Війна не змінила виробничих планів власників ТОВ «Ніжинський пивзавод»

У Слов’янську має бути свій пивзавод і пивний ресторан

У Слов’янську теж колись буде свій пивний завод. Більш потужний, ніж невеличка пивоварня у розважальному центрі TALER. Якби не війна, можливо, власники Торської пивоварні змогли б суттєво наростити обсяги виробництва свого чудового крафтового пива. Як це, наприклад, зробили пивовари Ніжинського пивзаводу, де цими днями побував журналіст Карачуна

Як не дивно, але російсько-українська війна не змінила виробничих планів власників ТОВ «Ніжинський пивзавод».

Вони кілька років готувалися до відкриття пивоварні, яка мала працювати у приміщеннях колишнього Ніжинського пивзаводу, що став банкрутом ще у 2008 році. Ремонтували приміщення, закуповували сучасне обладнання, оскільки усе технологічне обладнання колишнього пивзаводу його власники вирізали і здали на металобрухт.

24 лютого 2022 року частина обладнання ТОВ «Ніжинський пивзавод» ще знаходилася у Києві. Оскільки за кілька днів після повномасштабного вторгнення росіян в Україну, біля столиці вже були окупанти, було вирішено терміново вивозити в Ніжин обладнання майбутнього пивзаводу.

А що робити з ним далі?

«Монтувати і запускати в роботу пивзавод!», — так вирішили засновники підприємства.

У березні 2022 року неподалік Ніжина ще точилися бої. А в цей час місцеві підприємці запускали в роботу пивзавод.

Війна і … пиво. Якось не зовсім природно звучить, чи не так?

Але засновники підприємства були іншої думки: там, де є можливість, бізнес має працювати! Адже бюджет воюючої країни потребує податків.

Про те, як варилася перша партія пива, можна розповідати довго. Якщо коротко: «перший млинець» вийшов, як інколи буває, грудкою…

Але дуже швидко технологічний процес пивоваріння було відрегульовано.

Як розповів Карачуну заступник директора пивзаводу Роман Єцкало, рецепти для варіння пива створював один з кращих українських технологів, який працює з відомими пивними брендами. За кілька місяців роботи Ніжинський пивзавод вийшов на пристойні виробничі об’єми. Нині тут щодоби варять близько чотирьох тонн пива.

Фото: Карачун

Процес пивоваріння максимально автоматизований. Тому на пивзаводі працюють усього десять людей.

Все пиво — живе, не фільтроване. Не пастеризоване пійло, а справжнє — живе — пиво. Від методу пастеризації пива тут відмовилися з самого початку. І хоча розлите у кеги, воно може бути пивом не більше п’яти діб, це принципова позиція власників пивзаводу.

Фото: Карачун

Нині тут випускають сім сортів пива. Найбільшим попитом користується особливо м’яке — рисове — пиво. Популярне і темне пиво «Чорний млин».

Фото: Карачун

Продають пиво у Ніжині та Чернігові — лише у власних магазинах пива. Це теж принципова позиція засновників підприємства, бо тільки таким чином можна гарантувати якість ніжинського пива. Під контролем увесь ланцюг: від виробника пива — до його споживача.

Фото: Карачун

При пивоварінні використовують хміль, який імпортують з Німеччини. Дріжджі везуть з Бельгії.

Фото: Карачун

Але головний чинник смакових якостей будь-якого пива — вода. Для ніжинського пива використовують воду зі свердловини, яка свого часу використовувалася для потреб колишнього пивзаводу.

Фото: Карачун

До речі, права на торгівельну марку та на свердловину, власники підприємства придбали разом зі стінами колишнього пивзаводу.

За словами Романа Єцкала, у планах власників пивзаводу — відкрити у Ніжині солідний фірмовий пивний ресторан, а також запустити винокурню, де будуть виготовлятися «українські віскі»

— Самогон? , — уточнюю.

— Не зовсім. Хоча близько до цього. Наш народ, як відомо, і сам виготовляє цей алкогольний напій. Отож, попит є. Тільки у самогонників на цей вид діяльності немає законних підстав. Ми ж будемо працювати у законодавчому полі України.

Плануємо також розливати у пляшки нашу воду, яка є смачною і корисною.