«Угорське питання»: чи існує загроза Закарпаттю?

Тема політичних ризиків у розмовах з посадовцями регіону виникла не випадково. Адже, не дивлячись на нормальний і цілком мирний характер теперішнього громадсько-політичного життя в містах і селах Закарпаття, регіон має певні ризики, які привнесені сюди з-за кордону.

Закарпаття, як відомо, межує з чотирма країнами Європейського Союзу: Польщею, Словаччиною, Румунією, Угорщиною. І хоч найдовшу протяжність кордонів Закарпаття має з Румунією (205 км), найбільше потенційних ризиків таїть у собі сусідство з Угорщиною.

Угорщина — країна, чиє керівництво періодично дозволяє собі не дружні висловлювання стосовно України. Але риторика угорської влади часто збігається з діями. Приміром, Угорщина щедро роздає українським етнічним угорцям свої паспорти. Скільки вже роздала — хто ж то знає достеменно?

А ще — всіляко підтримує школи з угорською мовою навчання. Таких шкіл у регіоні чимало. Зокрема, як виявила перевірка офісу Уповноваженого із захисту державної мови, у більшості з 108 шкіл Берегівського району Закарпаття функціонують класи з угорською мовою навчання поряд з державною, але у 37 з них не утворено жодного класу, в яких навчання відбувалося б лише державною мовою.

Крім цього у Берегівському районі (Косонська сільська рада) діють чотири школи, офіційні повні назви яких містять слова «з угорською мовою навчання». Зокрема, ідеться про Попівську гімназію, Рафайнівську гімназію, Шомівську гімназію, Запсонську гімназію. Що є порушенням законодавства про функціонування державної мови.

Це — офіційна інформація. Але є й не офіційна.

Як розповіли журналісту Карачуна (щоправда, у приватних розмовах) місцеві посадовці, влада Угорщини фінансово стимулює вивчення угорської мови у школах регіону. Суми виплат хоч і не надто значні, але, безперечно, мотивуючі: за кожного учня — 10 тисяч гривень на рік, кожному вчителю — 50 тисяч гривень.

Гроші переказують через угорський ОТП Банк, який легально працює в Україні. Про розмір цих «мотивацій» місцеві жителі дізнаються, коли вчителі балотуються до органів влади: заповнюють декларації, в яких змушені відображати усі отримані доходи.

Не приховує наявність потенційних проблем на національно-релігійному грунті і голова Закарпатської обласної військової адміністрації Віктор Микита:

— Сьогодні в Закарпатті більш-менш спокійна ситуація. І хоча до нас теж був приліт, закарпатці не живуть під обстрілами. Хтось каже, що нас захищають гори, хтось — що захищає Бог… Але причина, мабуть, в іншому: у нас потужна ПВО. Тому до нас нічого не долітає.

Але, не дивлячись на те, що Закарпаття — спокійний регіон, він теж має ризики по дестабілізації. Це етнічні, релігійні питання.

Закарпаття століттями мирно існувало, тут завжди проживали представники різних національних громад. Але є проблеми, які привнесені сюди з-за меж України. Мета відома: дискредитація України.

За своєю посадою, я не можу коментувати дії і висловлювання державних і політичних діячів за межами України. Але більшість українців добре розуміють, хто наші вороги, а хто — друзі. Відповідно, наше завдання: вживати на території Закарпаття достатніх заходів для того, щоб це не стало перешкодою для вступу України до Євросоюзу.

— Побутує думка, що Закарпаття — другий після Донеччини регіон, де існують сепаратистські настрої. Чи відповідає це дійсності, і як вплинула війна на політичні настрої закарпатців?

— На Закарпатті, так само, як і по всій Україні, на початку війни були черги до військкоматів — у кожному регіоні. Наші хлопці захищають Україну на усіх гарячих напрямах фронту. Я особисто не раз бував у підрозділах, де воюють закарпатці. Напевне, всі знають про відомого воєнного блогера з позивним Мадяр. Він — угорець, який дуже ефективний і допомагає ЗСУ.

Патріотизм закарпатців яскраво проявився і з перших днів російсько-української війни. Усі територіальні громади одразу включилися в роботу по прийманню українців, які рятувалися від війни. У перші тижні після повномасштабного вторгнення росіян в Україну, Закарпаття прийняло близько 600 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Зараз ця цифра вдвічі менша. З них близько 150 тисяч зареєстровані офіційно.

Що стосується релігійного питання, то на території Закарпаття є велика кількість церков УПЦ. Але вони — в процесі переходу до ПЦУ.

Вороги України десятиліттями намагалися нав’язати українцям різні політичні настрої — як на сході, так і на заході, аби розділити Україну. Але на Закарпатті відсутні ті настрої, про які інколи читаємо в деяких засобах масової інформації.