Вікна до та після артобстрілу: як їх закривають у Слов'янську

«Карачун» уже розповідав про те, «Як у Слов'янську захищають житло, що постраждало від обстрілів». Однак, судячи з реакції на цю публікацію наших читачів, тема потребує продовження.

Отже, артобстріли. Вони продовжуються, і з великим ступенем ймовірності, лише посилюватимуться. Тобто, прильоти стануть інтенсивнішими та руйнівнішими.

Зрозуміло, що кожен житель Слов'янська сьогодні благає Бога, щоб ворожий снаряд чи ракета не потрапили до його будинку (квартири), а якщо й «прилетіло» поряд, то щоб хоч не було тотального руйнування житла та пожежі у ньому.

Вилетіли вікна? Так, боляче та прикро. Але можна виправити, якщо тільки вікна. Адже поки що є можливість тимчасово їх «зашити» підручними матеріалами.

Якщо господарі квартир (будинків) перебувають у Слов'янську, і якщо вони мають у своєму розпорядженні відносно невелику суму грошей, закрити постраждалі від обстрілу вікна – це завдання не складне.

На місці проблема вирішується простіше

Попит, як відомо, породжує пропозицію. Нині у Слов'янську є кілька будівельних бригад, що спеціалізуються на виконанні таких робіт. Вікна "зашивають" різними матеріалами. Найпопулярніший і, як запевняють самі будівельники, надійний матеріал – ОСБ плити. За словами будівельників, від звичайних плит вони відрізняються обробкою лаком. Таким чином, ОСБ плити більш стійкі до коливань температур та атмосферних опадів.

Втім, є у ОСБ плит одна істотна вада: ціна. Вартість однієї плити – 1000 гривень. Стандартний розмір плити – 250 см на 125 см. Товщина 10 мм. На думку будівельників, з якими поспілкувався журналіст «Карачуна», у Слов'янську зараз можна знайти ОСБ плити тільки такої товщини.

На одне вікно – хоч трьох, хоч двостулкове – йде один лист (при «зашивці» двостулкового вікна залишається невеликий шматок плити).

Вартість робіт – відповідна: 400 гривень – за двостулкове вікно, 500 грн. – якщо "зашити" тристулкове вікно.

Робота, плюс матеріали, плюс кількість вікон у вашій квартирі (будинку) – рахуйте. Зате ніякого клопоту: будівельники самі привезуть матеріали. Можуть навіть виконати роботи без господарів («аби гроші»).

А от якщо квартира вища за другий поверх, тоді без господаря (або його представника) не обійтися. Бо хто ж квартиру будівельникам-ремонтникам відкриє?

А ще будівельники наполегливо радять господарям квартир (будинків) не чекати, доки від обстрілів вилетять вікна, а захистити вікна плитами ОСБ. Як вони запевняють, були випадки, коли в не «зашитих» вікнах вилетіли шибки, а в сусідніх вікнах, які були захищені плитами ОСБ, шибки вціліли.

Чи так це насправді, чи такі розповіді місцевих будівельників – лише спосіб пошуку заробітку, ми не знаємо. Вирішуйте самі.

А якщо постраждало житло тих, хто виїхав з міста?

Найбільше про своє житло переживають ті наші земляки, які евакуювалися зі Слов'янська. Перебуваючи далеко від рідної оселі, вони більш загострено сприймають всю інформацію про ситуацію в місті. Особливо – щодо артобстрілів, фактів мародерства тощо. Тому перше їхнє питання після кожного «прильоту» – куди прилетіло? І полегшено зітхають, коли дізнаються, що цього разу Бог милував...

Але щастить не завжди і не всім. І тоді виникає інша проблема: як, перебуваючи за сотні, а то й тисячі кілометрів від рідного дому, закрити вікна, що постраждали від обстрілів?

Добре, якщо у Слов'янську залишився хтось з родичів чи друзі-знайомі, яким можна доручити не лише ці турботи, а й довірити ключі від квартири (які поки що можна вислати поштою, або передати через перевізників).

А якщо немає такої можливості?

Тоді надія лише на владні структури Слов'янська.

Одразу скажемо: міське управління житлово-комунального господарства працює. Звичайно, проблема з кадрами тут така сама, як і в інших бюджетних установах міста: частина працівників ЖКГ також евакуювалася. Але ті, хто не поїхав, свої службові обов'язки виконують, незважаючи на ризики, пов'язані з війною. І після кожного обстрілу знають: роботи їм знову побільшало.

Роботи, дійсно, багато. Наприклад, після недавнього обстрілу по Торській ґрунтовно постраждали три багатоквартирні будинки. Частину вікон у них силами працівників ЖКГ було закрито ПХВ плівкою. Хазяї деяких квартир відмовилися від такої послуги. Вони вважають плівку не надійним матеріалом, тому вікна "зашивають" самостійно і тими матеріалами, яким довіряють більше.

Але буває й так, що матеріали господарі квартир купують самі, а з проханнями «зашити» вікна, звертаються до працівників УЖКГ.

Але не встигли комунальники закрити вікна плівкою в будинках по Торській, як прилетіло поруч з п'ятиповерхівкою по вулиці Лозановича. Там теж масово посипалися вікна, і господарі потерпілих квартир теж волають про допомогу. Але роботи виконуються «у порядку черговості».

Чи можуть комунальники за відсутності господарів (які евакуювалися) закрити плівкою вікна на верхніх поверхах багатоквартирного будинку (тобто без проникнення до квартири)?

Можуть. За допомогою автомобіля-вишки. Правда, лише в тому випадку, коли до вікна можна дістатися (наприклад, якщо доступ до нього не закривають дерева або лінії електропередач).

Практична порада від жителя Харкова

Житель Харкова Олександр Компанець опублікував у Фейсбук пораду про те, як уберегти своє житло під час вибухової хвилі від ракетного удару чи авіаудару.

- Є перевірений практично спосіб, як зменшити ймовірність вибивання стекол ударною хвилею. Особливо металопластикових вікон.

Вікна відкрити «на повну», і відразу щільно закрити і притиснути, але не замикати. На підвіконня поставити одну-дві 5-6-літрові пластикові баклажки з водою і ними щільно притиснути стулку вікна до рами. В основі вікна (там, де воно кріпиться до рами) баклажку не ставити.

Тоді при близькому вибуху вікно просто відчиняється, баклажки його пригальмовують, самі падають – але не б'ються, вони пластикові. Скла залишаються цілими.

Звичайно, всі ці поради, а також всі наші зусилля щодо тимчасового захисту віконних, дверних отворів мають сенс лише в тому випадку, якщо будинок (квартира) надалі вціліє. Найгірше те, що зачинені «зашиті» вікна-двері не можуть захистити наше житло від прямого влучення снаряда або бомби.

Війна триває, і ми знаємо: прилетіти будь-куди може будь-якої миті.