Чи зможуть мешканці зраненої багатоповерхівки у центрі Слов’янська врятувати свій будинок?

Пізно ввечері 4 жовтня поточного року один з найкращих багатоповерхових будинків у центрі Слов’янська (вулиця Центральна, 22) зазнав потужного ворожого обстрілу: один снаряд пробив наскрізь півметрову капітальну цегляну стіну шостого під’їзду, інший — вщент зруйнував два верхніх поверхи у восьмому під’їзді.

Лише дивом обійшлося без загиблих. Кілька мешканців будинку дістали поранення. Їм, як і належить, надали медичну допомогу.

Серйозно постраждали більшість квартир (вибиті вікна і рами), місця загального користування. Також було потрощено автомобілі, що стояли біля будинку, кондиціонери тощо.

У перші хвилини після жорстокого обстрілу, мешканці зраненої багатоповерхівки дякували Богові за те, що вціліли. «Живі!», — телефонували вони рідним і друзям.

Наступного дня, коли минув шок від обстрілу, і за допомогою місцевих комунальників та благодійників плитами OSB були закриті вікна, у мешканців будинку почали виникати цілком слушні запитання: «Чи буде місцева влада ремонтувати будинок?», «Чи отримають мешканці квартир кошти на ремонт свого житла за програмою єВідновлення?» і таке інше.

Знаючи, що чимало жителів Донеччини отримують компенсацію за пошкоджене або знищене майно, жителі будинку були упевнені, що невдовзі також отримають грошову допомогу від держави.

Не сумнівалися вони, що і місцева влада не залишить їх сам на сам з бідою. Тим більше, що у Слов’янську є прецеденти, коли місцева влада повністю відновила зруйновані в результаті обстрілів багатоповерхівки (п’ятиповерховий будинок по вулиці Національної Гвардії, 20; будинок по провулку Виноградний, 3).

Одна з мешканок будинку подала заяву на отримання компенсації за пошкоджене внаслідок обстрілу майно і почала чекати на позитивний висновок відповідної комісії, що працює при Слов’янській міській військовій адміністрації. Вона сподівалася, що отримає грошову компенсацію, яку потім, як і належить, витратить на ремонт пошкодженої квартири.

Але отримала відмову комісії, яка посилалася на відповідний пункт Постанови Кабміну - посилання.

Місцева влада теж не сиділа, склавши руки.

Технічний стан будинку спочатку вивчала комісія Слов’янської міської військової адміністрації. Її висновок: будинок потребує детального технічного обстеження спеціалістами. Потім управління житлово-комунального господарства Слов’янської МВА замовило спеціалістам — ТОВ «Інжинірингова компанія „Аркон“ (місто Бровари) — фахову технічну експертизу.

Експертиза була проведена у стислі терміни. Щоправда, аби отримати копію технічного звіту ІК «Аркон», керівництву ОСББ «Центральне-2016», яке обслуговує будинок, довелося подавати до Слов’янської МВА запит на отримання публічної інформації.

Висновки експертів були невтішними: «будівля класифікується, як 4 категорія технічного стану аварійна».

Хоча й без висновку експертів було зрозуміло: якщо капітальна несуча стіна відійшла на 200 міліметрів, то подальше руйнування частини будинку може статися у будь-який момент. Які при цьому можуть бути наслідки — ніхто не знає.

Рекомендації експертів: «Виконати економічні розрахунки щодо доцільності відновлювальних робіт для забезпечення експлуатаційної придатності пошкодженого об’єкта. На цей час провести заходи щодо консервації об’кта для подальшого прийняття рішень».

На тому все й зупинилося.

Щоправда, у квартири під’їзду № 5, який мінімально постраждав під час обстрілу, нещодавно подали тепло.

Мешканці решти під’їздів (№ 6,7,8) живуть без води, опалення, газопостачання. Найгірша ситуація у квартирах восьмого під’їзду (де повністю зруйновано два верхніх поверхи).

Журналіст Карачуна днями побував у восьмому під’їзді. Враження — вкрай гнітюче: всюди сирість, холод, бруд. Біля під’їзду — залишки потрощеного будівельного сміття і пошкоджені автомобілі. За відсутності даху і покрівлі, під час дощів вода тече просто по стінах деяких квартир.

Звісно, у приблизно половині квартир нині ніхто не проживає. Хтось — в евакуації, хтось поки що живе у рідних або знайомих.

Але є й такі квартири, в яких люди живуть, тому що їм просто ніде жити! А виїжджати не хочуть. Ведуть боротьбу за свій будинок, як можуть: стукають в усі двері влади різних рівнів, просять про допомогу.

А поки що живуть у будинку, куди місцева влада офіційно рекомендує обмежити доступ мешканців.

А зима з морозами — все ближче.

Якщо не зробити бодай хоч якусь тимчасову покрівлю восьмого під’їзду, то через півроку (до настання тепла) квартири перетворяться на приміщення, в яких навряд чи можна буде жити. Вже не кажучи про меблі, побутову техніку, особисті речі тощо. Все це можна буде просто вивозити на звалище.

Отож, підсумовуємо:

— частина будинку (6, 7, 8 під’їзди) аварійна;

— доступ до цих під’здів місцева влада рекомендує обмежити;

— кошти на ремонт квартир через єВідновлення у даному випадку отримати не можливо;

— будинок не підпадає під категорію «знищене житло», отже розраховувати на житловий сертифікат не варто.

Запитання «в нікуди»: що робити жителям аварійної частини будинку?