Кальміуське водосховище в центрі Донецька

Донецька обласна рада вже не та: що сталося з колись потужним органом влади

Виявляється, Донецька обласна рада існує і працює. Працівники апарату отримують заробітну плату. Чим вони займаються після відомих подій 2014 року, намагався з’ясувати журналіст Карачуна.

Трагічні події, що відбувалися на Донеччині, починаючи з 2014 року, мали чимало наслідків, які спричинили, у тому числі, суттєві зміни у роботі органів місцевої влади. Як відомо, з 2014 по 2022 рік Україна не контролювала близько половини території Донецької області. При цьому обласні органи місцевої влади продовжували здійснювати свої повноваження.

Приміром, обласна державна (військова) адміністрація «прописалася» у Краматорську. Її робота і сьогодні — на виду і на слуху.

А що ж Донецька обласна рада — куди вона зникла? Чи, може, такого органу місцевої влади взагалі вже не існує?

Журналіст Карачуна вирішив з’ясувати: чи «жива» ще Донецька обласна рада? Який у неї сьогодні статус?

Остання сесія — у захопленому місті

Як виявилося, Донецька обласна рада, як юридична особа, існує, працює, у стані припинення не перебуває. Про це свідчить інформація з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб.

Щоправда, сервіс Опендатабот щодо Донецької облради містить застарілу інформацію: серед осіб, які уповноважені вчиняти дії від імені юридичної особи, досі значиться заступник голови обласної ради Ігор Коваль. Тоді як Ігор Георгійович звільнився з посади ще 24 лютого 2017 року (за власним бажанням). Виконання обов’язків по керівництву діяльності виконавчого апарату обласної ради він поклав на керуючу справами виконавчого апарату обласної ради Марину Гончарову.

Це було одне з останніх розпоряджень виконуючого обов’язки голови Донецької обласної ради. На той час (2017 рік) Донецька обласна рада вже перестала бути престижним місцем роботи чиновників, про що, зокрема, свідчили вакансії голови обласної ради та його заступників. І головне — припинив роботу депутатський корпус: остання (32-га) сесія шостого скликання Донецької обласної ради відбулася 24 вересня 2014 року. В який спосіб відбувалося засідання сесії в обласному центрі, де на той час вже господарювали бойовики Гіркіна, залишається загадкою. Але на документах, які були ухвалені тією сесією, значиться місце проведення сесії — Донецьк.

Адміністративна будівля Донецької обласної ради та Донецької обласної державної адміністрації у Донецьку
Адміністративна будівля Донецької обласної ради та Донецької обласної державної адміністрації у Донецьку

Депутати «на папері»

До 2014 року бути депутатом Донецької обласної ради було не тільки престижно, а й конче вигідно. Наявність депутатського мандата давала його власнику чимало преференцій, тому депутатами ставали люди «з можливостями». Пересічні жителі Донеччини могли хіба що ходити на вибори.

Депутатський корпус Донецької обласної ради шостого скликання налічував 180 жителів Донеччини. Нагадаємо, що останні вибори Донецької обласної ради відбулися 31 жовтня 2010 року.

У багатомандатному виборчому окрузі беззаперечну перемогу здобула Партія регіонів (77,4 відсотків). На другому місці — комуністи (8,3%). Трипроцентний бар’єр подолала і партія Сильна Україна (4,3%).

В одномандатних округах домінування депутатів від Партії регіонів було тотальним: 88 мандатів (з можливих дев’яносто). Від комуністів і партії Сильна Україна — усього по одному депутату.

Інтереси жителів Слов’янська у Донецькій обласній раді шостого скликання представляли три депутата:

  • голова правління ВАТ «Слов’янський механічний завод» Вадим Придворов (45-й виборчий округ);

  • заступник директора по науковій роботі ДП «УкрНДІметалургмаш» Микола Домбровський (46-й округ);

  • голова наглядової ради ЗАТ «Комплекс-Центр» Олександр Шуткевич.

Всі вони — висуванці Партії регіонів.

Що встигли зробити для виборців Слов’янська ці депутати, чи була хоч якась суспільна користь від їх депутатської діяльності — то інша тема.

Нині депутатами Донецької обласної ради продовжують числитися два жителя Слов’янська: Вадим Придворов і Олександр Шуткевич.

Що стосується Миколи Домбровського, то його повноваження депутата обласної ради були припинені ще у листопаді 2015 року — після того, як на виборах Слов’янської міської ради, що відбулися 25 жовтня, він був обраний депутатом міськради (партія Опозиційний блок).

Станом на зараз список депутатів Донецької обласної ради налічує 148 обранців — за мінусом тих, чиї повноваження були припинені достроково через обрання у 2015 році до міських (районних) рад, або з причини смерті депутата.

Орган-невидимка, про який всі забули

Сесії Донецької обласної ради не проводяться понад десять років. Депутати не працюють, хоча формально свій статус зберігають. Фактично Донецька обласна рада перетворилася на орган-невидимку, про який давно усі забули.

Але попри ці та інші аналогічні обставини, Донецька обласна рада не пішла в небуття. Зокрема, працює офіційний сайт облради. Щоправда, він оновлюється лише пару раз на місяць, а опубліковані матеріали не відрізняються якоюсь інформативністю.

Працює і апарат обласної ради. Який на сьогодні його кількісний склад — невідомо. У відкритих джерелах щодо цього немає жодної інформації.

Крайнє розпорядження голови Донецької обласної ради — «Про роботу апарату обласної ради на період воєнного стану» — було видане 28 лютого 2022 року. Його підписала керуюча справами виконавчого апарату Марина Гончарова. Розпорядження стосувалося зміни роботи апарату: було запроваджено дистанційну форму роботи. «До окремого розпорядження» — йшлося у документі. Оскільки «окреме розпорядження» досі видано не було, треба думати, що робота апарату у дистанційному режимі продовжується.

Намагаючись знайти хоч якусь інформацію про теперішнє керівництво обласної ради, журналіст Карачуна з’ясував, що такою людиною є Ольга Анатоліївна Северіна. Саме вона нині володіє правом вчиняти юридичні дії від імені Донецької обласної ради. Зокрема, підписувати договори.

Ольга Северіна у Донецькій облраді працює на посаді консультанта управління організаційного забезпечення діяльності ради та її органів. Про це свідчить подана нею декларація за 2023 рік.

Що стосується Марини Гончарової, яку було офіційно призначено виконувати обов’язки по керівництву діяльності виконавчого апарату обласної ради, то з 24 лютого 2024 року вона вже не є підписантом від імені Донецької обласної ради.

Який сенс в існуванні Донецької обласної ради?

Читачі Карачуна після ознайомлення з цією статтею, можливо, запитають: який сенс в існуванні Донецької обласної ради у нинішньому її вигляді?

На жаль, поки що Карачун не має відповіді на це запитання.

Ми направили інформаційний запит на офіційну адресу Донецької обласної ради ([email protected]), в якому просили дати відповіді на наступні запитання:

  • скільки працівників наразі налічує апарат Донецької обласної ради?

  • який місячний фонд заробітної плати працівників Донецької обласної ради у 2024 році?

  • які основні напрями роботи Донецької обласної ради у 2024 році?

  • чи підтримує зараз керівництво Донецької обласної ради якийсь зв’язок з депутатами обласної ради?

Але відповіді на нього не отримали.

Отож, запитання «Який сенс в існуванні Донецької обласної ради?» поки що залишається без відповіді.

Проте, Карачун цю тему поки що не закриває.