День машинобудівника у Слов’янську — без заводів і машинобудівників

Мабуть, тільки люди старшого віку можуть сказати, скільки свого часу було у Слов’янську машинобудівних заводів. Скільки і яких.

Загинаємо пальці: Словважмаш, Бетонмаш, Слов’янський машинобудівний завод, Слов’янськферммаш, Кераммаш.

Нічого (нікого) не забув?

Кожен з перелічених заводів — славна сторінка історії Слов’янська. І майже кожен з них уже просто історія.

Від якогось підприємства сьогодні залишилася тільки назва. Від іншого — лише руїни. У якогось машинобудівного заводу може бути майбутнє. В іншого — жодних перспектив і варіантів.

В четверту неділю вересня машинобудівники відзначають своє професійне свято — День машинобудівника. Колись цей день був святковим для багатьох жителів Слов’янська. Приміром, трудовий колектив заводу «Словважмаш» налічував близько чотирьох тисяч трудівників.

Але не тільки кількість працюючих була ознакою масштабу підприємства. Скажімо, знаменитий на всю країну слов’янський Бетонмаш, який трохи не дотягував до тисячі трудівників, був одним з лідерів галузі. Можна, приміром, згадати про масштабне будівництво заводом житлових будинків для своїх трудящих: впорядковану квартиру можна було отримати за два роки роботи на підприємстві!

А ще ж були власне підсобне господарство, шикарна база відпочинку і дитячий оздоровчий центр поблизу Святогірська, заводський будинок культури і техніки, телекомпанія.

Леонід Максимович Халімонов, Леонід Йосипович Новак — дві найбільш масштабні постаті керівників в історії галузі машинобудування у Слов’янську. Усі керівники, які очолювали уславлені заводи після них, виглядають блідо. А дехто з директорів слов’янських машинобудівних заводів взагалі увійшов в історію, як трунар підприємства.

Звісно, машинобудівну галузь добила війна. Але і до повномасштабного вторгнення росіян в Україну більшість машинобудівних підприємств у Слов’янську ледь дихали.

А які були надії і сподівання на зміну форми господарювання та зміну форми власності! Мовляв, ми самі будемо господарями на своєму підприємстві, будемо отримувати дивіденди.

На початку дев’яностих років минулого століття трудящі слов’янського заводу будівельних машин створили акціонерне товариство «Бетонмаш». Невдовзі отримали на руки акції. А от обіцяних дивідендів так і не дочекалися. Хоча на той час чимала частина акцій придбавалася робітниками заводу за реальні гроші: одна акція тоді коштувала тисячу радянських рублів! Де зараз ці акції-папірці? У кого контрольний пакет?

Довше за інших машинобудівних підприємств міста тримався на плаву Слов’янський машинобудівний завод. Але важкі часи настали і для нього.

Як відомо, галузь машинобудування — одна з рис розвиненого суспільства. Адже з машинобудуванням технологічно пов’язані десятки інших важливих галузей промисловості. Занепад галузі негативно впливає на економіку України, гальмує її розвиток.

… Чи будуть сьогодні колишні машинобудівники відзначати своє професійне свято? Навряд чи. Бо що то за свято без заводів!

Хіба що будуть спогади.