Якщо знову доведеться евакуюватися: соціально незахищені сім’ї Миколаївської громади будуть мати житло

Лінія фронту поступово наближається до «тилових» міст і сіл Донеччини, які після минулорічного контрнаступу Сил оборони України упродовж кількох місяців перебували у відносній безпеці

Лінія фронту поступово наближається до «тилових» міст і сіл Донеччини, які після минулорічного контрнаступу Сил оборони України упродовж кількох місяців перебували у відносній безпеці.

Але ворог намагається наступати, тисне на кількох напрямках, і все частіше під обстріли ворожої артилерії потрапляють громади Костянтинівки, Краматорська, Слов’янська. Вже не кажучи про Часів Яр, Лиман, Сіверськ. Отож, не виключено, що нашим землякам, які проживають на прифронтових територіях, і які минулої осені повернулися додому після кількамісячного життя в евакуації, знову доведеться збирати валізи.

І знову постане важке питання: їхати – куди? В невідомість? Жити в пристосованих «під переселенців» приміщеннях дитячих садків і шкільних спортзалах?

Звісно, така перспектива пригнічує і гальмує рішення про евакуацію. Чимало наших земляків «до останнього» залишаються у своїх домівках: живуть у підвалах, під постійними обстрілами. Аж поки місцева влада не ухвалить рішення про примусову евакуацію, перш за все, сімей з дітьми.

Але можна йти іншим шляхом! Приміром, заздалегідь готувати житло для вимушених переселенців у тилових регіонах України. Спочатку – хоча б для мало захищених верств населення. Саме таку роботу упродовж кількох місяців ведуть керівники Миколаївської міської територіальної громади Донецької області.

Цими днями з’явився перший результат: підписано договір про співробітництво між Миколаївською міською військовою адміністрацією та Рукшинською сільською територіальною громадою. В рамках договору планується реалізувати спільний проект «Забезпечення житловими умовами найбільш вразливих категорій внутрішньо переміщених осіб та жителів Миколаївської міської територіальної громади, які постраждали від збройної агресії Російської Федерації».

Перекладемо цей документ з бюрократичної – на людську мову. І ось що маємо.

Свого часу в Рукшинській сільській громаді Чернівецької області будували сучасний двоповерховий Центр культурного дозвілля. Але з різних причин будівництво загальмувалося. Проте фундамент, стіни, дах – так звану «коробку» – таки збудували. І навіть майже усі отвори вікон мають металопластикові пакети.

Не вистачає лише «начинки»: комунікацій, оздоблення, монтажу обладнання тощо.

Питання: що з ним, цим недобудованим Центром дозвілля, робити?

У Рукшинського сільського голови Олега Горбатюка нині інші турботи: від початку російсько-української він служить у лавах Збройних Сил України. У його заступників теж усіляких важливих справ вистачає. Та й Центр дозвілля нині, як то кажуть, не на часі – війна!

А от заступник Миколаївського міського голови Анатолій Ченцов, який мав давні товариські стосунки з Олегом Горбатюком, на цю проблему подивився «свіжим оком».

«А чому б не добудувати цю двоповерхову будівлю? Тут же можна зробити сучасний соціальний гуртожиток для вимушених переселенців!», – розмірковував Анатолій Ченцов.

Тут слід сказати, що таку ідею він виношував давно – після того, як вона обговорювалася з тодішнім Миколаївським міським головою Олександром Гадяцьким, який був переконаний: якщо доводиться евакуювати соціально незахищених жителів громади, то треба, щоб на новому місці вони мали більш-менш пристойні побутові житлові умови. Отримавши від свого керівника відповідне завдання, Анатолій Ченцов розпочав пошуки такого житла. Невдовзі до цієї роботи підключився і перший заступник Миколаївського міського голови Володимир Проскунін.

Від минулого літа, вони розглянули кілька варіантів. Аж поки не побували в Рукшинській громаді.

До речі, ідея про створення сучасного соціального гуртожитку для вимушених переселенців на базі недобудованого Центру дозвілля знайшла підтримку і в Чернівецькій обласній військовій адміністрації та в Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури України.

Далі постало головне питання – фінансове: де взяти гроші на проектно-кошторисну документацію, виконання будівельних робіт, облаштування соціального гуртожитку?

Про можливі джерела фінансування добудови гуртожитку для ВПО, журналісту «Карачуна» розповів заступник Миколаївського міського голови Анатолій Ченцов:

– Договором між Миколаївською міською військовою адміністрацією та Рукшинською сільською територіальною громадою Чернівецької області, який ми нещодавно уклали, передбачено, що Рукшинська громада передає в користування (а потім і буде обслуговувати гуртожиток для ВПО) недобудовану будівлю. Внесок Миколаївської міської військової адміністрації вже передбачений в бюджеті громади на 2023 рік в рамках співфінансування виконання ремонтно-будівельних робіт. Далі будемо шукати міжнародні благодійні організації, які погодяться виступити фінансовими донорами нашого проекту. Керівництво Чернівецької обласної військової адміністрації в особі першої заступниці начальника Чернівецької ОВА Альони Атаманюк зголосилося всебічно допомагати в реалізації цього проекту. Це і юридичне супроводження, співфінансування та пошук донорів.

До речі, перш ніж обрати своїми партнерами Рукшинську громаду, ми разом з Володимиром Проскуніним побували у кількох територіальних громадах Кіровоградської, Київської, Чернівецької областей. Рукшинська громада цікава ще й тому, що тут є хороші можливості для працевлаштування вимушених переселенців. Тут добре розвинене вирощування фруктів, овочів. Якщо буде не тільки житло, а й робота, нашим землякам на новому місці буде набагато легше пережити важкі часи вимушеної евакуації. А це для соціально незахищених людей конче важливо.

Хоч Рукшинська громада і невеличка (на території громади приживають близько 6 тисяч жителів), тут є усі необхідні заклади соціальної сфери.

Отож, якщо все буде так, як ми запланували, наш проект може бути реалізований уже в поточному році.