«І я так можу!». Журналіст Карачуна несподівано відчув себе художником

Олександр
Кульбака

Після «Чорного квадрата» Каземира Малевича, чимало людей почали вважати себе художниками. Але багато-хто з наслідувачів образотворчої філософії Малевича пішли далі в мистецтві самовираження: почали створювати на полотнах (і не тільки) образи, які часто дисонували з традиційними уявленнями про те, як мають виглядати картини майстрів пензля. Деякі оригінальні твори сучасних митців журналіст Карачуна бачив (і, звісно, фотографував) у Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків у луцькому культурно-розважальному комплексі «Адреналін Сіті»

Знаменитий «Чорний квадрат» українця Казимира Малевича розбудив таланти багатьох майстрів пензля (і не тільки), які подарували світовому мистецтву нові шедеври (в лапках і без) образотворчого мистецтва.

Послідовників стилів «супрематизм», «модерн», «сюрреалізм» тощо вистачає у кожній країні. Бо не всі народжуються рубенсами-айвазовськими. Врешті-решт какофонія, як виявилося, теж може бути музикою.

Але в кожному творі образотворчого мистецтва, як на мене, мають бути: образ, емоція, зміст, філософія.

… Музей сучасного українського мистецтва Корсаків працює у Луцьку з 2018 року. Тут експонуються твори мистецтва українських авторів — здебільшого сучасних. Але є також чимало творів авторів, які працювали у минулому столітті. У виставкових залах — майже тисяча різних арт-об’єктів.

Близько трьох тисяч квадратних метрів — такий розмір постійної експозиції музею. Тут кілька виставкових залів. В основному — твори живопису, графіки. Але є й чимало цікавих скульптур та інсталяцій.

Переходжу від однієї картини до іншої. Часто зупиняюся, намагаючись зрозуміти, що саме хотів передати художник у своєму творі.

Не скажу, що мені все зрозуміло, і що усім побаченим я милуюся. Хоча розумію, що за кожним твором — копітка праця художника, його талант.

Цікава скульптура, чи не так? Фото: Карачун

Але, дивлячись на деякі картини та арт-об’єкти, інколи виникає думка: «І я так можу!».

Приміром, ось цей перфоманс під назвою «Політ життя. Шлях до смерті».

Дехто може подумати, що це — грядка під висадку овочів. Але це — один з арт-об’єктів Фото: Карачун

А ось композиція чернівчанина Івана Салевича «Німий оркестр» більш зрозуміла.

Наявність мідних тарілок, які зазвичай використовуються у духовому оркестрі, виправдовує назву композиції Фото: Карачун

Але чимало інших експонатів викликають (особисто у мене) здивування. І німе запитання: «це, дійсно, високе мистецтво?».

Та щоразу роблю для себе обмовку: мовляв, може це я такий «не просунутий»? Або просто не підготовлений до сприйняття таких творів образотворчого мистецтва?

Тому право висновків і оцінок передаю читачам Карачуна.

Подивіться на ці фотографії творів сучасних митців (звісно, я сфотографував тільки ті твори, які викликали у мене подив). Може, читачі Карачуна побачать в них те, що не зумів угледіти я?