Студентський духовий оркестр на площі: задоволення більше, ніж від зірок естради

Був теплий і сонячний вечір п’ятниці. На центральній площі міста прогулювалися лучани. Хороша погода налаштовувала на відповідний настрій і відпочинок. Хтось фотографувався біля великих літер «Я люблю Луцьк», хтось придбавав смаколики у торгівельних павільйонах, що вишикувалися на одній з алей, хтось освіжався місцевим пивом на лавочці в тіні дерев…

Але майже всі лучани, які були на той час на Театральному майдані, зупинялися біля пам’ятника Лесі Українці, де грав духовий оркестр.

«Грають профі!», — зробили висновок мої вуха, які за давньою, ще з часів навчання у музичному виші звичкою, прискіпливо намагалися зловити фальш чи банальну «кіксу» трубача.

Але музиканти грали бездоганно! Якби й хотів, не зміг би прискіпатися до чистоти інтонування.

Потім подумав: може, моя прискіпливість пояснювалася тим, що давно не слухав виступ хорошого духового оркестру?

Хоча грали не зовсім професіонали: виступали (як пізніше дізнався) студенти циклової комісії оркестрових духових та ударних інструментів Волинського фахового коледжу культури і мистецтв (колишнього музучилища). Причому, студенти не тільки грали на музичних інструментах, а й диригували оркестром — по черзі!

За словами місцевих жителів, духовий оркестр коледжу часто виступає на центральній площі Луцька. Звісно, грає безплатно, і навіть не «на шапку».

А ще, за словами колег, музиканти духового оркестру неодноразово брали участь у вуличних мистецьких акціях: збирали гроші на потреби Сил оборони України.

Подібні вуличні виступи переслідують подвійну мету: дарувати містянам естетичне задоволення і водночас відточувати виконавську майстерність. Тобто практикуватися: як виконавці на музичних інструментах, і я диригенти.

— У студентів-духовиків є такий навчальний предмет — диригентська практика. Отож вони тут ще й практикуються, — розповів журналісту Карачуна керівник оркестру, заслужений діяч мистецтв України Микола Чорний, який не тільки керував «процесом» виступу студентів, а й сам періодично ставав за уявний диригентський пульт.

— Наскільки популярні сьогодні у молоді духові музичні інструменти? Скільки зараз духовиків на курсі? , — запитую у пана Миколи.

— Раніше (до війни) було 14-15 студентів на кожному курсі. Тепер менше: 8-9-10 чоловік. Чимало наших випускників ідуть служити у військові духові оркестри. Студенти усіх курсів грають в оркестрі коледжу, який зараз називається «Духовий оркестр Любарт». У нашому коледжі є також класичний естрадний оркестр. Там теж задіяні студенти-духовики.

Я слухав виступ духового оркестру і, звісно, записував відео. На жаль, звук залишає бажати кращого (бо це ж не студійний запис).

Пропоную читачам Карачуна послухати невеличкий фрагмент цього вуличного концерту. Він красномовніший за будь-яку розповідь.