Складна дилема для ВПО зі Слов’янська: оплачувати «домашню» комуналку, чи очікувати списання боргів?

— Напишіть, як тим, кого евакуювали, потім приходять рішення суду через борги за комуналку з квартир, в яких ніхто не живе, як блокують картки та стягують з людей, в яких нічого немає, останні кошти».

Такий відгук на статтю «Жителі Слов’янська надто перебірливі, чи вони просто не знають, куди і які умови їх евакуюють?» написала читачка Карачуна Євгенія Підгорна. Таким чином вона нагадала нам про ще одну причину, через яку жителі прифронтових міст зволікають з евакуацією: про подвійну оплату за житло — за те, що залишилося вдома, і за орендоване.

Погодьтеся, є різниця: якщо при проживанні у рідній домівці треба оплачувати тільки житлово-комунальні послуги, то у разі винайму житла десь у нових громадах, треба оплачувати його оренду та комунальні послуги. При цьому нарахування за домашню комуналку ніхто не відміняв.

Зрозуміло, що такий — подвійний — фінансовий тягар не під силу більшості наших земляків зі статусом ВПО. Тому чимала частина вимушених переселенців, зокрема з Донеччини, цю проблему вирішують просто: після евакуації припиняють оплачувати «домашню» комуналку.

Є й такі донеччани, які, будучи добросовісними платниками послуг ЖКГ, після 24 лютого 2022 року зовсім припинили платити за житлово-комунальні послуги. Причини такого рішення різні: у когось з наших земляків не було і немає грошей на оплату комуналки, у когось — віри в те, що населений пункт не буде окупований, або що його житло вціліє.

При цьому чимало жителів прифронтових територій, які відмовилися від евакуації і живуть у своїх будинках/квартирах, продовжують оплачувати житлово-комунальні послуги. Що є цілком логічним — вони ж їх споживають!

Частину боргів за комуналку віддамо після війни

Хоча і для тих наших земляків, які залишилися вдома, урядом передбачені певні послаблення щодо розрахунків за послуги ЖКГ. Приміром, відповідно до постанови № 206, на території бойових дій, до припинення або скасування режиму воєнного стану, заборонено нараховувати та стягувати штрафи, пеню, інфляційні нарахування і річні проценти за борги за житлово-комунальні послуги, а також припиняти або зупиняти надання житлово-комунальних послуг через їх несплату.

А от для жителів прифронтових територій зі статусом ВПО згадана постанова Кабміну передбачає додатковий механізм захисту. Зокрема, до скасування або припинення режиму воєнного стану, на території ведення бойових дій заборонено стягувати заборгованість, що утворилася після 24 лютого 2022 року, з дати початку по дату завершення бойових дій, зі споживачів, які евакуювалися (виїхали з місця постійного проживання) та надали постачальнику послуг ЖКГ підтверджуючі документи (довідку ВПО, довідку про перетин державного кордону тощо).

Отже, якщо діяти грамотно, то до завершення режиму воєнного стану, в суд боржника ніхто не потягне.

Діяти грамотно — означає, перш за все, вчасно надати постачальнику комунальних послуг відповідну заяву і документ, що підтверджує факт непроживання у житлі (заздалегідь, а не тоді, коли вже є рішення суду, або накладено арешт на банківський рахунок/карту). Документ (довідку) можна подавати як у паперовій, так і в електронній формі.

З огляду на те, що оплата за електроенергію, газ, водопостачання та водовідведення нараховується згідно з показаннями лічильників у квартирах/будинках, залишаються три види комунальних послуг, які обліковуються за іншими параметрами: вивезення твердих побутових відходів, експлуатаційні витрати на утримання багатоквартирного будинку, постачання теплової енергії.

Щодо вивезення твердих побутових відходів, то тут все просто: після надання довідки ВПО, довідки про перетин державного кордону тощо нарахування припиняються.

А от за теплопостачання та утримання будинку оплату нараховують, навіть якщо людина не проживає у житлі і, відповідно, ці послуги не споживає. Керівники ОСББ або керуючих компаній, постачальники теплової енергії пояснюють це так: утримання багатоквартирного будинку вимагає витрат, без подачі теплоносія будинок почне руйнуватися.

Але грамотно і відповідно до законодавства мають діяти не тільки споживачі житлово-комунальних послуг, а й комунальники. На ділі ж буває так, що людина вчасно надала довідку ВПО, а з неї намагаються стягнути через суд заборгованість. Найбільшу активність у цьому виявляє керівництво обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго».

У комунальників — своя заборгованість

Керівництво ОКП «Донецьктеплокомуненерго», звісно, добре обізнане про норми постанови № 206. Але на комунальників давлять свої борги. Приміром, «Донецьктеплокомуненерго» заборгувало майже три мільярда гривень ТОВ «Нафтогаз Трейдинг», понад тридцять мільйонів гривень — борги підприємства за електроенергію.

Ця гігантська заборгованість виникла з двох причин:

• запровадження мораторію на підвищення тарифів (нині діють ще довоєнні тарифи на тепло, які не покривають собівартість виробництва теплової енергії);

• заборгованість споживачів (як населення, так і юридичних осіб).

При цьому борги перед ОКП «Донецьктеплокомуненерго» зростають шаленими темпами. Як стверджує генеральний директор ОКП «Донецьктеплокомуненерго» Віталій Кощей, в опалювальному сезоні 2025-2026 років оплата від населення становила усього 29 відсотків. Юридичні особи платять за тепло більш дисципліновано — 65 відсотків за підсумками минулого опалювального сезону.

Таким чином, станом на кінець опалювального сезону заборгованість споживачів усіх категорій перед КП «Донецьктеплокомуненерго» сягнула близько трьох мільярдів гривень, з них понад два мільярди — борги населення.

На що сподіваються боржники

Звісно, чимала частина жителів прифронтових територій Донеччини стала боржниками за комуналку не з власної вини. Сотні тисяч наших земляків стали безхатьками, вони роками поневіряються по чужих кутках. Про свої «домашні» борги вони, звісно, знають. Але сплачувати заборгованість не поспішають. Чому? Причин багато.

Сподівання, що після війни борги будуть списані. Люди старшого віку, напевне, пам’ятають дев’яності роки минулого століття, коли держава «простила» населенню борги за опалення. І якщо для боржників списання боргів було щедрим подарунком, то добросовісні платники комунальних послуг почувалися наївними дурнями. Списання боргів, нагадаємо, відбувалося у мирний час. Тепер же війна — реальний форс-мажор!

Позовна давність — три роки. Час іде… Відповідно до чинного законодавства (ст.257 Цивільного кодексу) загальна позовна давність становить три роки. Отже, в суді можна добитися відмови у стягненні частини боргу, якщо він був нарахований раніше трирічного терміну. Звісно, для цього боржник має подати до суду відповідну заяву. Позовна давність — одна з причин, чому комунальники поспішають стягувати борги в судовому порядку.

Невідомо, чи вціліє місто, будинок, квартира. Чимало жителів прифронтових територій розмірковують приблизно так: «Який сенс зараз платити за комуналку, якщо невідомо, чи вціліє мій будинок (квартира), чи залишиться наше місто (село) під контролем України?». Можна вважати цих людей песимістами, а можна згадати трагічну долю більшості українських міст і сіл Донецької області, які зруйновані вщент, окуповані.

Про те, що такі аргументи небезпідставні, свідчить і нещодавно ухвалений закон, який заборонив нараховувати оплату за житлово-комунальні послуги власникам зруйнованого або пошкодженого через війну житла.

Цей матеріал став можливим за підтримки програми «Голоси України» / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. «Голоси України» / SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.

Фото центральної частини Слов'янська було зроблено до потужного обстрілу цього району.