150 мільйонів гривень, вкладені у напівруїни: як працюють інвестиції під час війни

Велика російсько-українська війна поставила «на паузу» життєві плани і проекти мільйонів українців. Чимало людей обрали для себе своєрідну «філософію одного дня»: мовляв, треба жити сьогодні, тому що завтра у мій дім може прилетіти, і …

Це так, може прилетіти. І прилітає: кудись регулярно, комусь везе більше, комусь менше.

Але життя триває! Місяці і роки війни суттєво знизили наш психологічний «больовий поріг». Це проявляється не тільки в тому, що під час повітряної тривоги багато хто з нас уже не поспішає в укриття. Головний показник в іншому: попри усі загрозі і ризики, українці продовжують будувати плани і розвивати підприємства. Раніше за інших наших співгромадян, із заціпеніння перших днів і місяців війни почали виходити підприємці.

Як «індустріалізуються» західні регіони України

Чимала частина малого та середнього бізнесу зі сходу та півдня України наприкінці весни 2022 року почала перевозити свої підприємства у західні регіони країни. Комусь з підприємців знадобилося усього пару місяців, аби релокувати підприємство: перевезти в одну з західних областей України виробниче обладнання, матеріали, сировину, частину персоналу тощо. Комусь для цього знадобилося півроку.

На новому місці хтось орендує виробничі та складські приміщення, а хтось вирішив «пустити коріння» у новій громаді надовго: придбав та реконструював цехи та склади, які тривалий час простоювали.

Але головне — результат: вже наприкінці 2022 року сотні релокованих підприємств сходу і півдня України відновили виробництво на заході країни.

Місцеві підприємці також не сиділи, склавши руки. Розуміючи тодішні тренди, бізнес західних регіонів України почав активно готувати для релокованих підприємств виробничі та складські приміщення. Тамтешні підприємці не прогадали: попит на такі приміщення тільки зростає.

Індустріальний парк — вигідна модель для виробників

Одними з перших на Тернопільщині це зрозуміли власники приватного агропромислового підприємства «Агропродсервіс».

Аби оцінити масштаб господарської діяльності цієї компанії, досить поглянути на кілька економічних показників: «Агропродсервіс» володіє корпоративними правами трьох десятків підприємств аграрного сектору, фінансові активи компанії наближаються до п’яти мільярдів гривень, а чистий прибуток, приміром, за 2023 рік становив понад 680 мільйонів гривень. Персонал підприємств «Агропродсервісу» — понад тисячу працівників.

Тобто, при такому масштабі комерційної діяльності, власникам «Агропродсервісу» можна було б додатково «не напружуватися». Але успішний бізнес, як відомо, не може зупинятися на досягнутому, бо інакше він ризикує втратити свої позиції на ринку.

Тому виглядає цілком природно, що «Агропродсервіс» вирішив ініціювати створення «просто за своїм парканом» індустріального (промислового) парку, аби зайняти і цю нішу бізнесу. Тим більше, що Верховна Рада України у травні 2022 року (вже коли йшла війна) ухвалила два профільних закони, якими надала резидентам індустріальних парків суттєві податкові та митні пільги.

Зокрема, у разі ведення діяльності в межах індустріального парку, резиденти парку звільняються від імпортного ПДВ, мита на імпорт нового обладнання та від податку на прибуток терміном на десять років. Для них також запроваджуються пільгові ставки податку на нерухомість і на плату за землю.

Пісня, а не умови!

Як її «заспівали» на Тернопільщині

У травні 2022 року тернопільська компанія «Агропродсервіс» виступила з ініціативою створення ТОВ «Індустріальний парк „Західноукраїнський промисловий ХАБ“.

Але перш ніж відбулося юридичне оформлення товариства (рішення про передачу земель комунальної власності індустріальному парку та щодо його реєстрації, які ухвалювала Великоберезовицька селищна рада), підприємство «Агропродсервіс» виконало значний обсяг ремонтних та відновлювальних робіт напівзруйнованих виробничих приміщень колишнього м’ясокомбінату, які простоювали близько п’ятнадцяти років. На даху деяких будівель на той час вже дерева росли!

Менше ніж за півроку тут відновили та підготували для роботи 52 тисячі квадратних метрів виробничих та складських приміщень.

У серпні 2022 року Великоберезовицька селищна рада передала ТОВ «ІП „Західноукраїнський промисловий хаб“ 10,5 га землі. А вже у листопаді індустріальний парк був внесений до Реєстру індустріальних (промислових) парків і почав на цих землях вести повноцінну комерційну діяльність.

Вигідне розташування індустріального парку і зручна логістика (за 300 метрів — автошлях міжнародного значення), наявність власної підстанції на 10 мВт, широкий вибір приміщень під виробництво та логістику з висотою стель 5-12 метрів, пандуси та криті рампи європейського зразка біля складських приміщень — все це конче приваблювало (і приваблює нині) як місцевих підприємців, так і власників релокованих підприємств.

Усі наявні виробничі та складські приміщення знайшли орендарів у перші ж місяці роботи індустріального парку.

Частину площ, звісно, зайняв власник — «Агропродсервіс». На решту наявних площ вишикувалася черга. Встигли укласти договори з ТОВ «ІП „Західноукраїнський промисловий ХАБ“ компанії „Наша птиця“, „Дельта Фуд“, „Дніпро М“. Розмістився тут і логістичний центр. Його складськими приміщеннями досі користуються 16 релокованих підприємств, а також 6 місцевих підприємств.

Нині на території індустріального парку працюють 25 суб’єктів господарювання. Вони забезпечують роботою 638 людей.

Одне з релокованих підприємств, що веде господарську діяльність на території індустріального парку, запорізька компанія «Дельта Фуд», яка займається виробництвом соусів томатної групи, кетчупів, майонезів, олії (торгова марка «Гуляй-поле»). Нині тут працюють понад 170 робітників. Частина з них (основні спеціалісти — технологи, наладчики, оператори) переїхали на Тернопільщину з міста Гуляй-Поле.

Як розповів начальник виробництва Олексій Воронін, нині підприємство працює у три зміни, випускає широку лінійку продовольчих товарів. Частину продукції (фасовану олію) поставляють, у тому числі, на експорт (Англія, Греція). Середня зарплата на підприємстві, звісно, залежить від виробітку і коливається від 15 до 20 тисяч гривень, що є хорошим показником для Тернопільщини.

Перспективи індустріальних парків

Інформація про Західноукраїнський промисловий хаб швидко поширювалася в українському бізнес середовищі. Підприємців приваблювала прийнятна вартість орендної плати (від 120 до 250 грн./кв.м — залежно від виду приміщень). Приємним бонусом є і сучасна їдальня, де годують смачно і за помірними цінами.

Як розповів директор ТОВ «ІП „Західноукраїнський промисловий ХАБ“ Віталій Король, півроку тому тут побували члени економічного комітету Верховної Ради України. Вони хотіли на власні очі (а не з буклетів) побачити, що являє собою цей індустріальний парк. І були приємно здивовані побаченим. За словами заступника комітету Дмитра Кисилевського, нині в Україні є лише два індустріальних парки, чиї виробничі та складські площі заповнені повністю: «Біла Церква» та «Західноукраїнський промисловий хаб».

— Звісно, плануємо розширяти територію індустріального парку та збільшувати кількість виробничих площ, а також хочемо відновити залізничний під’їзд (колію), яка знаходиться на межі парку, — розповідає Віталій Король. — Ми аналізуємо сучасні тенденції розвитку індустріальних парків в Україні, бачимо потреби виробничників — особливо тих, хто переводить свій бізнес зі сходу та півдня на захід країни. Тому немає сумніву, що індустріальні парки мають хороші перспективи. Вони працюють на економіку країни.

Розвиток індустріальних парків в Україні розпочався у 2012 році. Нині в країні налічується (занесені до реєстрів) близько 80 індустріальних парків. Але тих, які повноцінно працюють, не більше десяти.