листопада. Двоє очільників країн проговорили за закритими дверима чотири години — це була лише друга їхня особиста зустріч на цих посадах.
Politico пише, що Білий дім навмисно не встановлював великих очікувань від результатів цієї зустрічі. Адміністрація просто хотіла відновити двосторонні відносини між США і Китаєм до того стану, який був перед останньою зустріччю двох президентів на Балі, після якої напруга між ними почала зростати.
Коментарі на пресконференції
Після зустрічі відбулася пресконференція, на якій Байден і Сі зробили заяви і відповіли на запитання журналістів. Наводимо найважливіші цитати, які обрали обидва видання.
«Сьогоднішні домовленості стали результатом кількох місяців копіткої співпраці між двома нашими дипломатичними командами», — сказав президент Байден.
На запитання про те, чи вважає він усе ще президента Сі диктатором, Байден відповів: «Так, вважаю. Він диктатор у тому сенсі, що він керує комуністичною країною».
«У подальшому ми будемо підтримувати найвищий рівень дипломатії із КНР, як і вона з нами, щоб між нашими країнами завжди був відкритий канал звʼязку. Ми погодилися, що він чи я можемо за потреби підняти слухавку і напряму зателефонувати один одному», — заявив Байден.
Сі наголошував, що США і Китаю не потрібно змагатися одне з одним, назвавши це основою розбіжностей між двома країнами. «Нереалістично вважати, що одна сторона може формувати іншу. Планета Земля достатньо велика, щоб обидві країни досягли успіху», — сказав президент Сі.
Результати
На думку The Economist, результати чотиригодинної розмови, про які оголосив Байден, вельми скромні, але головне те, що діалог розпочато.
Одну важливу заяву Державний департамент США зробив напередодні зустрічі президентів: Пекін і Вашингтон, два найбільших забруднювачі планети парниковими газами, домовилися посприяти збільшенню відновлюваних джерел енергії у всьому світі втричі до 2030 року.
Військова співпраця і Тайвань
Байден повідомив, що відновлюється звʼязок між військовими командирами та законотворцями Китаю і США. Видання вважають це хорошою новиною, але чи допоможе це зменшити кількість напружених ситуацій між американськими і китайськими силами в районі водного і повітряного простору Тайваню? Подивимося.
The Economist наводить слова президента Сі про те, що Тайвань «був найбільш потенційно небезпечною проблемою в американсько-китайських відносинах», про які виданню розповів старший американський чиновник. Байден, повідомляє видання, відкрито не запевнив китайського президента у тому, що США проти незалежності Тайваню, але він сказав, що у Штатів «політика єдиного Китаю» і «я не збираюся її змінювати».
А от Politico, посилаючись на китайське видання Xinhua, каже, що лідери не погодилися у ключових двосторонніх питаннях. Сі вимагав, аби США «припинили озброювати Тайвань», а також заявив, що «обʼєднання» острова з Китаєм, чого не хоче більшість тайванців, «неминуче».
Штучний інтелект і фентаніл
Сторони також вирішили в майбутньому обговорити «шляхи зменшення ризиків від передових ШІ-систем». Утім, нічого не було сказано про раніше оголошену угоду щодо обмеження використання ШІ в автономних збройних системах і командно-контрольних ядерних системах.
Найбільше в американцях може відгукнутися те, що Китай пообіцяв допомогти зупинити експорт хімічних речовин, які використовують у виробництві фентанілу, і пресів для виготовлення таблеток. Фентаніл — це потужний опіоїдний знеболювальний препарат, що викликає сильну залежність і від якого щороку помирає близько 70 000 американців. Президент Байден сказав, що особисто знає людей, які втратили дітей через цей наркотик.
Геополітична ситуація
Не оминули увагою лідери і регіональні кризи. Байден закликав Китай використати свій вплив на підтримку Іраном ХАМАСу, який почав агресію проти Ізраїлю, а також примусити схаменутися Росію в Україні.
The Economist зазначає, що, може, вони і не домовилися ні про що конкретне у цих питаннях, але варто звернути увагу на відсутність на саміті одного важливого гравця азійсько-тихоокеанського регіону — Володимира Путіна. Президента Росії не порадує розмова між його головним ворогом і найбільшим другом про нього за його спиною. Це свого роду перемога для Байдена.
Politico пише про те, що американські союзники в Азії раділи зустрічі Байдена і Сі. Вона стала рідкісною нагодою заохотити стабілізацію американсько-китайських відносин, які останнім часом змушують азійські країни в напруженні спостерігати за незгодою між двома важливими світовими гравцями.
«Це має чітко продемонструвати той факт, що ми готові співрацювати і розвʼязувати серйозні проблеми, такі як кліматичні зміни, торгівля чи конфлікт у Секторі Гази», — сказав премʼєр Малайзії Анвар Ібрагім у середу, додавши, що країни Південно-Східної Азії не хочуть нової холодної війни.
Ветерани американської нацбезпеки також радіють зустрічі двох президентів, особливо відновленню військової комунікації. Поліпшення у питаннях торгівлі чи прав людини поки не видно, але країни хоча б можуть спробувати зробити так, щоб найменший інцидент, особливо у Тайванській протоці чи Південнокитайському морі, не спровокував повномасштабну війну.