Один день у Святогірську

Через воєнні дії Святогірськ частково втратив свою привабливість. Бо який вже то курорт, якщо лінія фронту — за два десятки кілометрів від міста. Як і у багатьох прифронтових містах-селах, тут періодично чуються звуки вибухів.

Про трагічні події весни-літа 2022 року у Святогірську багато що нагадує: розбиті житлові будинки, зруйновані готелі і бази відпочинку, знищена важка воєнна техніка, яку у мікрорайоні Сахалін досі не прибрали з вулиць міста

Як живе сьогодні деокурований Святогірськ

Життя у Святогірську триває. Працюють магазини і деякі заклади громадського харчування. І навіть одна з популярних (і недешевих) баз відпочинку вже понад рік приймає відпочиваючих.

Велика радість святогірців — відновлений міст через річку Сіверський Донець в районі Святогірської лаври — змінилася невеличким розчаруванням: він досі закритий для проїзду автотранспорту. Сьогодні по мосту можна лише ходити пішки, їздити на велосипедах та мопедах.

Поряд з мостом тривають ремонтні роботи по укріпленню берегової лінії.

З моста зручно фотографувати шикарні краєвиди. Мало хто з гостей Святогірська утримується від бажання зробити на мосту селфі.

На пляжах Святогірська давно ніхто не відпочиває. Власне, і самих пляжів уже не існує. Популярний «Тайм-аут» заріс бур’янами, які вищі за зріст людини. А з пляжу «Золота купель» нині не можливо зайти в річку: традиційне місце для купання вщерть заросло очеретом. Це добре видно з моста.

Місто хоче жити, місто намагається розвиватися! Святогірськ щосили прагне довести свою спроможність жити нормальним життям.

Але, як і у кожному прифронтовому місті, тут також відчувається пригнічена атмосфера.

Раніше Святогірськ у жителів Донеччини асоціювався зі святом, відпочинком. Це було місто-позитив! Тепер…

Тому гостям Святогірська тут психологічно важко перебувати більш, як день-два. Журналісту Карачуна досить було одного дня, аби відчути цю нинішню атмосферу міста.