Луцький волонтер розповів Карачуну про «формулу перемоги», яка допоможе Україні не програти війну

Порівняння ресурсів України і Росії, які задіяні у великій війні сьогодні і можуть бути використані у разі подальшого затягування воєнного конфлікту, явно не на користь українців. Якщо порівнювати будь-які ресурси — людський, воєнний (кількість і види озброєння), фінансовий, енергетичний тощо — всюди росіяни у кратному виграшу.

На стороні українців — правда, сила духу, підтримка заходу. І ми воюємо за своє.

На стороні росіян — імперська політика, «нейтральний» Китай і …банальна арифметика.

Коли закінчаться ресурси воюючих сторін?

Росіян багато. Їх дуже багато на фронті, і ще більше — в тилу! Наші військові, що намагаються стримати просування ворога, часто кажуть: «Ми не встигаємо їх перемелювати: росіяни лізуть, як саранча!».

Але ефективно нищити ворога українські захисники можуть не завжди. Бо однією лише силою волі ворожий танк не зупиниш, вірою в перемогу не зіб’єш російську ракету. До того ж у ворога цих ракет-шахедів — що багнюки! Як і рублів на оплату найманців.

Отак і виходить, що окупантів на деяких ділянках фронту більше, ніж, бува, набоїв у наших оборонців.

Саранча завжди бере чисельністю. Інколи навіть перемагає.

Але будь-який ресурс — не безмежний!

Що і як треба українцям змінювати на фронті і в тилу, аби перемога у війні могла стати реальністю? Це головна тема розмови журналіста Карачуна з відомим волинським волонтером Павлом Цапюком (відеозапис інтерв’ю дивись далі).

Як працює «Волиньоборонпром»

Зазначимо, що у Луцьку брати Цапюки — Павло і Василь — відомі, як волонтери, що активно допомагають ЗСУ з перших днів великої російсько-української війни. Жартома вони називають себе «Волиньоборонпром».

Василь Цапюк, як фаховий інженер-винахідник, організував мережу під назвою «блокчейн на війні». Основна сфера його відповідальності — розробка і виготовлення різних деталей та приладів, що затим використовуються нашими оборонцями на фронті.

Павло Цапюк є засновником пабу «Перший волонтерський», в якому відвідувачі не тільки відпочивають, а й долучаються до волонтерського руху.

Зрозуміло, що паб заробляє гроші його власникам. Але разом з тим «Перший волонтерський» використовується братами Цапюками, як своєрідний генератор коштів для волонтерської діяльності.

Паб «Перший волонтерський» — це не тільки місце, де смачно годують. Уся обстановка цього закладу розповідає про його головну мету — організацію допомоги фронту.

«Перший волонтерський» — це не про пиво й реберця. Точніше — не тільки про пиво й реберця. У пабі панують зовсім інші настрої і характер. Тут все просякнуте духом незламності українського війська!

А ще Павло Цапюк є засновником громадської організації «Військова пошта», яка займається доставкою на фронт усього необхідного, що замовляють наші воїни.

Звісно, не все з того, що замовляють наші захисники, волонтерам вдається придбати і знайти. Адже не секрет, що на третьому році великої війни стало значно складніше збирати кошти на допомогу ЗСУ. Але, за словами Павла Цапюка, попри усі труднощі, вантажі з Волині продовжують їхати на фронт.

Нерідко затим звідти приходять подяки волонтерам від командування військових частин.

Поступово ми наблизилися до головної теми інтерв’ю: формули війни і умов для нашої перемоги. Павло Цапюк навів свої розрахунки і розповів про власне бачення необхідних змін, які мають відбутися на фронті і в тилу.