Мода на юристів-економістів пройшла. Повертається попит на інженерів!

Пішли в минуле часи, коли мало не кожен український ВУЗ «клепав» випускників за модними юридичними та економічними спеціальностями. В результаті, дипломованих юристів-економістів наплодилося стільки, що вони вже почали поповнювати лави безробітних. 

Звичайно, по-справжньому фахові спеціалісти будь-якої спеціальності потрібні завжди і всюди. Але коли спеціалістів, наприклад, юридичного профілю готують, скажімо, у закладі культури, можна уявити їх фахову цінність…

І взагалі, як свідчить практика, освіту за будь-якою спеціальністю краще здобувати саме у профільному навчальному закладі. І бажано в тому, який має хорошу репутацію, і чиїх випускників охоче запрошують на роботу солідні компанії.

Нещодавно журналіст «Карачуна» побував у державному університеті «Житомирська політехніка», де мав зустріч з ректором університету Віктором Євдокимовим (на фото).

Але перш ніж перейти до запитань-відповідей, наведу коротку довідку про Житомирську політехніку.

Державний університет «Житомирська політехніка» – найбільший заклад вищої освіти у регіоні. Нині на шести факультетах тут навчаються 7200 студентів. Університет посідає 49 місце у рейтингу «ТОП-200 ВУЗів України». При університеті є науковий ліцей, в якому навчаються учні 10-11 класів. Але проходять курс навчання вони не за шкільною програмою, а за особливою програмою підготовки по двох напрямах: комп’ютерні науки і прикладна лінгвістика. Таким чином, університет готує собі майбутніх студентів. 

Після початку повномасштабного вторгнення росіян в Україну, добровільно пішли на фронт понад 700 студентів університету. Понад тридцять з них загинули. Велика кількість студентів університету стали до лав кібервійськ України.

За кількістю міжнародних проектів університет посідає 12 місце в Україні. Викладачі і студенти буквально «не вилазять з Європи» – реалізують спільні наукові проекти. 

Професорсько-викладацький колектив Житомирської політехніки – один з наймолодших в Україні: середній вік доцентів-професорів – 45 років. Віктору Євдокимову – 44 роки. А ще ректор двічі доктор наук, професор, орденоносець. І випускник Житомирської політехніки.

Маючі солідні успіхи – власні і університету, Віктор Євдокимов далекий від зверхнього погляду на досягнення колег. Я, зокрема, запитав у ректора: «Які з українських технічних ВУЗів крутіші за «Житомирську політехніку?». Проте, Віктор Валерійович делікатно ухилився від відповіді. 

Звісно, є Київський, Львівський, Харківський тощо технічні університети, які мають не менші, ніж житомиряни, наукові здобутки. Як є й такі ВУЗи, які багато в чому поступаються «Житомирській політехніці». Звичайно, ректор добре обізнаний у питаннях «хто є хто» з колег. Але під час нашої розмови він явно уникав будь-яких порівнянь. 

Пропонуємо увазі читачів «Карачуна» основні фрагменти нашої розмови.

- Чи бере університет участь у якихось комерційних проектах (крім, звичайно, платного навчання студентів)?

- Так. Ми намагаємося будувати навчальний процес таким чином, аби наука була не заради науки. Наш підхід наступний: будь-яка наукова розробка має бути комерціалізованою. 

Житомирська політехніка є єдиним в Україні навчальним закладом, де діє Іноваційний хаб, який є членом європейської мережі інноваційних хабів. Голова Наглядової ради університету Геннадій Владиславович Буткевич – одна з найбагатших людей України. (Він співвласник мережі супермаркетів АТБ). Отож, будь-яку наукову ідею ми розглядаємо з точки зору реальної користі – для бізнесу, суспільства. Саме тому, перш ніж розпочати роботу над кандидатською чи докторською дисертацією, ми шукаємо замовлення з бізнесу: що їх цікавить, яка їм потрібна розробка? Якщо ми бачимо, що якась конкретна проблематика є науково перспективною, починаємо її досліджувати і писати дисертацію. Відповідно, отримуємо фінансування від бізнесу. Тобто наша мета зробити все для того, аби наука не була відірвана від практики. Дисертація заради дисертації вже нікому не потрібна.

- Яка стаття доходів є найбільш вагомою у загальному бюджеті університету?

- Плата за навчання. Ми маємо велику кількість студентів-контрактників. 

Але друга стаття доходів – це міжнародна і наукова діяльність. 

- Чи має університет проблеми з набором студентів у зв’язку з війною?

- Минулого року у нас була найбільш успішна за останнє десятиріччя вступна кампанія. У нас щороку збільшується контингент студентів. Якщо кожного року ми набирали приблизно дві тисячі студентів, то у минулому році – три з половиною тисячі студентів.

- Географія абітурієнтів – в основному Житомирська область?

- До нас їдуть абітурієнти з усієї України.

- Коли інженер в Україні буде мати достойні заробітки, що для цього потрібно змінити?

- Фаховий інженер в Україні, повірте, заробляє достойні гроші. Заробітні плати у інженерів доволі великі. По багатьох технічних спеціальностях наші студенти працевлаштовані з третього курсу. 

- Це спеціалісти IT?

- Не тільки. Гірнічі інженери, маркшейдери, конструктори, спеціалісти з металообробки, лазерної різки металу, спеціалісти, які працюють на верстатах з числовим програмним забезпеченням тощо – вони отримують 50, 60, 70 тисяч гривень на місяць. Погодьтеся, це нормальні заробітки. Чимало наших випускників працюють на підприємствах з іноземними інвестиціями, і там дуже пристойні зарплати. 

- Яке ваше ставлення до рейтингів українських ВУЗів, які визначаються щороку?

- Скептичне. Це не об’єктині оцінки. Не можна порівнювати університети, де навчаються двадцять тисяч студентів, працюють дві тисячі науковців, і університет, де три тисячі студентів і триста науковців. Тому треба брати за основу щось інше. 

- Побутує думка, що IT спеціалісти у середньостроковій перспективі втратять свої позиції лідерів на ринках праці – як українських, так і закордонних. Ви погоджуєтесь з цим?

- Ні. Моя думка така: попит на IT спеціалістів буде тільки зростати. Але є одне уточнення: це будуть фахівці на стику наук. Дуже перспективною є, наприклад, робототехніка. Адже це максимальна автоматизація усіх процесів виробництва. Вже зараз ми можемо зробити будь-яке виробництво без людей. 

До речі, дев’яносто процентів наших студентів, які навчаються за спеціальностями інформаційно-комп’ютерних технологій, починаючи з другого курсу, працюють в іноземних компаніях. 

- На які спеціальності у вас найбільші вступні конкурси?

- Це інженерія програмного забезпечення, комп’ютерні науки, розробка комп’ютерних ігор, кібербезпека, національна безпека. Якщо говорити про вступ за бюджетні кошти, то це може бути 30, 40, 50 людей на місце. Якщо контракт – до десяти чоловік на місце. 

А це фото з університетського інтерактивного музею науки і технологій