Німецькі чоловіки просто обожнюють нашу Лесю

Мова піде про одне з кращих українських підприємств у галузі легкої промисловості – швейну фабрику Lesya у невеличкому місті Звягіль

Весь світ захоплюється сьогодні українцями – мужніми, працьовитими, патріотичними. Людьми, красивими в усіх сенсах слова.

Весь світ милується українками – жінками вродливими, розумними, прекрасними господинями. Даринка, Марійка, Софія… Ці та інші жіночі українські імена звучать, немов пісня!

А от німецьким чоловікам особливо подобається Леся. Вони просто обожнюють це ім’я! І це не дивно, адже сьогодні Леся одягає мільйони німецьких чоловіків! Одягає в брюки і шорти. В «класику» і casual-продукт.

Німці знають: де Леся – там якість. Щоправда, в їх уявленні Леся виглядає ось так:

Читач, напевне, зрозумів: далі мова піде про одне з кращих українських підприємств у галузі легкої промисловості – швейну фабрику Lesya у невеличкому місті Звягіль (колишній Новоград-Волинський, що на Житомирщині). Тут нещодавно побував журналіст «Карачуна».

Чому саме таку назву носить фабрика? Тому що саме тут, у Звягелі, народилася видатна українська поетеса Леся Українка.

Звісно, я їхав до Звягеля «за враженнями», а не за модними штаньми. Але в результаті отримав і враження, і товар: залишав швейну фабрику, тримаючи в руках фірмовий пакет, де лежали куплені за півціни класні брюки. Їх придбав тут же – у магазині при фабриці. Та не треба думати, що таку суттєву знижку мені (журналісту, який буде писати про фабрику) дали спеціально. Просто я придбав акційні штанці, які уже не вписуються в поняття «нова колекція», і тому двічі пройшли уцінку.

Хоч і примірників товарів саме з «Нової колекції» у фірмовому магазині також було вдосталь.

Проте, придбання брюк на розпродажі мене не бентежило, оскільки головною моєю вимогою до товару завжди є якість, а не його «колекційні» властивості.

А от щодо якості товарів швейної фабрики Lesya, то жодних сумнівів у мене не було. Бо вже знав: на цьому підприємстві лише 0,5 – 0,6 відсотків від загальної кількості продукції випускається другом ґатунком. Зрозуміло, що це мізерні обсяги «забракованої» продукції.

Ще більше вражав інший факт: дев’яносто вісім відсотків продукції фабрика Lesya експортує до Німеччини та Данії! А німці з данцями, як відомо, добре розуміються в питаннях якості.

Щоправда, їм набагато легше, ніж нам, пересічним українцям, заплатити за штани півсотні євро (саме такі ціни – від півтори до двох тисяч гривень – значаться на цінниках одягу, що виробляє Lesya).

Що ж, краса, як відомо, потребує жертв. А більшість українців – акцій та розпродажів…

Проте, співробітники фабрики можуть придбати щось з того, що випускає Lesya, з суто символічною знижкою: 20 відсотків. До свят, правда, ці знижки збільшуються. Іноді до рівня «за півціни». А в якості фінансових стимулів тут використовують систему преміювання, видають також сертифікати на придбання товарів, які вироблені на фабриці.

Керівництво підприємства сповідує просту ідеологію: треба прививати у працівників фабрики любов до власного продукту, тоді й ефективність праці буде вищою. А як привити цю любов? Звісно, спонукати одягатися в товари від Lesya.

Середня заробітна плата на фабриці досить непогана, як для Житомирщини – 14,5 тисяч гривень. Так, в усякому разі, стверджує керівництво підприємства.

Хоча ті працівниці фабрики, яким я задавав питання про заробіток, чомусь відмовчувалися. Напевне, комерційна таємниця якась…

Не відповіла мені директорка фабрики Тетяна Кондратюк і на запитання про річний обіг (бюджет) підприємства. А мені було цікаво: це сотні мільйонів гривень, чи тільки десятки?

Хоча, зважаючи на солідні обсяги продукції, що випускає Lesya (1100 одиниць за робочу зміну, а працює підприємство у дві зміни), швидше за все, рахунок давно вже йде тут на мільярди гривень.

До початку російсько-української війни колектив фабрики налічував 550 працівників. За рік війни трудовий колектив (з різних причин) зменшився приблизно на сто людей.

Бездоганна якість продукції з маркою Lesya забезпечується не тільки жорстким контролем якості. Підприємство працює на давальницькій сировині (тканина, фурнітура, комплектуючі), яку отримує з Німеччини. Німці ж розробляють нові моделі одягу. Отож на фабрику надходять вже готові лекала. До Німеччини ж відправляється майже вся готова продукція: фабрика співпрацює з популярним брендом BRAX. Його одяг виготовляють на 16 підприємствах світу. Фабрика Lesya – одне з них.

До речі, продукцію фабрики Lesya можна придбати і в Україні. Але в нашу торгівельну мережу її вже поставляють німці. Щоправда, вони діють чесно: на товарних цінниках значиться: «Вироблено в Україні».

Випускає Lesya товари (щоправда, у незначних обсягах) і для українського споживача. Це здебільшого товари трикотажної групи. Їх моделі розробляють свої дизайнери одягу – для внутрішнього бренду. Цей бренд «перегукується» з назвою міста – Звягель.

Як стверджує керівництво фабрики, працівники підприємства мають також солідний соціальний пакет. Про його зміст писати не буду, оскільки немає можливості перевірити інформацію. А от умови праці на фабриці, дійсно, європейського рівня.

А для релаксу є чудова можливість відпочити, не виходячи за межі фабрики. Приміром, на даху будівлі обладнано прекрасну зону відпочинку. Це своєрідний оглядовий майданчик, з якого відкриваються шикарні краєвиди на місто Звягель.

Чи доступний цей майданчик для рядових працівників? Сподіваюся, що так.

А от гостей на нього точно запрошують. Ще й кавою з цукерками пригощають. Особисто в цьому переконався…