Як прийняти спадщину жителям Святогірська, або інших громад, де не ведуться активні бойові дії

Наводимо текст листа без скорочень:

— Я — жителька Святогірська, нині ВПО. Вирішила звернутися до вас, бо ви, мабуть, єдиний серед журналістів нашого краю, хто піднімаєте такі питання.

Я хотіла вступити у права спадщини за місцем свого перебування в іншій області країни, але виявилося, що вся Святогірська громада досі не є територією активних бойових дій, через що вступ неможливий (для вступу територія має бути в зоні активних боїв).

Для порівняння, селище Соснове (ж/д вокзал Святогірська), оскільки за документами належить до Лиманської громади, є в списку територій активних бойових дій ще з 2023 року (на секунду, впритул до літа 2025-го там було в принципі спокійно); Миколаївка, ситуація в якій схожа на святогірську, в цьому списку ще з січня 2026-го. Список постійно оновлюється, але нашу громаду чомусь досі ігнорують.

До пана Рибалкіна питань немає, він звертався до відповідних органів, та віз і нині там, як розумієте. Тільки постає питання — чому? Жити в громаді нереально, на ті самі села типу Маяків і Тетянівки постійно прилітає, як і, власне, у Святогірськ, але досі ми в «можливих бойових діях». Можливо, ви зможете дізнатися в міністерства, яке приймає рішення, якісь деталі, а, може, навіть добитися включення громади до списку територій активних боїв. Сподіваюся на це. Дякую.

Звісно, приємно отримувати схвальні відгуки від читачів. Але, якщо винести за дужки компліменти на адресу журналіста Карачуна, бачимо в листі дві проблеми, які порушує його авторка.

Перша: місто Святогірськ офіційно не віднесено до території активних бойових дій, при тому, що (цитата): «жити в громаді нереально».

Друга: авторка листа, яка нині проживає, як ВПО, в іншому регіоні України, не може вступити у право спадщини через те, що Святогірськ не є зоною активних бойових дій.

Як формується Перелік

Отож, головне питання — про територію активних бойових дій: чи будуть (і якщо так, то коли) місто Святогірськ і села громади включені до Переліку територій активних бойових дій?

Сподіваємося, що такого не буде ніколи! Адже конкретні населені пункти включаються до Переліку активних бойових дій тільки тоді, коли воєнна ситуація там суттєво погіршується.

Аби краще розуміти, як формується перелік територій, де ведуться активні бойові дії, скористаємося роз’ясненням Міністерства розвитку громад і територій України.

Перелік формується наступним чином:

— обласні військові адміністрації готують пропозиції щодо включення територій до Переліку;

— Міністерство розвитку громад і територій опрацьовує ці пропозиції та надсилає їх на погодження до Міністерства оборони України;

— Міністерство оборони звіряє дані з наказом Головнокомандувача Збройних Сил України про визначення районів ведення бойових дій;

— якщо дані збігаються — Міноборони надає письмове погодження;

— Міністерство розвитку громад і територій видає наказ про затвердження Переліку та передає його на державну реєстрацію до Міністерства юстиції.

Отож, підсумуємо: території активних бойових дій визначаються наказом Міністерства розвитку громад і територій, з урахуванням рішення Головнокомандувача ЗСУ про райони ведення бойових дій.

Перелік оновлюється у разі потреби, але не рідше, ніж двічі на місяць.

Чи можливо прийняти спадщину, перебуваючи в іншому регіоні?

Журналіст Карачуна поспілкувався на цю тему з кількома приватними нотаріусами, які працюють у Слов’янську, а також ознайомив їх з текстом листа до редакції. Якщо узагальнити їх думки про особливості юридичної процедури прийняття спадщини в умовах воєнного стану, то можна окреслити наступні висновки:

— місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця;

— місто Святогірськ належить до Краматорського району (Краматорського нотаріального округу), тому жителі Святогірської громади за потреби можуть звертатися до будь-якого нотаріуса (приватного чи державного), які працюють у Слов’янську або Краматорську. Це означає, що спадкова справа може бути заведена будь-яким нотаріусом Краматорського району;

— справи про спадщину не належать до простих, тому що існують різні нюанси, які можуть вплинути на результат. Приміром, чи відкривалася спадкова справа, чи не пропущені терміни і таке інше.

— прийняття спадщини вимагає присутності спадкоємця і здійснюється ним особисто (шляхом подачі відповідної заяви до нотаріуса). Заяву про прийняття спадщини можна також відправити поштою на адресу нотаріуса (підпис спадкодавця на заяві має бути нотаріально завіреним). Отримати спадщину «по телефону» не можливо;

— жителі тимчасово окупованих територій, або територій активних бойових дій можуть реалізувати своє право на спадщину, звернувшись до будь-якого нотаріуса на підконтрольній території України.

Цей матеріал став можливим за підтримки програми «Голоси України» / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. «Голоси України» / SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.