Хто і як втамовує інформаційний голод жителів Слов’янська

Зараз ніхто не заходить на сайти чи місцеві пабліки, аби просто щось почитати. Перш за все, людей цікавить усе, що стосується їх особистої безпеки, адже лінія фронту від Слов’янська — на відстані трьох десятків кілометрів.

Наших земляків також цікавлять суто практичні питання: пошук роботи, де взяти гроші на продукти харчування, на оплату різних платежів, куди потрібно звернутися з комунальних, побутових, соціальних питань тощо, адже багато різних організацій після початку війни переїхали, змінили назву, або змінилися люди, які там працювали.

З яких джерел слов’янці черпають інформацію?

Аби відповісти на це запитання, журналіст Карачуна звернувся за коментарем до наших земляків, які не мають стосунку до жодного місцевого засобу масової інформації, і отже можуть об’єктивно «розкласти по поличках» інформаційні уподобання жителів регіону.

Денис Бігунов, керівник представництва іноземної неурядової організації Аустауш — Центр громадянського суспільства «Друкарня»:

— Років десять тому найбільш популярними серед слов’янців були «Одноклассники» та «Вконтакте». Після відомих подій 2014 року, почав стрімко набирати популярність Фейсбук. Особливо — серед суспільно активної категорії жителів громади. Коли у 2017 році санкціями РНБО в Україні були заборонені російські соціальні мережі, їх аудиторія «перетекла» у Фейсбук. Затим почав активно розвиватися Instagram.

Я думаю, що наразі, з огляду на кількість підписників, на першому місці за популярністю є Telegram-канали. Більшість місцевих Telegram-каналів за останній рік набули неабиякої популярності. Частина з них буквально «вибухнула» з нуля.

Наприклад, Telegram-канал «Слов’янськ — Краматорськ», який до війни майже ніхто не знав, зараз має 67 тисяч підписників. І це більше, ніж, наприклад, група «Рідний Слов’янськ» у Фейсбук, яка активно розвивалася з 2014 року. У групи «Рідний Слов’янськ» нині тільки 44 тисячі підписників.

Отже, лідерами за популярністю є, безперечно, місцеві Telegram-канали. Їх аудиторія — це переважно люди активного працездатного віку.

Далі за популярністю іде Facebook. За ним — Viber. Тут здебільшого спілкуються люди старшого віку, які обговорюють якісь побутові питання, проблеми життя і безпеку жителів громади.

Приміром, у Слов’янську досить популярною є група «Слов’янськ і райони» (17 963 користувачів у Viber). Але у цій групі часто розповсюджується інформація сумнівного змісту. Ця група за тематикою і характером обговорень дещо нагадує сумнозвісні російські «Одноклассники».

Досить інтенсивно розвивається у Слов’янську Instagram. Кістяк аудиторії — молодь громади. Наприклад, у групі «Слов’янськ — краще місто» 27 тисяч підписників.

Щодо TikTok, то саме там — усі підлітки громади.

YouTube дивляться усі, хто має відповідний девайс. Це досить популярна платформа.

Крім цього у Слов’янську продовжують працювати кілька засобів масової інформації (три популярних регіональні сайти, паперова газета).

Як бачимо, гравці на місцевому ринку інформації сильно змінилися.

На мій погляд, розумні люди довіряють сайтам новин. Бо ці новини готують журналісти, які не анонімні. Вони несуть відповідальність за інформацію, яку поширюють. Вони перевіряють цю інформацію. Тому люди, які мають мозок і критичне мислення, беруть інформацію з першоджерел. Відповідно це сайти новин.

Натомість інформація з Telegram-каналів, де найбільше підписників, часто є анонімною. Візьмемо для прикладу згадуваний Telegram-канал «Слов’янськ — Краматорськ». Хто за ним стоїть? Невідомо. Ніхто не знає, що завтра там може бути опубліковано. Там немає авторів новин. Але за рахунок того, що в Telegram-каналах досить швидко поширюються новини, їх читабельність дуже висока.

На жаль, не всі люди усвідомлюють ці відмінності.

Місце зустрічі — чат «Святогірськ на долоні»

Місто Святогірськ ніколи не мало власного засобу масової інформації. Свого часу святогірці передплачували слов’янську газету «Вісті». Але в останні роки її популярність (як і популярність більшості паперових газет в Україні) значно зменшилася. Протягом певного часу в місті спостерігався інформаційний вакуум, який намагалися заповнювати регіональні сайти.

А незадовго до початку російсько-української війни, у жителів Святогірської громади з’явилося нове «місце зустрічі» — чат «Святогірськ на долоні», де обговорюються усі нагальні питання, вирішуються безліч поточних проблем жителів громади. Нині чат налічує 2092 підписників.

Незадовго до війни чат створила жителька Святогірська Валерія Костюшко. А на початку року у нього з’явилася «рідна сестра» — однойменна громадська організація.

Розповідає керівниця громадської організації «Святогірськ на долоні» Валерія Костюшко:

— Приблизно за півтора місяця до початку війни я створила місцевий чат у Тelegram. Відчула потребу в обговоренні якихось нагальних проблем жителів громади, у налагодженні комунікації між людьми. Наш чат закритий. Тільки я, як його адміністратор, можу підключати нових учасників. Але перед тим я обов’язково спілкуюся з людиною. Цікавлюся: хто вона, звідки, з якою метою хоче долучитися до нашої групи.

Коли почалася війна, чат «Святогірськ на долоні» почав виконувати роль організатора людей. Приміром, до мене звернувся керівник нашого комунального підприємства «Сервіскомунпобут»: «Валерія, у тебе є комунікація з людьми, допоможи з облаштуванням укриттів, тому що ніхто не відгукується». Я через наш чат почала закликати містян взяти участь у цій роботі. І невдовзі ми почали облаштовувати укриття. Як показали подальші воєнні події, укриття врятували багатьох містян.

Коли у Святогірську припинили роботу аптеки, через чат ми організовували доставку ліків: люди замовляли необхідні ліки, які затим різними шляхами доставлялися в місто. Ця робота не припинялася аж до окупації Святогірська.

Спочатку учасниками групи були жителі Святогірська. Але дуже швидко чат «Святогірськ на долоні» став комунікаційним майданчиком для жителів населених пунктів Святогірської громади.