Чемпіон світу і Герой України зі Слов’янська опановує новий вид спорту

Жителям Слов’янська добре відоме це ім’я: свого часу Віктор Смирнов прославляв наше місто, здобуваючи перемоги на світових і європейських турнірах з плавання. Шестиразовий чемпіон і багаторазовий призер Паралімпійських ігор серед спортсменів з вадами зору, Заслужений майстер спорту України, Герой України — це вагомий, але далеко не повний перелік регалій спортсмена.

На жаль, спортсмена вже колишнього: два роки тому Віктор Смирнов завершив спортивну кар’єру. Рішення залишити великий спорт 37-ми річний спортсмен пояснював просто: «Прийшов час більш молодших плавців. Я ж не perpetuum mobile…».

Ми тоді разом спробували підрахувати, скільки кілометрів проплив за 22 роки активних занять плаванням Віктор Смирнов. Вийшло понад 42 тисячі кілометрів (і це ще без «відпочинково-пляжних» км). «Найдовша олімпійська дистанція для бігунів», — жартував Віктор.

Після початку повномасштабної війни Росії проти України Віктор Смирнов змушений був залишити Слов’янськ та разом з родиною переїхав до Києва. Столиця захоплювала, надихала, обіцяла перспективи…

Намагався знайти роботу в близькій сфері — в інваспорті. Отримав відмову.

— Сказали: у тебе бракує досвіду. Я зрозумів, що це був формальний привід, аби не допустити сторонню людину до сформованої «системи», — розповідає Віктор.

Вже другий рік, як родина Смирнових переїхала до Черкас.

Спочатку Віктор працював тут тренером муніципального спортклубу «Дніпро». Клуб відвідували також чимало ветеранів війни. На заняття приходили ветерани з психологічними травмами, з отриманою на фронті інвалідністю. Однією з головних задач тренера було допомогти хлопцям відновитися. Віктор не втомлювався повторювати: «Головне — повірити в себе!».

Слова тренера були переконливими ще й тому, що з учорашніми воїнами спілкувався не звичайний тренер, а людина, яка сама пройшла цей шлях: від важкої травми — до перемоги над собою і гучних спортивних перемог.

Спілкування з ветеранами підштовхнуло Віктора до нової роботи.

— Якось побачив оголошення про вакансію помічника ректора по роботі з ветеранами у Національному університеті цивільного захисту України. Склав резюме, подав свою кандидатуру на конкурс, пройшов співбесіду. Невдовзі отримав запрошення на роботу.

Про свою нинішню роботу Віктор розповідає з захопленням:

— До моїх обов’язків входить опікуватися проблемами ветеранів російсько-української війни. Наразі в університеті 51 ветеран війни. З них 9 людей — з пораненнями. Я маю всіляко допомагати їм інтегруватися у цивільне життя, вирішую соціальні проблеми ветеранів, допомагаю з оформленням документів, організовую спортивні ветеранські турніри, займаюся питаннями дозвілля ветеранів і таке інше. Робота подобається!

Також Віктор потроху займався бізнесом: разом з товаришем придбали франшизу і відкрили хімчистку-пральню.

— Попит є, тому є бажання розвиватися, — підсумовує Віктор.

Краще плавання — тільки біг!

Завершення спортивної кар’єри означає повернення людини до комфортного життя, в якому вже немає щоденних виснажливих тренувань, спортивних травм, нескінченних поїздок на збори та змагання.

Але цей комфорт має і зворотний бік: вчорашні спортсмени швидко втрачають фізичну форму, не дотримуються режиму, мало рухаються. І хоч витрачають значно менше калорій, відсутністю апетиту не страждають. Як наслідок, набирають зайві кілограмами.

Стикнувся з цією проблемою і Віктор Смирнов. Він тричі на тиждень відвідує спортзал, але за два роки все-одно набрав трохи зайвої ваги.

— Додав 7-8 кілограмів, — зізнається Віктор.

— Ці кілограми висвічуються, коли стаєш на ваги, чи вже реально відчуваєш їх?

— Поки що зайвих кілограмів не відчуваю. Але точно знаю, що коли скину з десяток кг, у тілі з’явиться дещо забута бажана легкість.

Увійти в «бойову форму» Віктору допомагає … біг!

Раніше, коли Віктор Смирнов готувався до відповідальних змагань, його тренер Андрій Казначєєв часто включав пробіжки до плану тренувань. Адже тривалий біг чудово розвиває витривалість організму, його здатність витримувати потужні фізичні навантаження.

Тривалий біг має чимало переваг. У тому числі — допомагає скинути зайві кілограми. А ще він дає ні з чим незрівнянну насолоду: після подолання дистанції організм людини перебуває просто у шаленому піднесенні!

— Мені дуже подобається тривалий біг, — ділиться зі мною Віктор. — Трохи більше місяця тому відновив регулярні пробіжки по стадіону. Бігаю двічі на тиждень разом зі своїм товаришем. Починали з трьох кілометрів. Зараз наша дистанція — п’ять кілометрів. Темп поки що повільний — десь дві з половиною хвилини на одне коло по стадіону (400 метрів). Але головне зараз — не темп, а регулярність тренувань. Думаю, що десь через три місяці будемо пробігати по десять кілометрів. Отож, в найближчих планах — «десятка». Тоді можна буде брати участь у якихось ветеранських пробігах. Хочемо також залучити до регулярних тренувань на стадіоні своїх друзів — бігати гуртом буде веселіше!

Фото з особистої сторінки Віктора Смирнова у Фейсбук

Цей матеріал став можливим за підтримки програми «Голоси України» / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. «Голоси України» / SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.