Як польські інвестиції працюють на економіку України

У 2014 році польські бізнесмени збудували у місті Бердичів (Житомирщина) сучасне м’ясопереробне підприємство. Хто на той час був головним інвестором, журналісту Карачуна з’ясувати не вдалося. Але зараз власником компанії ТОВ «М’ясовита» є польське підприємство «„ІНКОГА“ ТОВ / INCOGA Sp. z o. o. Його кінцеві бенефиціарні власники — Якуб Ян Стемпель та Ніна Молгожата Стемпель.

Виробничі потужності підприємства розмістили на земельній ділянці, яка колись використовувалася військовими підрозділами. На місці колишнього військового полігону швидко збудували виробничі цеха, закупили і встановили сучасне обладнання, набрали персонал… І почалася робота.

У назву підприємства інвестори заклали невеличку інтригу: «М’ясо Вита» (назва складається з двох слів, хоча товариство з обмеженою відповідальністю, яке здійснює тут виробничу діяльність, зазначено одним словом — «М’ясовита»).

Ну, «м’ясо» — зрозуміло. А чому «Вита»? , — таке запитання часто задають директору підприємства Геннадію Галецькому.

— Може, тому, що воно співзвучно зі словом «оковита»… — загадково посміхається директор.

Продукція підприємства «М’ясо Вита», дійсно, буде чудовою закускою хоч під оковиту (горілку), хоч під пиво. Навіть одного погляду на ці делікатеси досить, аби потекли слинки… А якщо додати сюди пахощі та смакові якості цих ковбас-сардельок-снеків, які щойно завершили довгий технологічний процес виробництва, то можна сміливо записувати себе в шанувальники цієї торгової марки.

Але і без будь-якого алкоголю ковбаси та м’ясні делікатеси з написом «М’ясо Вита» чудово смакують гурманам. Адже домашня ковбаса, шинка, м’ясні копчені вироби (зі свинини чи курки) — страви, які обов’язково мають бути на столі українців хоча б на свята! Смачно і ситно поїсти — наша національна традиція.

За словами директора, нині на підприємстві щомісяця виготовляють близько півтори тисячі тонн м’ясної продукції. Асортимент налічує понад триста найменувань м’ясо-ковбасних виробів. Це, передусім, широка лінійка варених ковбас, напівкопчені та варено-копчені, сирокопчені ковбаси, сардельки, сосиски, снеки, м’ясо гриль, делікатеси тощо.

— Чи їсть пан директор ковбасу зі свого підприємства, — задаю провокаційне запитання. — І якщо так, то яку саме полюбляєте?

— Звісно, їм. Найбільше полюбляю нашу варену «Докторську».

За словами Геннадія Галецького, сировину тут використовують тільки українського виробництва, яку закуповують здебільшого у західних регіонах України. Найбільше — свинину, курятину та м’ясо крупної рогатої худоби.

До речі, серед компаній класу «Виробництво м’ясних продуктів» та за найбільшим виторгом ТОВ «М’ясовита» посідає почесне сьоме місце в Україні. Реалізація продукції — по всій Україні. Власної торгівельної мережі підприємство не має.

— Власні магазини виробників — це український винахід, який суперечить європейській практиці, — пояснює Геннадій Галецький. — Бо в Європі підхід інший: кожен має займатися своїм ділом: виробник — виробляти, продавці — продавати.

Нині на підприємстві працюють близько 350 людей. З них 107 чоловіків, з яких 27 воюють, сорок чоловіків заброньовані від мобілізації. Підприємство працює в три зміни. Двічі за зміну кожен працівник може харчуватися в заводській їдальні. Харчування безкоштовне. Середня зарплатня на підприємстві — близько 14 тисяч гривень.

У магазині при підприємстві кожен робітник може придбати будь-який товар з асортименту продукції за пільговими цінами, які знижені не менш, ніж на 25 відсотків.

— То чому ж не відвантажуєте свою продукцію до Європи? , — запитую у пана директора.

— На жаль, Європейський Союз досі не затвердив стандарти на українську м’ясну продукцію. Поки що крім курятини та молока з України на Європу нічого не йде.