Як ідуть жнива під Святогірськом

Неподалік Святогірська фермери почали збирати урожай соняшника

Минулого літа землі навколо Святогірська густо «засівалися» мінами і снарядами, якими ворог обстрілював цю багатостраждальну територію. Через кілька місяців після визволення Святогірська та Богородичного, місцеві фермери засіяли сільськогосподарськими культурами сотні гектарів орної землі. Цими днями сільгосппідприємство «ФОП Наталія Стукало», яке веде господарську діяльність на території Маяківського старостату, розпочало збирання соняшника. Як ідуть жнива — дізнавався журналіст Карачуна

Соняшник у цьому році радує урожайністю. За словами начальника транспортного відділу цього підприємства Едуарда Стукала, сільгосппідприємство засіяло насінням соняшника близько ста гектарів орної землі. На сьогодні урожай зібрано з половини полів. Середня урожайність — 20 центнерів з гектара.

Це загалом хороший показник урожайності, за який треба передусім дякувати природі — рясним дощам, які вчасно живили землю. Достатня кількість вологи у грунті певною мірою компенсувала нестачу добрив та гербіцидів.

Хорошим урожаєм соняшника земля віддячує фермеру за втрати минулого року, коли в результаті обстрілів згоріли (були повністю знищені) ранні зернові. Торік війна завдала підприємству «ФОП Наталія Стукало» грандіозних збитків: на полях згоріло зерно на мільйони гривень. Не дочекалися своїх грошей і пайовики цього підприємства: з чого платити людям за паї, якщо весь майбутній урожай ранніх зернових був знищений ще у полі?

«ФОП Наталія Стукало» має у своєму розпорядженні біля 170 гектарів сільськогосподарських земель. З них тільки 20 гектарів — власні (паї родини). Решта земель — пайовиків.

Як розповів журналісту Карачуна Едуард Стукало, у цьому році підприємство обов’язково розрахується зі своїми пайовиками. Причому, «живими» грошима. За попередніми розрахунками, це буде близько 2,5 тис. грн. за гектар. Але виплачувати гроші за паї зможуть тільки після реалізації урожаю. Не виключено, що хоча б частково підприємство розрахується з пайовиками і за минулий рік.

Читайте також

А от продати врожай соняшника нині є чи не більшою проблемою, ніж його виростити. Як відомо, українські морські порти заблоковані. Можна було б вивозити зерно залізницею чи вантажівками. Але проти експорту українського зерна повстали фермери Польщі, Угорщини, Румунії, Болгарії. Вони вимагають не пропускати українську аграрну продукцію до своїх країн — бояться конкуренції більш дешевої продукції українських фермерів.

Та й вартість насіння соняшника на внутрішньому ринку нині досить низька: 7 тисяч гривень за тонну (якщо готівка), 9 тисяч — якщо через банк.

Читайте також

Отож, доводиться поки що звозити урожай соняшника до зерносховища. Добре, що «ФОП Наталія Стукало» має власне зерносховище. Бо якщо везти зерно на елеватор за сотні кілометрів і платити за це чималі гроші, а затим зберігати зерно там «до кращих часів» (це ще більші гроші!), доведеться нести настільки солідні фінансові витрати, що радість від доброго врожаю соняшника буде недовгою…