Де в Україні можна купити пляшку пива за тисячу гривень?

… А десь далеко йде війна

Львів… Він завжди захоплює, зачаровує, дивує. Його часто називають «другою столицею» України, хоча друга – то, як відомо, Харків. 

А втім Львів – теж столиця: культурна, інтелектуальна, патріотична. А ще це одне з найбільших тусовочних міст України, куди хочеться повертатися знову і знову! Нещодавно, така можливість з’явилася у журналіста «Карачуна».

Львів – це уже Європа!

Львів – це чи не єдине в Україні по-справжньому європейське місто: за своїм характером, атмосферою, архітектурою, традиціями, особливостями людських стосунків. 

Львів’яни добре засвоїли західну манеру спілкування: бути привітними і якомога частіше посміхатися. Навіть якщо на душі суцільні хмари – все одно посміхатися! Адже посмішка – супутниця успіху. А жителі Львова завжди прагнуть бути успішними. Принаймні – зовні. І це у них добре виходить. 

На заході України пізніше сходить сонце. Мабуть, тому більшість львів’ян зовсім не «ранкові пташки». Місто зазвичай пізно прокидається. Потім львів’яни довго п’ють каву, яка тут – головний напій, і лише після цього поринають у повсякденні справи. 

У кожного кафе – фірмовий стиль

Ближче до вечора кафе і кав’ярні, яких у Львові нелічена кількість,  заповнюються відвідувачами. У центрі міста вільних столиків майже не буває. У кафе-кав’ярнях не стільки п’ють-їдять, скільки спілкуються. 

У кожного кафе – свій фірмовий стиль. І своя фішка. Приміром, у «Реберні» не подають традиційне роздруковане меню: аби дізнатися перелік страв та їх вартість, досить піднести свій смартфон до вмонтованого в стіл QR-коду. А зміст вашого замовлення офіціант напише фломастером просто на паперовій скатертині.

роте, якісь оригінальні витівки уже мало дивують вибагливих відвідувачів кафе. Найбільш цінують львів’яни (і гості міста – також!) вищий ґатунок. В усьому! Приміром, коли гостей до кафе запрошує трубач, а бездоганне виконання мелодії свідчить щонайменше про його вищу музичну освіту. 

А втім, навіть вуличні музиканти, які увечері в центрі міста грають-співають «на кожному кроці», часто-густо – справжні профі. Ну, і заробіток у них відповідний: слухачі віддячують десятками, а то й сотнями гривень. У підсумку набігає пристойна сума.      

Отож, Львів – то місто свято, місто-мрія. Тому тут прагнуть оселитися величезна кількість українців. Але ціни на житлову та комерційну нерухомість у Львові – теж столичні. Тому більшість потенційних львів’ян здебільшого лише ковтають слинки…

Нетипові алкогольні смаки

У центрі Львова, на першому поверсі симпатичного старовинного будинку по вулиці Староєврейській, працює Artwinery bar&shop. Це своєрідне кафе-бар Артемівського заводу шампанських вин. Тут можна не тільки придбати фірмове ігристе вино, а й посидіти з друзями за столиком з келихом чудового ігристого вина. 

Отож, перебуваючи у Львові, журналіст «Карачуна» скористався можливістю і «зазирнув на вогник» до Artwinery bar&shop.

Кафе невеличке. Атмосфера закладу спонукає до неспішного відпочинку з дегустацією найкращого українського шампанського. В затишному залі усього три столика. Стільки ж – на вулиці. 

Зала прикрашена оригінальними фірмовими пляшками заводу шампанських вин будь-якої місткості – від 0,2 л. до п’ятилітрових пляшок. Є тут і подарункові коштовні набори.

Немає тільки відвідувачів. В момент відвідин Artwinery bar&shop  журналістом «Карачуна» – жодного! І це при тому, що в багатьох сусідніх кафе – аншлаг!

- Де ж ваші відвідувачі?, – питаю у бармена.

- Мабуть, прийдуть пізніше…,- посміхається бармен. І далі розповідає, що бувають дні, коли до кафе приходять «свої» відвідувачі, заходять парами і компаніями. Серед відвідувачів переважають жителі Донецької області, кияни.               Найбільш популярним Артемівське шампанське є серед європейців. Польська, англійська, чеська та інші мови Євросоюзу звучать тут чи не частіше за українську.

Чому так? Можливо, через вартість Артемівського шампанського. Для українців ціни на нього «кусаються», тоді як європейці знають: в Європі за наше шампанське треба заплатити вдвічі, втричі більше євро, злотих, доларів.   А от у львів’ян Artwinery bar&shop широким попитом не користується. Їх алкогольні смаки дещо інші: львів’яни більше полюбляють різні настоянки, наливки. В кожному алкогольному магазині (типу «Чарка до свята») вам запропонують широкий вибір таких напоїв.

Сувора «Правда»: пляшка пива за тисячу гривень

Скільки має коштувати пляшка хорошого пива – наприклад, літрова? Ну, сто гривень. Ну, двісті, якщо у кафе. Навіть триста може коштувати деінде. 

А тисячу гривень за літр – може? 

У Львові – так. Правда, не всюди, а лише в «Театрі пива «Правда».

В цьому пивному кафе має побувати кожен справжній шанувальник пива. Причому, не тільки, аби випити келих хорошого пінного напою, а й для, скажімо так, розширення свого світогляду.

У «Правді» – немов у музеї пива. Тут представлені світові пивні бренди, можна знайти пиво на будь-який вишуканий смак. І навіть пиво, зварене на … пиві! Саме таким є пиво «1 К 1000 варка». Пляшка місткістю 0,75 л. якраз і коштує тисячу гривень. Термін його придатності – 25 років!

Чи смачне воно? Не знаю. 

Львівщина – регіон заможних людей

Я побував у кількох районах Львівської області. Проїхав щонайменше десяток сіл. І звернув увагу на багаті красиві котеджі, якими забудовано більшість тамтешньої сільської місцевості. 

Традиційних сільських хаток, яких чимало в селах Донеччини, на Львівщині майже немає. 

Питаю у місцевих журналістів:

- Це тільки в цьому районі в селах живуть такі заможні господарі?

- Ні, у нас майже всюди такі хати.

А втім, секрету ніякого немає. Польща, Європа – буквально «за парканом», отож працюють там чимало львів’ян. Заробляють добре. Гроші вкладають у будівництво власного житла. Будувати навчилися по-європейські, тому будинки – замилуєшся! 

Несподівані зустрічі

У селі Прилбичі (Новояворівська громада) розташований музей та родинне «гніздо» митрополита Андрія Шептицького. В цьому селі все буквально просякнуте образом цього знаного сина українського народу. А в місцевому храмі української греко-католицької церкви я побачив ось цей прапор. І, звичайно, був приємно здивований. Як він сюди потрапив? Не знаю.  

… В центрі Львова, поряд з ратушею, на стіні просто на вулиці висить масштабна карта України. Кожен бажаючий може взяти кольорову кнопку і встромити її туди, звідки він приїхав. Я швидко знайшов на тій мапі Слов’янськ і позначив рідне місто. Але моя кнопка була там далеко не першою…