Справи голови АМКУ Кириленка та інших підуть по новому колу у ВАКС: що відбувається

Попри обвинувачення в корупції, президент Володимир Зеленський вже майже два роки не може звільнити керівника Антимонопольного комітету Павла Кириленка. За словами Зеленського, причина — відсутність рішення суду. «Якщо є кримінальна справа, суд має ухвалити рішення, а підозрюваний — понести відповідальність», — коментував президент у вересні минулого року.

Джерело - ZN.UA.

Нагадаємо, НАБУ та САП обвинувачують Кириленка в незаконному збагаченні на суму понад 70 млн грн і декларуванні недостовірної інформації. Так, журналісти «Схем» знайшли у посадовця елітну нерухомість, якої не було в декларації.

А у Вищому антикорупційному суді (ВАКС) Кириленко розповідав, що десятки мільйонів гривень були від родичів. Останні начебто заробили їх, продаючи на базарі малину.

Проте шлях до вироку антикорсуду в цій справі просто зараз ризикує стати довшим і тернистішим. Ідеться не лише про затягування окремих процесів. Фактично формується ситуація, за якої складні корупційні справи можуть роками розглядати, а потім повертати на початок через процесуальні зміни. Це створює системний ризик уникнення відповідальності — не через відсутність доказів, а через конструкцію самого процесу.

В чому причина? Двоє суддів, які розглядають справу Кириленка — Наталія Мовчан і Катерина Сікора, — перейдуть на роботу до Апеляційної палати ВАКС (АП ВАКС). Тож замість них призначать нових суддів, що стане підставою для розгляду справи спочатку.

Цей перехід відбудеться в результаті конкурсу до АП ВАКС, який відбувся протягом минулих двох місяців. Загалом «на підвищення» до апеляції з першої інстанції ВАКС підуть троє суддів.

Очевидно, що суддів ВАКС можна лише похвалити за бажання йти на відкритий конкурс задля підвищення. Проте важливо розуміти й наслідки цих змін у суді — низка резонансних справ опиниться в такій самій ситуації, як і кейс Кириленка. Тобто їх розглядатимуть спочатку.

До того, як суддів призначать до апеляції, у них є кілька місяців, аби закінчити розгляд хоча б деяких справ. Ідеться не про поодинокі випадки, а про тенденцію, яка проявляється в різних провадженнях.

Нижче опишемо кілька найрезонансніших справ, які можуть піти «на нове коло».

Які гучні справи можуть зайти на нове коло розгляду у ВАКС?

Справа голови АМКУ Павла Кириленка. Обвинувальний акт щодо Кириленка надійшов до суду ще в липні минулого року. Проте до розгляду по суті справу призначили тільки в листопаді. Адже лише тоді до суду надійшов обвинувальний акт щодо дружини Кириленка Алли, яку підозрюють у пособництві чоловіку.

Зараз справа перебуває на етапі дослідження доказів. Цілком імовірно, що судді не встигнуть розглянути цю справу до переходу до апеляції. Строки давності у справі спливають нескоро, проте Кириленко може виграти щонайменше пів року банально через зміну суддів у справі.

Водночас показове збереження президентом на посаді обвинуваченого в незаконному збагаченні голови АМКУ є явним політичним сигналом. Зеленський не поспішає з кадровими рішеннями щодо Кириленка, попри ризики й важливість АМКУ для економіки та розвитку країни, перекладаючи відповідальність за це на антикорупційний суд.

Своєю чергою справи на кшталт Кириленка стають іще сенситивнішими для суддів ВАКС, які вже пройшли найскладнішу частину добору з міжнародними експертами, але чекають на розгляд їхньої кандидатури Вищою радою правосуддя та підпис президента. Хоча роль останнього в призначенні суто церемоніальна, практика демонструє, що призначення суддів можуть затягуватись. У цьому контексті дуже важливо, щоби такі сенситивні справи не стали розмінною монетою в процесі призначення.

У такій конфігурації виникає додатковий рівень вразливості: судді, які розглядають резонансні справи, одночасно перебувають у процесі кар’єрного просування. Це створює потенційний конфлікт інтересів і ризик непрямого впливу на темпи та результати розгляду справ.

Справа нардепа від «Слуги народу» Олександра Юрченка. Нардепа та його неофіційного помічника Івана Фіщенка звинувачують у тому, що вони за хабар «вирішували питання» про зміни в законодавстві.

Цю справу направили до суду ще в серпні 2021 року. Восени того ж року прокурор уперше зачитав обвинувальний акт. Однак ВАКС двічі розглядав цю справу спочатку. Обидва рази — через декретні відпустки суддів. За цей час кілька разів досліджували ті самі докази й навіть допитали тих самих свідків.

Зрештою, на сьогодні суд завершив допит свідків і мав розпочати допит обвинувачених. Проте якщо колегія не встигне поставити крапку до переходу однієї із суддів до апеляції, то справу розглядатимуть спочатку втретє.

Справа брата ексголови ОАСК Павла Вовка — Юрія Зонтова. За версією слідства, Зонтов обіцяв через свого брата, голову Окружного адмінсуду Києва, «вирішити питання» за 100 тис. дол. з одним із суддів ОАСК.

У цій справі ситуація аналогічна. Попри те, що справу розглядають із березня 2022 року, вона вже на другому колі через декрет судді.

У листопаді 2024 року судді почали розглядати справу повторно. А вже у вересні 2025 року провадження щодо Зонтова зупинили, адже він раніше мобілізувався до лав ЗСУ. Після цього ВАКС продовжив судовий розгляд лише щодо другого обвинуваченого — адвоката Юрія Донця.

Проте ситуація в цій справі критична. Через вихід на третє коло строки давності, відведені законом на її розгляд, можуть спливти. Це означає, що обвинувачені можуть уникнути відповідальності з технічної причини, а не через визнання їх невинуватими. Водночас стосовно Донця суд іще може встигнути винести рішення. Однак у ситуації із Зонтовим справу доведеться слухати наново — через його мобілізацію та попереднє зупинення розгляду. Тож потенційно брат Вовка може уникнути відповідальності.

Справа ексдепутата та бенефіціарного власника ТОВ «Укрбуд Девелопмент» Максима Микитася. Микитася обвинувачують у корупційній схемі з квартирами для Національної гвардії України на понад 81 млн грн.

Це саме та справа, в якій підозрюваним раніше також був і Олег Татаров, заступник керівника офісу президента та колишній головний юрист «Укрбуду». Проте завдяки махінаціям ексгенпрокурорки Венедіктової він уже уникнув відповідальності.

Загалом ВАКС розглядає цю справу вже понад чотири роки. Це пов’язано як із кількістю учасників та зловживаннями, так і з тим, що у справі відбулася заміна судді через декрет.

Під час нового розгляду суд заново почав досліджувати докази, проводити допити та розглядати клопотання захисту. Зокрема розглядали й клопотання, у задоволенні яких суд уже відмовив раніше.

Справа ексбізнес-партнера Коломойського Михайла Кіпермана про заволодіння 716 млн грн «Укренерго». У березні 2022 року підконтрольне Кіперману ТОВ «Юнайтед Енерджі» придбало в «Укренерго» електроенергії на понад 716 млн грн. Отримані від перепродажу електроенергії кошти вивели на рахунки підконтрольної закордонної компанії, а «Укренерго» так і не отримало оплати.

Справа дійшла до суду у вересні 2024 року. За цей час судді встигли дослідити близько 10 з 80 томів доказів. З огляду на стадію, на якій перебуває ця справа, суд навряд чи встигне закінчити її розгляд до заміни однієї із суддів, яка йде до апеляції. А отже, суддям доведеться витрачати час на повторне дослідження всіх доказів.

Це неповний перелік справ, які у ВАКС можуть розглянути спочатку. Однак він доволі показовий. Станом на зараз судді можуть вплинути на ситуацію, якнайшвидше завершивши розгляд справ, які вже перебувають на фінальній стадії.

Утім, розв’язати цю проблему системно мають не судді, а народні депутати. Бо для цього необхідно змінити законодавство. А саме — статтю 319 Кримінального процесуального кодексу.

Так, розгляд кримінальних проваджень триває роками. За цей час судді можуть змінюватися. Під час війни такі зміни — часто непрогнозовані. Саме тому підстави для початку повторного слухання справ слід було б переглянути.

Зокрема варто дозволити продовжити розгляд із новим суддею, якщо той письмово підтвердив ознайомлення з матеріалами справи та записами попередніх засідань.

Водночас у поодиноких випадках, як-от у справі депутата Київської міської ради Владислава Трубіцина, судді ВАКС відмовили обвинуваченим у розгляді справи спочатку. Адже нова суддя ознайомилась із записами судових засідань та висловила згоду з попередніми судовими рішеннями колегії. Ще одним аргументом стало те, що такий розгляд не порушує права обвинувачених на справедливий суд. Така позиція суду хоч і є обґрунтованою, проте потенційно може створити підстави для скасування судового рішення в судах вищої інстанції.

У підсумку йдеться про довіру до всієї антикорупційної інфраструктури. Якщо гучні справи роками рухаються по колу, суспільство отримує сигнал не про невинуватість обвинувачених, а про неспроможність держави забезпечити відповідальність.