Організована евакуація зі Слов’янська: гроші, гуманітарна допомога, ліки, безкоштовні потяги…

— Ситуація з безпекою у Слов’янську невпинно погіршується, тому наша родина вирішила, що прийшов час залишати рідну домівку. З розповідей знайомих, які виїхали з міста раніше, я знав, що краще евакуюватися організовано. Для цього треба пройти попередню реєстрацію, яку здійснюють, у тому числі, волонтери гуманітарної місії «Проліска».

Аби зареєструватися на евакуацію, я приїхав до школи (номер і адресу школи не оприлюднюємо з питань безпеки — прим. авторки). Волонтери «Проліски» зустріли привітно, розповіли про наші подальші кроки, записали паспортні дані моєї родини. Затим сказали, куди саме і о котрій годині маємо прибути для переїзду в місто Лозова, де розташований транзитний центр для евакуйованих жителів Донецької області.

В означений час ми прибули до місця збору. Коли сідали в автобус, я звернув увагу, що не всі пасажири їхали з валізами та сумками. Дехто їхав без нічого, або з легким багажем. Це виглядало дивним, адже зазвичай люди, що, дійсно, евакуюються, намагаються взяти з дому якомога більше речей.

Хто ці люди і для чого «евакуюються»?

З цього приводу по місту ходять різні чутки, припущення. Не хочу їх повторювати.

За кілька хвилин довелося дивуватися вдруге: ми мали «підібрати» біля залізничного вокзалу ще кількох людей, які попередньо записувалися на евакуацію. Але коли наш автобус під’їхав на місце збору, виявилося, що нас там ніхто не чекає.

І я згадав гіркі розповіді волонтерів, які, ризикуючи своїм життям, приїжджають за людьми, що подавали заявку на евакуацію, а ті відмовляються виїжджати. Схоже, що у даному випадку мала місце саме така ситуація.

Дорога до Лозової — справжнє випробування! Дорожнє полотно — суцільні ями, вибоїни. І це при тому, що ця дорога досить напружена. І хоч подекуди її ремонтують, роботи просуваються дуже повільно.

До транзитного центру у Лозовій ми приїхали за дві з половиною години до відправлення потягу. Коли виходили з евакуаційного автобуса, волонтери допомагали нести речі (і так само допомагали завантажувати речі у вагони потягу).

У транзитному центрі на той час вже перебували кілька десятків людей. Звісно, всі наші «друзі по нещастю» (майбутні вимушені переселенці) поспішали пройти реєстрацію, владнати якісь свої справи.

Треба віддати належне волонтерам транзитного центру: вони поводилися дуже чемно і уважно до кожного прибулого, намагалися всіляко допомагати нам і підтримати.

Свою роботу вони знають чітко: швидко оформили нас, зафіксували наші банківські реквізити для виплати фінансової допомоги: невдовзі на банківську картку мають надійти по 12 300 гривень на кожного члена родини.

Затим ми отримали гуманітарну допомогу: продовольчі і гігієнічні набори (на фото).

Волонтери також розпитували, чи потребує хтось з нашої родини лікування. І пропонували (звісно, безкоштовно) потрібні ліки (здебільшого для лікування хронічних хвороб).

Доки ми проходили усі реєстраційно-гуманітарні процедури, прийшов час їхати на вокзал. І виявилося, що один з вагонів потягу був передбачений саме для безплатного перевезення пасажирів, які евакуювалися в організованому порядку.

Ми не знали про таку можливість (на жаль, у Слов’янську ніхто про це нам не повідомив), тому для подальшого переїзду попередньо придбали квитки на потяг з Лозової.

Отож, радимо усім нашим землякам: не зволікайте з евакуацією! Після від’їзду з рідного міста, ніхто не кидає нас, вимушених переселенців, напризволяще.

Так, дуже боляче залишати рідну домівку, кидати майно, яке надбали за багато років роботи і життя.

Але ж ми знаємо: своїми тілами рідний дім не закриєш від дронів чи КАБів!

Майно — наживне. А от життя у кожної людини — тільки одне!

Цей матеріал став можливим за підтримки програми «Голоси України» / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. «Голоси України» / SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.