The Economist: Україну чекають важкі рішення про мобілізацію

Новобранці походили з різних верств населення, але їх об’єднувало одне: після базової підготовки в Західній Європі ніхто з них не очікував, що потрапить до штурмового підрозділу на найгарячішій ділянці української лінії фронту. Деякі з них записалися добровільно, очікуючи, що отримають посади, які відповідають їхнім профілям: оператори безпілотників або артилеристи. Інших забрали з їхніх сіл без попередження. Один рекрут старшого віку навіть не встиг взяти з дому свої вставні зуби. Після менш ніж тижня перебування в окопах Донбасу взвод з 20 осіб скоротився на 6 бійців. Троє загинули в бою, троє отримали важкі поранення.

«Це одна з найгірших історій мобілізації, але вона далеко не поодинока. Україна відчайдушно намагається заповнити прогалини у своїй лінії фронту на тлі все нових російських атак. Жодна армія не дає новобранцям гарантій щодо того, де вони будуть розгорнуті, тим більше у воєнний час«, — пише The Economist.

Але те, що юристи називають «лотереєю розподілу», ускладнює процес набору. Армійському командуванню важко заповнити місця бажаючими. Тому деякі з військових командирів вдаються до призовних рейдів у спортзалах і торгових центрах. Мало хто з тих, хто потрапив в армію таким чином, стає хорошим солдатом.

«Ми бачимо 45-47-річних. Вони вже задихаються, коли потрапляють на лінію фронту«, — скаржиться один старший офіцер.

Усвідомлюючи цю проблему, у вересні Міністерство оборони України розпочало роботу над новою мобілізаційною стратегією. Речник Міноборони Ілларіон Павлюк каже, що частково проблема полягає в успіхах армії: багато громадян більше не сприймають війну в екзистенційних термінах, як це було одразу після російського вторгнення в лютому 2022 року.

«Дехто помилково вважає, що є хтось інший, хто може зробити цю роботу за них«, — каже він.

Реформи спрямовані на те, щоб дати тим, хто вагається, більше вибору: новобранці можуть записатися на конкретну посаду. Новий цифровий реєстр покращить розуміння міністерством кадрових ресурсів України. З’явиться більш чітка система відпочинку та ротацій. Зрештою, добровольці будуть мобілізовані на певний період, а не безстроково, як це відбувається зараз.

Є кілька прикладів успішних кампаній з набору в окремі підрозділи. 3-я штурмова бригада, створена через 9 місяців після початку війни як підрозділ спеціального призначення, є, мабуть, найпомітнішою. Рекламні ролики розміром з хмарочос в українських містах гламуризують життя штурмовиків, які знищують карикатурне зло. Але не менш важлива репутація бригади, яка славиться компетентним командуванням, хорошим забезпеченням і низьким рівнем відтоку особового складу. Новобранці зазвичай проходять кількамісячну підготовку, на відміну від стандартного місячного терміну.

Прес-секретар бригади Христина Бондаренко каже, що підрозділ не відчуває нестачі у добровольцях. За її словами, до початку наступного року бригада стане найбільшою в Україні, розміром приблизно з дивізію НАТО. Більшість її новобранців молодші 25 років, і вона відхиляє 150 заявок на місяць від неповнолітніх.

«Ніхто не каже, що є мільйони людей, готових воювати в Авдіївці. Але є люди, з якими можна працювати«, — каже вона.

Росія також має труднощі з мобілізацією необхідної кількості людей. Її тактика кидання величезної кількості людей на українські оборонні позиції і часто без належного спорядження призводить до щоденних втрат до 1000 осіб.

«Але фундаментальні фактори вказують на те, що перед Україною стоїть гігантський виклик. Маючи приблизно в чотири рази більшу кількість потенційних солдатів, Росія в довгостроковій перспективі має перевагу. В російських в’язницях і найбідніших районах вступ в армію здається раціональним«, — пише The Economist.

В інших місцях Кремль зміг задовольнити свої мінімальні потреби за рахунок таємного набору для повномасштабної війни, яку він досі вдає, що не веде. Якби справді було потрібно посилити мобілізацію, Кремлю довелося б визнати, що Росія перебуває у стані війни. Це не обійшлося б без політичних наслідків.

Українські критики київського уряду, тим часом, звинувачують країну в тому, що вона лише «вдає, що мобілізується». Віктор Кевлюк, полковник у відставці, який керував реалізацією мобілізаційної політики на заході країни з 2014 до 2021 року, каже, що Україна ризикує потрапити в пастку. На його думку, Росія посилить мобілізацію після завершення президентських виборів у березні. З ним погоджується і ГУР.

Владімір Путін вже підписав указ про збільшення чисельності російських збройних сил на 170 тисяч солдатів. Полковник Кевлюк стверджує, що Україна повинна відповісти загальнонаціональною мобілізацією промисловості, уряду і ресурсів. Він вважає, що часто розгульний спосіб життя тих, хто насолоджується безпекою в Києві, має змінитися.

«Зараз не час для імпортного копченого лосося«, — сказав він.

Протягом усієї війни Володимир Зеленський чинив опір максималістським закликам своїх військових. Наприклад, його вищий генералітет наполягав на зниженні віку, з якого можуть бути мобілізовані нерезервісти, який наразі становить 27 років. Інші військові пропонували суворіше виконувати мобілізаційні закони.

Президент не захотів йти на такі кроки частково з політичних міркувань: він не хоче надмірно дратувати населення. Але Зеленським також керують і більш благородні міркування.

«Зеленський хоче вчинити правильно по відношенню до українців. Він не хоче бути диктатором«, — сказало The Economist високопоставлене джерело в уряді.

Попереду важкі рішення. Для полковника Кевлюка армія — це звір, якого треба годувати.

«У нас немає іншого вибору, окрім як бути кровожерливими«, — каже він.

Але деякі чиновники віддають перевагу більш консенсусному підходу. Високопоставлене джерело прогнозує медіа-кампанії, які будуть пропагувати національну жертовність і попереджати, що Росія продовжує становити екзистенційну загрозу.

«Якщо ми програємо, це буде погано для всіх нас«, — каже він.

Завдання полягає в тому, щоб переконати потенційних рекрутів. Військовий з позивним «Диригент», який служить на Донбасі, каже, що він готовий служити своїй країні, «але тільки так, щоб бути корисним». Тим часом він «24/7» намагається домогтися, щоб його перевели подалі від штурмових груп.

«Не можна просто так списувати людські життя«, — каже він.