Святогірськ після війни: це буде місто, селище, чи село?

Історія. До 15 травня 2003 року, нагадаємо, Святогірськ мав іншу назву — Слов’яногірськ. А до того: з 1938 по 1964 рік це було селище Банне. Не будемо надто заглиблюватися в історію і просто приймемо як факт рішення про надання селищу Банне статусу міста та його перейменування.

Звісно, ця подія була схвально сприйнята його жителями: проживати у місті більш престижно, ніж у селищі. До того ж статус міста передбачав інший — більш високий — рівень фінансування з державного бюджету, а також кращу соціальну інфраструктуру.

Населення. Пік чисельності населення Святогірська прийшовся на 1989 рік: місто налічувало 5789 жителів. Були роки, коли чисельність жителів міста не дотягувала й до чотирьох тисяч. Станом на 1 січні 2022 року, у Святогірську проживали 4226 людей.

Чому Святогірськ не може бути містом

Відповідно до Закону України «Про дерадянізацію порядку вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою», Святогірськ не може бути містом по одному з основних показників — кількості жителів. Адже згідно з новим законом, до категорії міста належать населені пункти з загальною чисельністю жителів не менше як 10 тисяч. У Святогірську ж немає й половини від необхідної кількості жителів.

Але по цьому ж показнику Святогірськ не може бути навіть селищем! Адже категорія селища передбачає наявність населення із загальною чисельністю не менш як 5 тисяч. У Святогірську ж, нагадаємо, трохи більше чотирьох тисяч жителів.

Причому така кількість жителів була ще до початку російсько-української війни. А от чи всі жителі Святогірська повернуться додому після закінчення війни? Звісно, повернуться ті, кому є куди повертатися. А що робити тим, у кого під час бойових дій були розбиті будинки?

То ж що — Святогірськ стане селом?

Ні! Бо село, як категорія населеного пункту, теж не підходить Святогірську. Адже відповідно до вищезгаданого Закону, село — це населений пункт із садибною забудовою. А в Святогірську, як ми знаємо, побудовано не менше десяти багатоповерхових будинків. Згідно з законом, багатоповерхова забудова є ознакою категорії місто.

Святогірськ залишається містом

В ухваленому Законі є розділ, який, в якості винятка, дозволяє Святогірську мати категорію міста навіть за умов, що він не відповідає усім вимогам. Це — прикінцеві та перехідні положення. Якщо стисло, то зміст цього розділу такий: ті населені пункти, які до дня набрання чинності цього закону були віднесені до категорії міст, з дня набрання чинності цим законом відносяться до категорії міст.

Отже, начебто можна перевести подих і заспокоїтися: навіть після набуття чинності цим законом (а вищезгаданий закон ще не підписано президентом), Святогірськ залишиться містом.

Але чи надовго?

Зрозуміло, що до закінчення війни ніхто не буде змінювати категорії населених пунктів. Бо не на часі.

Але не треба бути Вангою, аби розуміти, що після війни український уряд почне врегульовувати питання адміністративно-територіального устрою у відповідності до вищезгаданого закону. Саме для цього в законі прописана процедура віднесення міст до категорії селищ, сіл — і навпаки; віднесення селищ до категорії сіл — і навпаки, а також порядок зміни меж населених пунктів та порядок їх найменування (перейменування).

Але перш ніж уряд подасть на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо окремих змін адміністративно-територіального устрою, має відбутися громадське обговорення цих змін у містах, селищах, селах.