Богородичне: як село постраждало у Другу світову війну, і як – 2022 року?

12 вересня українські війська звільнили село Богородичне. Перші фотографії, перші відео зі звільненого села були зроблені «гарячими слідами» нашими військовими. Дивлячись на ці фото, можна було приблизно уявити масштаб руйнувань, а також той жах, який пережили кілька жителів села, що були тут в окупації.

А за два тижні після визволення, жителі села, які виїхали в евакуацію, а також дачники, побачили нову порцію фотографій зруйнованого села. Побачили та жахнулися.

Фотографій було багато. Штук п'ятсот, не менше. Ці фото, на прохання односельців, зробив староста села. А потім опублікував їх у місцевому чаті, щоб люди могли побачити, що залишилося від їхніх будинків.

Ці світлини підтвердили: такого населеного пункту більше немає. На місці більшості сільських хат, як і на садибах шикарних дач-палаців, залишилися лише купи будівельного сміття. Або, у кращому разі, скелети колишніх будинків.

А днями у Богородичному побував фотограф Эвген Гончаренко, який відвідав село разом з керівництвом Донецької обласної військової адміністрації. Звичайно, його фотографії зроблено на професійному рівні. І від цього вони ще пронизливіше показують жахливі наслідки російської окупації Богородичного.

Подивіться ці фотографії. Вражає?

Приблизно такий же вигляд мало село Богородичне і 5 вересня 1943 року – після того, як було звільнено від німецько-фашистських окупантів. Тоді з восьмисот будинків уціліли лише два будинки, що стояли на горі.

Але! Під час Другої світової війни Богородичне перебувало під німецькою окупацією з 15 жовтня 1941 до 5 вересня 1943 року. Тобто майже два роки!

І ще: після початку Другої світової війни, жителі Богородичного займалися спорудженням переправи через Сіверський Донець та улаштуванням захисної греблі на лузі біля села. А 2022 року місцева влада лише вмовляла жителів села швидше евакуюватися…

Під час російсько-української війни Богородичне було в окупації близько трьох місяців. Але масштаб руйнувань – не менший!

Це свідчить про жорстокі бої за Богородичне – як у 1943, так і у 2022 роках.

Можна лише дивуватися, як змогла вціліти невеличка капличка у центрі села? Мабуть, дивом уціліла.

Чого не скажеш про знаменитий храм «Всіх скорботних радість», збудований на горі за участю донеччанина Сергія Луньова. Храм зазнав значних руйнівних ушкоджень. Як і дачний будинок Луньова, з вікон якого Сергій милувався своїм дітищем.

… Сьогодні українські сапери та МНСники продовжують обстежувати територію села, виявляють міни, гранати, що не розірвалися, знешкоджують розтяжки тощо. Завдання це – непросте: нелегко виявити всі «сюрпризи», які залишив тут, відступаючи, ворог.

Але настане час, коли село буде повністю очищене від того, що таїть смертельну небезпеку.

А коли скінчиться війна, обов'язково розпочнеться відродження і відбудова Богородичного. Будуть демонтовані зруйновані будинки, буде вивезено будівельне сміття. І до Богородичного знову повернеться життя. Адже вціліли і нікуди не поділися головні його принади: крейдяні гори, ліси, Сіверський Донець…