Темою мобілізації пропагандисти маніпулюють не вперше

«Тікають від мобілізації до окупованого Маріуполя»: пропагандисти запустили фейк про українських медиків

Пропагандисти РФ і далі поширювати фейки про окуповані території. За вигадками росіян, українські медики настільки бояться «примусової» мобілізації, що ладні тікати до тимчасово захопленого Маріуполя. У фейку, який пропагандисти просувають у мережі, вони згадують про новобудову у зруйнованому місті та сильне бажання жительки Львівщини переїхати у Маріуполь. Аналітики фактчекінгового проєкту VoxCheck розвінчали фейк росіян та дали поради, як вберегтися від пропаганди.

Темою мобілізації пропагандисти маніпулюють не вперше. На цей раз вони опублікували запис розмови з лікаркою з Львівщини, яка нібито хоче виїхати до окупованого Маріуполя та шукає квартиру для проживання. Мовляв, жінці прийшла повістка й через це вона хоче виїхати. У дописі додають, начебто від 1 листопада до ЗСУ можуть мобілізувати й людей з інвалідністю.

Спростування російського фейку про Маріуполь

Аналітики VoxCheck разом з проектом USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я» розвінчали черговий фейк пропагандистів. Зворотний пошук окремих кадрів цього відео у Google Images показав, що запис поширюють лише російськомовні ресурси. Зокрема це кремлівські медіа або користувачі, які підтримують РФ. Також у відео є деякі нелогічні моменти:

  1. Відео має вигляд постановки, адже жінка ніби читає із заготовленого тексту.

  2. На самому записі не чутно ім’я та прізвища жінки. Українка обирає працювати на тимчасово окупованих територіях, тоді як виїзд жінок, зокрема медикинь, за кордон не обмежений. Навіть якщо жінка має проросійські погляди, то шукала б вакансії у самій РФ або тимчасово окупованому Криму. Росіяни нелогічно побудували фейк, адже у Маріуполі значно гірші умови через воєнні злочини росіян та можливі обстріли.

  3. У відео пропагандисти не тільки хотіли дискредитувати Україну, але й відбілити Росію. До прикладу, жінка каже, що її цікавить квартира лише в новобудові й у такий спосіб ніби натякає, що Росія «відбудовує» Маріуполь. Також вона каже, що хоче влаштуватися в міську лікарню № 3 у Маріуполі. Це та сама лікарня, яка розташована із пологовим будинком, який зруйнували росіяни на початку вторгнення, та відео якої облетіли майже увесь світ.

Мобілізація медиків: роз’яснення

З 1 жовтня 2023 року жінки-медикині, фармацевтки, стоматологині, акушерки та інші зобов’язані стати на військовий облік. Водночас у Міністерстві охорони здоров’я України наголошують, що така процедура діє з 1992 року та більшість жінок-медикинь уже стоять на військовому обліку. Для того, аби встати на облік, жінки мають 3 роки, кінцевий термін — 31 грудня 2026 року.

У Сухопутних військах ЗСУ додають, що постановка жінок на військовий облік потрібна для узагальнення даних про резерв медичних фахівців в Україні. Повістка або постановка на військовий облік жінок-медикинь не означає безпосереднє відрядження на фронт.

До армії справді можуть призвати людей з інвалідністю, однак лише за їхньою згодою (закон «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»). Вони проходитимуть військову службу в межах тієї області, у якій зареєстровані чи проживають.

«Мета пропагандистів — залякати українців та поширити серед них панічні настрої. Таким чином вони намагаються створити враження, що українці у будь-якому регіоні — навіть на заході країни — симпатизують росіянам. Говорячи про новобудови у Маріуполі та роботу місцевих лікарень, вони намагаються приховати свої воєнні злочини», — говорить керівниця VoxCheck Світлана Сліпченко.

Як не вестися на російську пропаганду?

  1. Аналізувати та критично ставитися до всього, що прочитаєш у соцмережах. Якщо текст написаний занадто емоційно, без будь-яких доказів — скоріш за все, вами намагаються маніпулювати.

  2. Потрібно вивчати тему, про яку говорять пропагандисти. Наприклад, про порядок мобілізації лікарів, медицину, роботу лікарень можна прочитати на сайтах Міністерства охорони здоров’я України, Кабінету Міністрів України тощо.

  3. Обирати ЗМІ з гарною репутацією. Частина з них — у переліку від Інституту масової інформації та на інтерактивній мапі від Національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр».