Житлові ваучери для ВПО: перші квартири вже купують, але грошей на всіх не вистачає

Понад 37 тисяч внутрішньо переміщених осіб подали заявки на отримання житлових ваучерів, однак коштів наразі вистачило лише трохи більше ніж для трьох тисяч родин. Попри те, що перші переселенці вже отримали ключі від нових квартир і будинків, більшість потенційних учасників програми залишаються в черзі без розуміння, коли з'явиться наступне фінансування.

Джерело - видання ОстроВ.

Програму житлових ваучерів уряд запустив наприкінці 2025 року як один із наймасштабніших механізмів підтримки ВПО. Держава вперше запропонувала не кредит і не часткову компенсацію, а фактично безповоротну допомогу на придбання житла вартістю до 2 млн грн. Ваучер на 2 млн грн можна використати для купівлі житла на підконтрольній території, інвестування у будівництво, придбання частки у житлі або навіть як перший внесок чи погашення платежу за іпотекою.

Однак уже в перші місяці роботи стало зрозуміло, що головним викликом стане не оформлення документів чи пошук квартир, а нестача грошей…

Про програму

На першому етапі програми житлових ваучерів право на отримання допомоги мають внутрішньо переміщені особи, які виїхали з тимчасово окупованих територій та мають статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни. Не має значення, коли саме був отриманий цей статус – після початку повномасштабного вторгнення чи раніше під час АТО або ООС.

Водночас заявник повинен відповідати ще кільком умовам. Зокрема, мати довідку ВПО, не володіти житлом на підконтрольній Україні території (за окремими винятками, передбаченими законодавством), не отримувати раніше державну житлову компенсацію та не перебувати під санкціями чи мати судимість за державну зраду або колабораційну діяльність.

Подати заявку наразі можна через застосунок "Дія". Для цього необхідно оновити застосунок до актуальної версії, зайти до розділу "Послуги для ВПО" та обрати сервіс "Заява на житловий ваучер". Після цього потрібно підтвердити склад сім'ї, отримати згоду чоловіка або дружини (якщо особа перебуває у шлюбі), підписати заяву за допомогою "Дія.Підпис" та надіслати її на розгляд.

Після перевірки даних та позитивного рішення формується житловий ваучер номіналом 2 млн грн. Кошти можна використати для придбання квартири або будинку на первинному чи вторинному ринку, інвестування в будівництво житла або придбання житлового об'єкта, який буде введений в експлуатацію в майбутньому.

Однак навіть після отримання права на ваучер людина не отримує гроші одразу. Спочатку необхідно дочекатися своєї черги та бронювання коштів. Після підтвердження бронювання учасник програми має 60 днів для пошуку житла та оформлення угоди купівлі-продажу.

На першому етапі право на участь отримали лише ВПО, які мають статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни. Саме це обмеження викликало найбільше дискусій ще на старті програми, тому питання розширення програми залишається одним із найчастіших серед ВПО.

Ще під час запуску житлових ваучерів уряд заявляв, що нинішня категорія отримувачів є лише першим етапом, а в перспективі механізм можуть поширити на інші групи переселенців. Втім, сьогодні навіть серед чинної категорії попит значно перевищує фінансові можливості програми. Саме тому правозахисники поки не очікують швидкого розширення.

"Навіть у межах нинішньої категорії маємо такі цифри: подалося 37 тисяч осіб, а перший транш покрив потреби лише трьох тисяч. Тому я думаю, що поки розширення категорій не буде. Звичайно, люди висловлюють незадоволення. Але просто розширити категорію без відповідного фінансування – це, на мою думку, означає дати людям марні надії", – сказала "ОстроВу" головна координаторка громадської організації "Донбас SOS" Віолета Артемчук.

Особливо гостро питання постає для переселенців із територій активних бойових дій. Сьогодні право на житловий ваучер мають лише ВПО з тимчасово окупованих територій.

Тобто військовий або цивільний переселенець із Маріуполя, Бердянська чи Луганська може претендувати на участь у програмі. Натомість людина, яка була змушена залишити Покровськ, Костянтинівку чи інше прифронтове місто, де тривають бойові дії, наразі до програми не потрапляє. Саме ця різниця часто викликає нерозуміння серед самих переселенців.

Однак сьогодні основним викликом виявилася не категорія отримувачів, а фінансування. Навіть серед доволі вузької категорії учасників програми бажаючих виявилося майже у двадцять разів більше, ніж людей, для яких наразі зарезервоване фінансування.

Черга на житло

Однією з особливостей програми стало бронювання коштів. Після того як людина підтверджує право на участь у програмі, вона потрапляє до електронної черги. Коли підходить її черга і наявне фінансування, кошти резервуються для придбання житла. Втім, охочих настільки багато, що навіть подання заяви в перший день не гарантує швидкого отримання грощей. Усього за інформацією уряду було погоджено 3 296 заявок на фінансування житлових ваучерів на загальну суму 6,59 млрд грн.

"Мій знайомий – ВПО з числа учасників бойових дій. Першого травня він забронював кошти приблизно о третій годині дня. Потім ми уточнювали його місце в черзі через гарячу лінію. Людина, яка подалася в перший день після відкриття бронювання, перебувала приблизно на дев'ятитисячному місці в черзі. А коштів вистачило лише на три тисячі людей. Я наводжу цей приклад для того, щоб показати масштаб проблеми з фінансуванням", – каже Віолета Артемчук.

Водночас правозахисниця наголошує, що черга поступово рухається.

Якщо людина отримала право на використання ваучера, але не змогла скористатися ним у визначений термін, кошти повертаються до програми і можуть бути спрямовані наступним учасникам. Саме тому тисячі людей продовжують стежити за своїм місцем у черзі та регулярно уточнюють інформацію про її просування.

Однією з найнеочікуваніших проблем після старту програми став строк використання зарезервованих коштів. Після підтвердження бронювання учасник має лише 60 днів для того, щоб знайти житло, провести перевірку документів, оформити угоду та завершити всі юридичні процедури.

На перший погляд два місяці можуть здатися достатнім терміном. Але на практиці ситуація виявилася значно складнішою.

"Багато людей повідомляли нам, що знайти квартиру чи будинок, який справді відповідає їхнім потребам, за два місяці дуже складно. Особливо це стосується людей з числа учасників бойових дій або осіб з інвалідністю внаслідок війни", – зазначає Віолета Артемчук.

Особливо гостро проблема проявляється серед військовослужбовців.

"Уявімо ситуацію: людина проходить службу, отримує повідомлення про бронювання коштів, але при цьому перебуває в зоні бойових дій. Процес пошуку та купівлі житла все ж таки передбачає особисту участь, бажано бути присутнім на місці. Тому я припускаю, хоча можу помилятися, що частина людей, які потрапили до першого траншу, просто не встигне скористатися коштами у відведений термін. Все ж таки 60 днів – це доволі мало", - каже правозахисниця.

Водночас багато учасників програми почали готуватися заздалегідь. Ще до появи фінансування вони моніторили ринок нерухомості, консультувалися з рієлторами та підбирали можливі варіанти житла. Саме це дозволило частині людей укласти угоди одразу після підтвердження бронювання коштів.

ЦНАПи досі не запрацювали

Попри те, що програма житлових ваучерів працює вже понад пів року, подати заяву на участь у ній досі можна лише через застосунок "Дія". Можливість подання документів через центри надання адміністративних послуг, яку уряд анонсував ще під час запуску програми, поки що повноцінно не запрацювала.

Для багатьох переселенців це стало несподіваною проблемою. Насамперед йдеться про людей старшого віку, громадян із паспортами-книжечками, а також тих, хто не користується цифровими сервісами або не має необхідних навичок для роботи з "Дією".

Головна координаторка ГО "Донбас SOS" Віолета Артемчук зазначає, що саме через це до правозахисників регулярно звертаються люди, які не можуть подати заявку самостійно.

"Ми знаємо по зверненнях, що люди постійно цікавляться, коли ж відкриється можливість подаватися через центри надання адміністративних послуг. Передбачалося, що цей механізм запрацює ще навесні, але поки що він так і не став доступним. Для частини людей це є суттєвою перешкодою для участі в програмі", - зазначає вона.

Житловий ваучер і "єОселя": чому обіцяний механізм поки не працює

Однією з переваг програми житлових ваучерів, про яку активно говорили під час її запуску, була можливість використати державну допомогу не лише для купівлі готового житла, а й для сплати першого внеску або погашення платежів за іпотечним кредитом. Саме ця норма викликала значний інтерес серед військовослужбовців та переселенців, які вже користуються програмою "єОселя" або планували оформлювати пільгову іпотеку.

Однак на практиці механізму поєднання програми житлових ваучерів із "єОселею" поки не існує. Це підтвердили як самі учасники програми, так і представники державних структур.

За даними профільних відомств, проблема полягає у нормативних та технічних неузгодженостях між двома державними програмами. Житлові ваучери та "єОселя" регулюються різними урядовими рішеннями, а банки, які працюють у межах іпотечної програми, наразі не мають затвердженого механізму прийняття ваучера як першого внеску або інструменту погашення кредиту.

У Міністерстві розвитку громад та територій запевняють, що питання опрацьовується, однак конкретних термінів запуску такого механізму поки не називають.

Інші проблеми

Головне питання, на яке сьогодні немає відповіді, – подальше фінансування житлових ваучерів. Перший транш був сформований за рахунок коштів громад із тимчасово окупованих територій, які залишилися невикористаними. Однак для масштабування програми необхідні значно більші ресурси.

"Чули різні припущення, що нове фінансування може з'явитися восени, можливо в жовтні, а можливо й до кінця року. Але офіційної інформації поки немає", - зазначила Віолета Артемчук.

Правозахисниця вважає, що без міжнародної підтримки реалізувати програму в необхідних обсягах буде складно: "Самостійно держава навряд чи зможе забезпечити потреби всіх потенційних учасників програми. Або це мають бути міжнародні кошти, або колись у майбутньому репарації".

Ще один висновок, який зробили правозахисники після перших місяців роботи програми, – переселенці часто приймають рішення на основі чуток або неперевірених порад. За словами Віолети Артемчук, це вже призвело до втрати можливостей для окремих сімей.

Вона навела приклад родини, де і чоловік, і дружина мають статус учасників бойових дій, тому закон дозволяє кожному з них подати окрему заявку на житловий ваучер.

Проте подружжя отримало пораду від сторонніх людей, що подаватися може лише один член сім'ї. У результаті один із подружжя втратив можливість скористатися програмою.

"Тому дуже важливо користуватися перевіреними джерелами інформації. Не покладатися лише на поради сусідів, знайомих чи навіть побратимів, а звертатися до профільних організацій, читати офіційні роз'яснення та отримувати консультації від фахівців", - закликала вона.

Ще одна проблема, яка проявилася вже після запуску програми, взагалі не пов'язана із законодавством. Йдеться про ситуацію на ринку нерухомості. За словами правозахисників, частина продавців відмовляється укладати угоди через те, що житловий ваучер передбачає виключно безготівковий розрахунок.

"Частина продавців хотіла отримати гроші готівкою та не бажала проводити операцію через банківський рахунок. Одна з причин полягає в тому, що деякі власники нерухомості перебувають за кордоном і продають житло в Україні. Якщо значна сума коштів надходить на їхній банківський рахунок, це може вплинути на соціальні виплати, які вони отримують у країнах перебування. Тому їм потрібна саме готівка. Однак ця програма взагалі не передбачає готівкових розрахунків.

Є й друга причина. Йдеться про великі суми. Якщо людина отримує кошти на рахунок, то знімати їх доводиться частинами. За цей час курс долара або євро може суттєво змінитися. Через це деякі продавці також не хочуть працювати за безготівковою схемою. Навіть рієлтори, з якими спілкувалися учасники програми, розповідали про випадки відмов саме з цих причин", - пояснила Віолета Артемчук.

Попри труднощі з фінансуванням та чергами, програма вже має перші успішні історії. На початку червня у "Донбас SOS" розповіли   про переселенку з Донецька, яка має статус учасниці бойових дій і змогла пройти весь шлях від подання заявки до отримання ключів від нової квартири.

"Вона вже показувала нам ключі від придбаної квартири. Її перевага полягала в тому, що, хоча вона є учасницею бойових дій, наразі перебуває в Києві", - сказала Віолета Артемчук.

За її словами, є й інші успішні випадки. Зокрема, житло вже придбала сім'я військовослужбовця, яка для пошуку квартири та оформлення документів скористалася послугами рієлтора.

Інші види підтримки

Житлові ваучери не є єдиним інструментом державної підтримки ВПО. За словами Віолети Артемчук, в Україні продовжують працювати й інші механізми забезпечення житлом. Найвідомішою залишається програма Держмолодьжитла, яка реалізується за підтримки міжнародних партнерів. Саме через неї останніми роками тисячі переселенців отримали можливість придбати житло на пільгових умовах.

"Для країни, яка воює, сам факт існування таких програм - вже  великий плюс. Є програми Держмолодьжитла, які реалізуються у співпраці з міжнародними донорами. Нещодавно близько 1500 людей отримали можливість придбати житло в межах однієї з таких програм. Це не так уже й мало", - каже вона.

Водночас існують і менш відомі інструменти.

"Є ще одна програма, про яку мало пишуть. Вона називається "Власний дім". Це пільгові кредити під 3% річних на придбання або ремонт житла в сільській місцевості. У кожній області є уповноважений орган, який її реалізує", - зазначила правозахисниця.

Попри це, більшість житлових програм мають спільну проблему – обмежене фінансування. Саме нестача коштів не дозволяє масштабувати їх на сотні тисяч переселенців, які потребують житла.

Окремою проблемою залишається доступ до житла для людей старшого віку. Якщо житловий ваучер є безповоротною допомогою, то більшість інших державних програм побудовані на кредитних механізмах. І саме тут виникають серйозні обмеження.

"Одним із найбільших недоліків я вважаю обмеження для людей старшого віку. Наприклад, якщо людині вже понад 55 років і вона не підпадає під програму житлових ваучерів, то можливості скористатися кредитними програмами суттєво звужуються", - пояснила Віолета Артемчук.

Проблема полягає в тому, що банки та державні програми враховують терміни погашення кредитів і пенсійний вік позичальників.

"Навіть якщо кредитні умови дуже вигідні, виникає питання: чи встигне людина виплатити кредит до досягнення пенсійного віку? У більшості випадків відповідь негативна", - підкреслила вона.

У результаті багатьом родинам доводиться оформлювати житло на дітей чи інших родичів, які відповідають умовам програм.

"В цілому моє ставлення до програми житлових ваучерів було і залишається позитивним. Це перша програма компенсації такого масштабу. Це не кредит, не позика і не механізм, за яким потрібно виплачувати відсотки. За умови належного фінансування це дуже хороша програма. Те, що ми бачимо зараз, свідчить про те, що це реально працюючий механізм", – підсумувала головна координаторка громадської організації "Донбас SOS" Віолета Артемчук.