Путін готує анексію. Що буде далі на війні Росії з Україною: три сценарії

Росія входить у непередбачуваний період. Путін піднімає ставки, щоб вийти на переговори. Три можливі сценарії навколо війни РФ проти України

30 вересня російський диктатор Володимир Путін, прикриваючись псевдореферендумами на окупованих територіях, може оголосити про анексію Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей.

Кремль вже змушений проводити мобілізацію в Росії і регулярно загрожує "ядерною дубинкою", але, як і раніше, називає "спецоперацією" повномасштабне вторгнення в Україну.

"Є передумови, що в Росії запустяться процеси внутрішньої дестабілізації, які у перспективі місяця-двох можуть дуже позитивно для нас вплинути на перебіг війни", – каже LIGA.net військовий експерт, учасник миротворчих операцій ООН Олексій Мельник.

Чи шукатиме Путін переговорів, як мобілізація вплине на фронт і ситуацію в самій Росії – три сценарії від LIGA.net.

ПЕРШИЙ СЦЕНАРІЙ: ПУТІН КЛИЧЕ ЗАХІД НА ПЕРЕГОВОРИ

Ризик – заморозка лінії фронту, ядерний шантаж

Отже, Путін уже підняв ставки: одним днем оголосив про мобілізацію, підтримав фейкові референдуми та пригрозив ядерною зброєю. Це запрошення на переговори, вважає експерт-міжнародник Українського інституту майбутнього Ілія Куса.

"Це робиться, щоб схилити Захід до переговорів щодо України. Щоб Захід по суті визнав ексклюзивну сферу впливу, сферу інтересів Росії на території України", – каже Куса LIGA.net.

Після референдумів та анексій жодних переговорів із Росією бути не може, попереджали у президента Зеленського. Але це не суперечить спотвореній логіці Путіна, який думає, що воює з колективним Заходом і вестиме переговори зі США, вважає експерт.

Поки що Захід не готовий іти на компроміси з Кремлем, упевнений він. Успішний контрнаступ ЗСУ під Харковом підняв дух – і там вірять, що постачання зброї може змінити ситуацію. Партнери готують нову військову допомогу та обіцяють підтримку – скільки буде потрібно.

Тому Росія робить ставку на зиму та соціально-економічні проблеми в Європі, каже Куса. До того ж, восени – проміжні вибори до Сенату США, де можуть перемогти республіканці-трампісти – прихильники зниження зовнішньої допомоги Україні.

"Путін сподівається, що взимку на Заході буде складна ситуація, і вони захочуть взяти паузу. Укласти якщо не мирний договір, то хоча б перемир'я, зафіксувати лінію фронту", – каже експерт.

У ядерний ультиматум Росії в стилі "йдіть – або вдаримо" Куса не сильно вірить: це докорінно змінить природу конфлікту.

"Росіяни надсилають сигнал Заходу: якщо РФ будуть заганяти в кут, вони розглянуть ядерний аргумент. Як у часи холодної війни. Поки що це так. Але ми ще не в тій ситуації, де у РФ немає іншого вибору і вони мають застосувати ядерну зброю", – каже Куса.

Читайте також: У США є план, якщо Росія застосує ядерну зброю

У будь-якому разі війна триватиме, на зміну позиції країн треба дивитися взимку, вважає експерт. Росія перед переговорами спробує взяти реванш за поразку під Харковом – перехопити ініціативу та захопити ще частину територій.

ДРУГИЙ СЦЕНАРІЙ. КОНВЕНЦІЙНА ВІЙНА З МОБІЛІЗАЦІЄЮ

Ризики – ескалація на фронті, непередбачуваність РФ

Україна наступає на північному та південному ділянках фронту, а РФ намагається йти вперед на Донбасі, кажуть у Пентагоні. На тлі цих бойових дій РФ зі скрипом проводить мобілізацію – вже є випадок стрілянини по воєнкому, черги на кордонах та протести в Дагестані.

Ситуація поки що неоднозначна, каже LIGA.net військовий експерт Олексій Мельник, Центр Разумкова. Багато залежить від того, чи зможе Кремль зібрати 300 000 резервістів (не виключено, що реальний план – до 1 000 000) і придушити протести, не повертаючи з фронту Росгвардію.

"Є передумови, що в Росії запустяться процеси внутрішньої дестабілізації, які в перспективі місяця-двох можуть дуже позитивно вплинути для нас на перебіг конфлікту. Але поки що важко давати однозначну оцінку", – зазначає Мельник.

Інше питання – як РФ використовуватиме тих, кого зможе мобілізувати. Bloomberg пише, що Кремль нібито може кинути їх на захоплення Харкова та Одеси. Мельник із цього приводу скептичний.

За його словами, РФ поки що намагається заткнути мобілізованими втрати в підрозділах на фронті, а також мобілізує водіїв з вантажівками з приватного сектора для покращення логістики. Але через тиск на військове керівництво РФ готуватиме нові бойові підрозділи надто швидко – від кількох тижнів до місяця.

Ці підрозділи не будуть представляти серйозної сили, яка може вплинути на хід бойових дій і дозволить Росії перейти в наступ, впевнений він: "Загальний підсумок – російська мобілізація не змінить стратегічний баланс. Але, звичайно, це буде додаткове навантаження та додаткова ескалація на лінії фронту".

Один із центрів можливої ескалації – Білорусь. Наразі там взялися перевіряти залізницю під потреби військових, повідомляв Telegram-канал Беларускій гаюн. Імовірність повторного вторгнення на півночі з білоруськими військами – досить низька, вважає Мельник.

"Але ми повинні пам'ятати, що російське керівництво постійно робить стратегічні помилки та прорахунки, – каже експерт. – Навіть коли є всі аргументи, що це малоймовірно, треба мати на увазі пунктик про нелогічність та непрогнозованість російських кроків".

ЗСУ не зупинилися після швидкого наступу під Харковом, нагадує Мельник. Темпи та масштаби менші, але динаміка зберігається. Експерт не виключає, що у ЗСУ достатньо потенціалу розвивати наступ, якщо на дільницях буде ослаблення фронту.

"Моя оцінка – наступні дві точки у районі Донецька та на південному напрямку в районі Херсона", – каже експерт.

Росія також, ймовірно, продовжить ракетний терор.

Восени Україна має отримати перші батареї західного ППО – німецьких IRIS-T та NASAMS. До того ж ЗСУ швидко призвичаїлися збивати іранські дрони. Все це дає підстави для обережного оптимізму, вважає Мельник. Забезпечити захист усіх критичних об'єктів неможливо (їх забагато), але про "прийнятний рівень захисту" говорити можна.

ТРЕТІЙ СЦЕНАРІЙ: ОГОЛОШЕННЯ ВІЙНИ

Ризики – хіба що для Росії

Питання оголошення війни – це рудимент сучасного права, каже LIGA.net Борис Бабін, юрист-міжнародник, експредставник президента у Криму (2017-19). З юридичного погляду зараз триває міждержавний збройний конфлікт – це ніким не заперечується.

"Під час цього конфлікту повноцінно застосовується міжнародне право ведення війни – Женевські та Гаазькі конвенції. Навіть держава-агресор, скриплячи зубами, змушена це констатувати. Майже нічого не зміниться від будь-яких їхніх формальних оголошень війни", – пояснив Бабін.

З позиції міжнародного права неважливо, оголосить Росія війну Україні чи ні, погоджується посол з особливих доручень МЗС Антон Кориневич. Росія вже розпочала агресію, і Генасамблея ООН чітко визначила це у резолюції від 2 березня, її підтримала 141 країна.

"Є рішення й інших організацій – ЄС, Ради Європи. Росія неправомірно вчинила агресію проти України ще в лютому 2014-го, тепер це набуло форми повномасштабного вторгнення. Це зафіксовано скрізь. Сам факт оголошення війни з боку Росії ні на що не впливає", – пояснив Кориневич LIGA.net.

У міжнародному праві немає жодних норм, які забороняють продавати чи постачати зброю країні, яка офіційно перебуває у стані війни, підтверджує Бабін.

"Звичайно, є нейтралітет, – каже він. – Але ми вже перебуваємо у стані збройного конфлікту з РФ. Це факт. І те, що Росія оголосить війну Україні, юридичний вимір не змінить. Як не змінить і сухі зобов'язання, права, інтереси третіх" країн".

Кориневич вважає неможливими з погляду права тези, що офіційне оголошення війни перешкодить постачанню зброї Україні: "Лише пряме застосування збройної сили свідчить про наявність міжнародного збройного конфлікту. Постачання зброї – це не участь у війні".

За всіх цих загроз Кремль погоджує призначення американського посла у Москві, зазначає Бабін. "Всі розуміють, що ці заяви нічого не варті… Це інформаційний кіч, який до міжнародного права не має стосунку", – додав юрист.

Однак оголошення війни Путіним може призвести до погіршення становища мешканців тимчасово окупованих територій . РФ може оголосити там злочинний воєнний стан, зокрема у Криму. "Це посилить репресивний тиск на місцеве населення на окупованих територіях", – пояснює Бабін.

ДОВІДКА. Примус жителів окупованих територій до служби в армії країни-окупанта прямо забороняється 51 статтею Женевської конвенції (1949). Їх взагалі не можна залучати до роботи, яка передбачає участь у військових операціях.

Росія офіційним оголошенням війни отримає лише більше проблем, каже LIGA.net експерт-міжнародник Української призми Олександр Краєв. Це обіцяє Росії проблеми в ООН, яку Москва використовує для легітимізації та спроб здобути політичні плюси. І це буде зовсім новий рівень суспільної параної в РФ.

"Оголошення війни дає право оголошувати мобілізацію, переводити країну на військові рейки. Але навіть відсутність оголошеної війни не заважає Путіну говорити про мобілізацію 300 000, а насправді проводити мобілізацію понад 1 000 000", – пояснює Краєв.

У разі офіційного оголошення війни для України та партнерів має стати питання повної ізоляції РФ – як першої в історії ядерної країни, яка пішла на цей крок.

"Це має бути виключення з ООН, повна візова, економічна, політична, військова ізоляція, – каже Краєв. – Це переведення збройних сил США на DEFCON 3 або навіть DEFCON 2 – тобто підготовка до прямого ядерного конфлікту. Реагування – як на офіційний початок Третьої світової війни. По суті, так воно і буде".