Кому достанутся деньги от спецконфиската?

Ця стаття опублікована в рамках партнерської програми VoxConnector та інтернет-видання "Карачун". Автор – Олександр Слобожан, перший заступник виконавчого директора Асоціації міст України, спеціально для інтернет-видання "Карачун".

Міністерство фінансів визначилося з тим, як розподілити кошти, отримані від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційних злочинів. Мінфін підготував відповідний проект постанови.

Згідно документу, 22,3% коштів отримає Мінагрополітики на підтримку сільгоспвиробників, 21,6% Мінрегіон спрямує у державний фонд регіонального розвитку (ДФРР). Ще 8,6% планується витратити на інфраструктурну субвенцію для об’єднаних територіальних громад, 21,6% – на субвенцію на соціально-економічний розвиток. Решта коштів у різних пропорціях буде розподілена між Міноборони, міністерством внутрішніх справ, Національною гвардією, СБУ, міністерством економічного розвитку і торгівлі, Адміністрацією держспецзв’язку.

У 2017 році загальний обсяг державної підтримки місцевого самоврядування через державний фонд регіонального розвитку (ДФРР) та відповідні субвенції складає 9 млрд грн, що у 2,2 рази більше ніж минулого року.

ДФРР – це 3,5 млрд грн з яких 2,5 млрд грн передбачено забезпечити за рахунок коштів спецконфіскату. Обсяг субвенції на розвиток інфраструктури об’єднаних громад складає 1,5 млрд грн, з яких один мільярд гривень також припадає на доходи від реалізації спецконфіскату. Субвенція на соціально-економічний розвиток окремих територій запланована у розмірі 4 мільярди гривень, з яких 2,5 млрд грн знову ж таки – спецконфіскат. 

Тобто загальний ресурс від спецконфіскату, який повинні отримати органи місцевого самоврядування – 6 млрд грн.

На сьогодні парламент так і не прийняв закон про спецконфіскацію – робота над проведенням законопроекту через Раду триває.

Якщо закон не буде прийнято, обговорюється варіант спрямувати на потреби регіонів кошти від перевиконання доходів державного бюджету. 

Серйозних наслідків для місцевих бюджетів від того, що кошти не надійдуть вчасно, не буде.

По-перше, місцеві органи влади мають освоїти принаймні ті кошти, які повинні надійти зі стабільних джерел.

По-друге, за рахунок доходів від спецконфіскату планується фінансувати проекти розвитку, а строк їх остаточної реалізації у більшості випадків не обмежується поточним роком. Це проекти на декілька років. Вони можуть бути дофінансовані в 2018-2019 роках. 

Для прикладу, в 2016 році при майже 90% освоєнні коштів ДФРР було здано лише 61% запланованих проектів. Що стосується субвенції на розвиток інфраструктури ОТГ, то по-перше, дуже велика ймовірність, що у разі непроходження закону про спецконфіскацію держава дофінансує бюджети ОТГ в кінці року, по-друге, наразі в Україну заведена велика кількість проектів міжнародної технічної допомоги, орієнтованих на розвиток інфраструктури в ОТГ.

Частково вони можуть перекрити недоотриманий ресурс у цьому році. Наразі ОТГ – пріоритет державної політики.

Слід зазначити, що на кошти від спецконфіскату розраховують і інші сфери: оборона та безпека, правоохоронна система, аграрний сектор. Ці кошти треба повертати в Держбюджет однозначно. 

Тому рішення про диверсифікацію ризиків правильне – жодний напрям, у тому числі і місцеве самоврядування не має критичної залежності від фінансування за рахунок спецконфіскату. 

Однак, у будь-якому випадку необхідно змусити парламент прийняти відповідний закон і повернути ці кошти до бюджету.