Відстрочка по-новому: названо покроковий алгоритм подання заявки на бронь від мобілізації

Цінні кадри залишаться на економічному фронті

Підприємства складають списки незамінних співробітників, Мінекономіки ухвалює рішення про бронювання, а військовозобов'язаному видають виписку про відстрочку. Юристи пояснили, якою стала броня від мобілізації в Україні 2023 року.

Своєю ухвалою від 27 січня 2023 року Кабмін затвердив новий Порядок бронювання військовозобов'язаних від мобілізації. Відповідно до цього документа, забронювати до 50% військовозобов'язаних працівників на строк до шести місяців можуть не лише підприємства, які мають мобілізаційні завдання або забезпечують ЗСУ, як це було раніше, а й бізнес, функціонування якого є критично важливим для економіки та забезпечення потреб населення.

Які компанії відтепер вважаються критично важливими та як бізнесу підтвердити цей статус, Фокус докладно розповідає у своєму новому огляді "Відстрочка від мобілізації. Що змінюється у правилах бронювання співробітників". А Яна Михайлюк, адвокатка, радниця TOTUM LF у відповідь на запит Фокусу описує детальний алгоритм дій для підприємств, яким необхідно забронювати співробітників від мобілізації відповідно до нового порядку:

  • підприємства, установи й організації, які критично важливі для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, подають список із обґрунтуванням і довідкою про кількість військовозобов'язаних до Міністерства у відповідній сфері чи обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації чи військової/військово-цивільної адміністрації, на території юрисдикції якої вони розташовані;

  • ці органи перевіряють повноту заповнення списку, наявності обґрунтування до нього, дотримання вимог щодо кількості військовослужбовців, що підлягають бронюванню, та подають його на погодження Генштабу ЗСУ (СБУ, Службі зовнішньої розвідки);

  • узгоджені списки, Генштаб (СБУ, Служба зовнішньої розвідки) надають Мінекономіки;

  • за результатами перевірки списків Мінекономіки ухвалює рішення про бронювання військовозобов'язаних;

  • Мінекономіки спрямовує рішення про бронювання військовозобов'язаних органам, якими були представлені списки, а також Генштабу ЗСУ (СБУ, Службі зовнішньої розвідки);

  • Генштаб (СБУ, Служба зовнішньої розвідки) в триденний термін доводить рішення до відповідних Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) або підрозділів СБУ чи Служби зовнішньої розвідки;

  • військовозобов'язаному видають витяг із рішення, що стає документом, який підтверджує надання відстрочки;

  • органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи й організації в п'ятиденний строк із дня видачі витягу військовозобов'язаному надсилають у ТЦК та СП повідомлення про бронювання військовозобов'язаного для зарахування його на спеціальний військовий облік;

  • ТЦК та СП, де військовозобов'язаний перебуває на військовому обліку, на підставі рішення про бронювання зараховує такого військовозобов'язаного на спеціальний облік;

  • органи державної влади, інші держоргани, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи й організації щокварталу складають звіт про чисельність заброньованих військовозобов'язаних станом на перше число місяця, що настає за звітним кварталом.

Опитані Фокусом експерти сподіваються, що наразі бронювання персоналу в Україні у 2023 році буде відновлено після паузи, яка тривала протягом попереднього півріччя.