- Категорія
- Статті
- Дата публікації
- Кількість переглядів
- 425
Потрапити в незнайоме місто і закохатися: досвід журналіста Карачуна
Красиві міста, як красиві люди: вони дивують, приваблюють, дарують надію… І врешті-решт — беруть у полон серце й душу. А бува — закохують в себе «з першого погляду». І тоді ти вже не сумніваєшся: ця любов назавжди. Тому знову і знову шукаєш нагоду приїздити сюди. Саме з такими мріями — про повернення — залишав місто Кам’янець-Подільський журналіст Карачуна
Цими днями журналістські стежки-дороги привели мене на Хмельниччину. Признаюсь: їхав без особливого ентузіазму, бо ж то не Львів, куди завжди проситься душа, і навіть не Волинь чи Закарпаття, де нам, східнякам, завжди цікаво побувати. А чим, думалося, цікава Хмельниччина?
Звісно, за два дні не можна отримати повне уявлення про будь-який регіон України. Але навіть цього часу мені було достатньо, аби зробити для себе висновок: Хмельниччина — досить привабливий регіон. Привабливий для комфортного життя, бізнесу, туризму. Аби зробити такий висновок, достатньо побувати усього в двох містах — Хмельницькому і Кам’янець-Подільському.
Вам би там побувати!
Кам’янець-Подільський — місто-музей просто неба. Тут така кількість різних історичних об’єктів, що тільки встигай роздивлятися!
Але справжня перлина — це, безперечно, Кам’янець-Подільська фортеця, яка є складовою частиною Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець», що належить до «7 чудес України».
Кожен гість Кам’янця-Подільського обов’язково відвідує фортецю. Під час екскурсій по численних залах, відвідувачі подумки переносяться в 14 століття, коли фортеця була частиною оборонної системи міста Кам’янець. Саме тут, в одній із башт, відбував ув’язнення ватажок повстанського руху на Поділлі, український «Робін Гуд» Устим Кармалюк.
Про ті часи нагадує, зокрема, ось ця зала музею:
Під час відвідин фортеці можна і порозважатися. Наприклад, постріляти з лука (6 пострілів — 50 гривень).
А після прогулянки скуштувати смачний куліш, шашлик, чи овочі-гриль, які вам приготують місцеві кухарі. Ціни на страви, як і належить, ресторанні, але вони того вартують (перевірено журналістом Карачуна).
Великий інтерес у туристів викликає і музей мініатюр «Замки України».
Це музей під відкритим небом, де можна переглянути усі найбільш відомі пам’ятки України, а також прослухати аудіо розповідь про кожен з них.
У цьому музеї не тільки пізнавально, а й красиво. Звідси відкриваються чудові краєвиди на фортецю та Замковий міст.
В’їзд на територію історико-архітектурного заповідника платний: з автомобіля 10 гривень, з мікроавтобуса — 15 грн.
Ще одна «родзинка» Кам’янця-Подільського — його численні кафе і ресторани. Крім смачної подільської кухні, в кожному з ресторанів якийсь особливий колорит:
«Ми дуже любимо своє місто. Воно — найкраще в Україні!». Ці слова я чув від багатьох жителів Кам’янець-Подільського.
А втім — це зрозуміло і без слів, бо інакше місто не виглядало б таким привабливим!