Чи підготувалися жителі Слов’янська до можливого знищення їх житла?

До великої російсько-української війни мало хто з українців турбувався про те, аби головний його актив — житло — було внесено до Реєстру нерухомого майна. Ба більше: відсутність квартири чи будинку у Реєстрі нер

ухомого майна, багатьом його власникам було навіть вигідно, адже вони не сплачували щорічний податок на нерухомість (у випадку, якщо володіли зайвими квадратними метрами).

Необхідність внесення нерухомості до Реєстру виникала лише тоді, коли треба було здійснити з цією нерухомістю якийсь правочин (продати, подарувати житло).

Такої, не до кінця оформленої нерухомості, досі багато. Це пояснюється тим, що Реєстр нерухомого майна працює в Україні лише з 2013 року. Відповідно, усі правочини, які відбувалися після 2013 року, в Реєстрі є.

Але і до 2013 року українці теж активно придбавали, будували, приватизували нерухомість. При цьому на величезну кількість приватизованих квартир досі не оформлені правовстановлюючі документи (на право власності). Відповідно, цих документів немає в Реєстрі нерухомого майна.

— У зв’язку з цим, у власників нерухомості можуть виникати різні проблеми, — роз’яснювала в інтерв’ю для Карачуна заступниця Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Наталія Козловська. — До прикладу, розглянемо варіант, коли у власника нерухомості є на руках паперові правовстановлюючі документи. Тут ситуація проста: треба принести ці документи державному реєстратору, аби він вніс цю нерухомість до реєстру нерухомого майна.

Є складніша ситуація: правовстановлюючих документів на нерухомість у людини немає. Наприклад, вони згоріли. Але є архів БТІ. Тоді треба йти до БТІ, брати відповідну довідку тощо.

Найбільш складна ситуація, коли немає архіву БТІ. На превеликий жаль, деякі архіви згоріли під час воєнних дій. У такому випадку власнику нерухомості необхідно звертатися до суду, який може визначити право власності. Але це громіздка процедура.

Отож я наполегливо рекомендую усім власникам нерухомості звернути увагу на те, як оформлено право власності на їх нерухомість. Якщо право власності з’явилося до 2013 року (а таких випадків було чимало під час приватизації квартир), сходіть, будь ласка, до свого ЦНАПУ і внесіть квартиру до реєстру нерухомості. Причому, це стосується будь-якої нерухомості, а не тільки житла.

Це саме стосується і документів на спадщину. На жаль, ми часто стикаємося з ситуаціями, коли люди вчасно не оформлювали належним чином (документально) свою спадщину. Така вже у нас правова культура…

Чи вносять слов’янці свою нерухомість до Реєстру?

Як розповів журналісту Карачуна начальник відділу зберігання та інвентаризації справ об’єктів нерухомого майна Слов’янської МВА Андрій Корона, останнім часом жителі Слов’янської громади досить активно цікавляться, чи внесена їх нерухомість до Реєстру нерухомого майна. І вносять її до Реєстру, якщо раніше цього не зробили.

Зокрема, щомісяця працівники відділу опрацьовують понад триста запитів від громадян. За словами Андрія Корони, аби внести нерухомість до Реєстру, треба звернутися до Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП), який затим направить офіційний запит до відділу зберігання та інвентаризації справ об’єктів нерухомого майна. Причому, йдеться про будь-яку нерухомість, а не лише про житлову.

Важливо, що архів колишнього слов’янського БТІ повністю зберігся. Він досить великий. Нині архів налічує близько 90 тисяч справ.

— Скільки серед них об’єктів нерухомості, що не внесені до Реєстру нерухомого майна? , — запитую у Андрія Корони.

— Важко сказати. Підрахунків ніхто не вів. Але точно знаю, що таких об’єктів ще чимало.

— Що робити тим жителям міста, які свого часу евакуювалися зі Слов’янська, а тепер хочуть перевірити, чи є їхня нерухомість у Реєстрі — приїздити до міста, йти у ЦНАП?

— До міста приїздити не обов’язково. Достатньо звернутися з правовстановлюючими документами до місцевого ЦНАПу (або реєстратора) за місцем проживання у новій громаді.